Єремії 26 глава

Книга пророка Єремії
Переклад Хоменка → Новый русский перевод

На початку царювання юдейського царя Йоакима, сина Йосії, надійшло таке слово від Господа:

В начале правления иудейского царя Иоакима, сына Иосии[96], было такое слово Господне:

«Так говорить Господь: Стань на подвір'ї Господнього дому й промов до збору людей з міст юдейських, що приходять поклонитись у Господньому домі, усі слова, що повелю тобі сказати їм; не пропусти ні слова.

— Так говорит Господь: «Встань во дворе дома Господа и обратись к жителям всех городов Иудеи, которые приходят совершить поклонение в доме Господнем. Скажи им всё, что Я тебе повелю; не пропусти ни слова.

Може, послухають та й зверне кожен від своєї лихої дороги, і тоді я відведу те лихо, що задумав був наслати на них за лихі їхні вчинки.

Может быть, они послушают и каждый оставит свои злые пути. Тогда Я передумаю и не нашлю беду, которую задумал обрушить на них за их злодеяния.

Говори до них: Так каже Господь: Якщо ви не послухаєте мене, щоб ходити в моїм законі, що я поставив був перед вами,

Скажи им, что так говорит Господь: „Если вы не будете слушать Меня и исполнять Мой Закон, который Я дал вам,

щоб слухати слів слуг моїх пророків, що я раз-у-раз до вас невпинно посилаю, дарма, що ви їх не слухаєте, —

если не будете слушаться слов Моих слуг, пророков, которых Я посылал к вам снова и снова (хотя вы и не слушали),

то я з домом цим учиню, як із Шіло, а місто це віддам на прокляття усім народам землі.»

то Я сделаю с этим домом то же, что Я сделал с Шило[97], а этот город обреку на проклятие всеми народами земли“».

Священики, пророки й увесь народ чули, як Єремія говорив ці слова в Господньому домі.

Священники, пророки и весь народ слушали, как Иеремия говорил эти слова в доме Господа.

Коли ж Єремія закінчив говорити все те, що Господь звелів йому сказати до всього народу, ухопили його священики, пророки й увесь народ, кричавши: «Кінець тобі!

Но едва Иеремия закончил говорить народу всё, что повелел ему сказать Господь, как священники, пророки и народ схватили его, говоря: — Ты умрешь!

Навіщо пророкуєш ім'ям Господнім, мовляв, із домом цим станеться те, що з Шіло, а місто це спустіє, збезлюдніє?» І зібрався весь народ у домі Господнім на Єремію.

Зачем ты пророчествуешь во имя Господа, что этот дом станет как Шило, а этот город будет разорен и оставлен? И весь народ столпился вокруг Иеремии в доме Господнем.

Довідавшись князі юдейські про те, поприходили до Господнього дому та й посідали коло входу в новій брамі Господнього дому.

Когда об этом услышали вожди Иудеи, они пришли из царского дворца в дом Господа и встали на свои места у входа в Новые ворота Господнего дома.

Тоді священики й пророки промовили так до князів і до всього народу: «Смертельний вирок належиться цьому чоловікові, він бо пророкує проти цього міста, як те самі ви чули на власні вуха.»

И священники с пророками сказали вождям и всему народу: — Этого человека следует приговорить к смерти за то, что он пророчествовал против этого города. Вы это слышали своими ушами!

Єремія ж так відповів до всіх князів і до всього народу: «Господь послав мене пророкувати проти цього дому й проти цього міста всі ті слова, що ви чули.

Тогда Иеремия сказал всем вождям и всему народу: — Господь послал меня пророчествовать против этого дома и города всё то, что вы слышали.

Тим то направте ваші путі й ваші вчинки, слухайте голос Господа, Бога нашого, і Господь відведе те лихо, що виповів був на вас.

Исправьте же ныне свои пути, оставьте свои злые деяния и слушайтесь Господа, вашего Бога. Тогда Господь передумает и не нашлет беды, которую Он вам определил.

Щождо мене, то ось я — в руках ваших. Чиніте зо мною, що на погляд ваш добре й праве.

Что же до меня, то я в ваших руках; делайте со мной всё, что покажется вам правильным и справедливым.

Тільки затямте собі гаразд, що коли вб'єте мене, то безвинну кров накличете на себе й на це місто та й на його мешканців, бо Господь справді послав мене до вас проректи всі ці слова до вух ваших.»

Но знайте одно: если вы предадите меня смерти, вы навлечете на себя беду за невинную кровь и на этот город, и на его жителей, ведь истинно Господь послал меня сказать вам все эти слова.

Тоді князі й увесь народ промовили до священиків та пророків: «Цей чоловік не заслужив на смертний вирок, бо він промовляв до вас ім'ям Господа, Бога нашого.»

Тогда вожди и весь народ сказали священникам и пророкам: — Этого человека не за что приговаривать к смерти! Он говорил нам во имя Господа, нашего Бога.

Та й деякі з старших людей у країні виступили й сказали до всього зібраного народу:

Некоторые из старейшин страны вышли вперед и сказали всему собранию народа:

«Міхей з Морешету пророкував за юдейського царя Єзекії та й промовив був до всього юдейського народу: Так каже Господь сил: Сіон буде розораний, як поле, Єрусалим стане румовищем, а гора, де храм, стане залісненою!

— Во дни Езекии, царя Иудеи[98], пророчествовал Михей из Морешета. Он говорил всему народу Иудеи: Так говорит Господь Сил: «Сион будет распахан, как поле, Иерусалим станет грудой развалин, а храмовая гора зарастет лесом»[99].

Хіба ж убив його за те Єзекія, цар юдейський, та ввесь Юда? Чи не мали вони страху перед Господом і не вблагали обличчя Господнє так, що він відвів те лихо, яким загрозив був їм? А ми мали б накликати лихо велике на наші душі?»

Но разве Езекия, царь Иудеи, или кто-то другой в Иудее, предал его смерти? Разве Езекия не убоялся Господа и не стал искать Его милости? И разве Господь не передумал насылать беду, которую Он предрек им? Мы навлекаем на себя страшную беду!

Пророкував ще й другий во ім'я Господнє, Урія, син Шемаї, з Кіріят-Єаріму. Пророкував віч проти цього міста й проти цієї країни якраз тими словами, що й Єремія.

(Некто Урия, сын Шемаи, из Кирьят-Иеарима тоже пророчествовал во имя Господа; он предрекал этому городу и стране то же самое, что и Иеремия.

Почув його слова цар Йоаким з усіма своїми вельможами й князами, і намагався цар його вбити, але Урія довідався про те й, сполоханий, утік та й прибув у Єгипет.

Когда царь Иоаким со всеми своими военачальниками и приближенными услышал его слова, то он хотел казнить Урию. Но Урия услышал об этом и в страхе бежал в Египет.

Та цар Йоаким послав людей у Єгипет: Елнатана, сина Ахбора, та інших з ним.

Тогда царь Иоаким снарядил в Египет Элнафана, сына Ахбора, с людьми.

Узяли вони Урію з Єгипту та й привели до царя Йоакима, а той звелів стяти його мечем та й кинути труп його на кладовищі для простих людей.

Они увели Урию из Египта и доставили к царю Иоакиму, который велел сразить его мечом и бросить тело на общенародном кладбище.)

Однак, Ахікам, син Шафана, заступився за Єремію, тож не видано його народові на смерть.

Но Ахикам, сын Шафана,[100] [101] вступился за Иеремию, чтобы его не отдали в руки народа на смерть.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [96] — Иоаким правил Иудеей с 609 по 598 гг. до н. э.

6 [97] — Город Шило был местом, где временно находился ковчег завета. Этот город был разрушен филистимлянами в 1050 г. до н. э. См. 1Цар 4:1-11.

18 [98] — Езекия правил Иудеей с 715 по 686 гг. до н. э. О его правлении см. 4 Цар. 18-20; 2 Пар. 29-32.

18 [99] — Мих 3:12.

24 [100] — Ахикам и его отец Шафан были ревностными сторонниками реформ царя Иосии (см. 4Цар 22:3-20).

24 [101] — См. 4Цар 22:3-20.

« 25 глава 27 глава »