Исаия 51 глава

Книга пророка Исаии
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Чарняўскага 2017

 
 

Послушайте меня, ищущие ГОСПОДА, те, кто к правде стремится! «Взгляните на скалу, из которой вы вытесаны, на каменоломню,1 в которой вы были добыты;
 
Слухайце Мяне вы, якія ідзяце следам за справядлівасцю, якія шукаеце Госпада. Зважце на скалу, з якой вы высечаны, і на бяздонне ямы, з якой вы выцягнуты.

взгляните на отца вашего Авраама, на Сарру, вас родившую, — Авраам был один, когда Я призвал его, но Я благословил его, даровал ему потомство многочисленное».
 
Зважце на Абрагама, бацьку вашага, ды на Сару, якая нарадзіла вас, бо паклікаў Я яго аднаго, і дабраславіў яго, і павялічыў яго.

ГОСПОДЬ утешит Сион, утешение достигнет и самих развалин его; Он уподобит пустынные земли его Эдему, степь иссохшую — саду ГОСПОДНЮ, и огласится Сион ликованием, хвалой и песнопениями.
 
Бо суцяшае Госпад Сіён, суцяшае ўсе руіны яго, робіць пустыню яго — быццам Эдэн, а пустэчу яго — быццам сад Госпада. Знойдуцца ў ім радасць і весялосць, падзяка і гучанне спеваў.

«Внимай же Мне, народ Мой, послушай Меня, племя Мое! Я дарую учение Свое, и суд Мой для народов светом будет.
 
Звярні ўвагу, людзе Мой, і, народы, паслухайце Мяне, бо закон выйдзе ад Мяне і прысуд Мой пастаўлю як святло для народаў.

Близко уже торжество правды Моей, грядет спасение народа Моего, 2 руки Мои будут вершить правосудие в народах,3 побережья уповают на Меня, на силу Мою надеются.
 
Блізка справядлівасць Мая, наблізілася збаўленне Маё, і рукі Мае будуць судзіць народы, на Мяне астравы будуць ускладаць надзею і лічыцца будуць з Маёй рукою.

Поднимите взор ваш к небесам и на землю бросьте взгляд свой! Как дым, растают эти небеса, земля, как одежда, обветшает, обитатели ее, как мошки, сгинут. Но спасение, даруемое Мной, вечным будет, и суд4 Мой правый не будет упразднен вовек.
 
Падыміце ўверх вочы свае і гляньце на зямлю зверху, бо нябёсы, як дым, разыдуцца, а зямля, як вопратка, сатрэцца, а жыхары яе загінуць, як і яна. Збаўленне ж Маё будзе вечным, а справядлівасць Мая не спыніцца.

Послушайте Меня те, кому ведомо, что есть справедливость, народ, у которого учение Мое в сердце! Не бойтесь поношения от людей, злословия их не страшитесь —
 
Слухайце Мяне тыя, якія знаеце справядлівасць, народзе, у сэрцы якога — Мой закон: не бойцеся знявагі ад людзей ды не палохайцеся блюзнення іх.

словно одежду, поест их моль, как ткань шерстяную, уничтожат их вредители; но праведность Моя вовек пребудет, спасение — из поколения в поколение».
 
Бо, як вопратку, так іх з’есць чарвяк, і, як воўну, так зжарэ іх моль, справядлівасць жа Мая будзе вечная ды збаўленне Маё — з пакалення ў пакаленне».

Поднимись,5 рука ГОСПОДНЯ, и облекись силой! Поднимись, как в дни давние, времена древние! Не ты ли Рахав разрубила,6 чудище морское пронзила?
 
Прабудзіся, прабудзіся! Адзенься ў магутнасць, рука Госпада! Прабудзіся, як у мінулыя дні, у пакаленнях вякоў. Ці ж не ты паразіла Рагаба, пакалечыла дракона?

Не ты ли и море иссушила, воды великой пучины, проложила дорогу через глубины морские, по которой прошли искупленные?7
 
Ці ж не ты высушыла мора, ваду страшэннага бяздоння, зрабіла дарогу з дна марскога, каб прайшлі вызваленыя?

Возвратятся избавленные ГОСПОДОМ, взойдут, ликуя, на Сион, увенчаны будут радостью вечной. Обретут радость и веселье, а страдания и стоны прочь убегут.
 
І адкупленыя Госпадам вернуцца ды прыйдуць на Сіён з песнямі; і радасць вечная над іх галовамі, весялосць і радасць атрымаюць яны; уцячэ смутак і ўздыханне.

«Я, никто иной, Утешитель ваш! И чего тебе бояться бренного человека, мужа, что увядает, как трава?
 
«Я, Я сам — Пацяшальнік ваш. Хто ты, што баішся чалавека смяротнага і сына чалавечага, які, як трава, высахне?

Отчего же ты забываешь ГОСПОДА, Который создал тебя, Того, Кто небеса раскинул и землю основал? Ты ужасаешься что ни день ярости угнетателя, который гибелью грозит. Но где же та ярость?
 
А забыўся ты на Госпада, Творцу свайго, Які распасцёр нябёсы і аснаваў зямлю; а ты ўсцяж баішся ўвесь дзень запальчывасці таго, хто цябе крыўдзіць, калі рыхтаваўся на загубу. Дзе ж тая цяпер запальчывасць крыўдзіцеля?

Скоро будет отпущен на свободу угнетенный, не пропадет он в яме, хлеба лишен не будет.
 
Палонны будзе хутка вызвалены, і не памрэ ў яме, і нястачы хлеба не адчуе.

Я — ГОСПОДЬ, Бог твой! Тот, Кто море вздымает так, что ревут его волны; ГОСПОДЬ Воинств — имя Мое.
 
Я ж Госпад, Бог твой, Які турбуе мора, так што ўздымаюцца хвалі яго; Госпад Магуццяў — імя Маё.

Я вложил Мои слова в уста твои,8 сенью руки Моей укрыл тебя — Я, Устроитель небес, Основатель земли, назвавший Сион народом Своим!»
 
Уклаў Я словы Мае ў вусны твае і ў засені рукі Сваёй схаваў цябе, перад тым як расцягваў нябёсы і асноўваў зямлю і калі казаў Сіёну: “Ты — мой народ!”»

Воспрянь, воспрянь, Иерусалим, восстань! Ты испил из руки ГОСПОДНЕЙ чашу гнева, до дна осушил и не устоял на ногах.
 
Прабудзіся, прабудзіся, устань, Ерузалім, які піў з рукі Госпада келіх гневу Яго; выпіў ты чару слабасці, напіўся,

Из всех рожденных тобою детей не на кого было опереться, из всех, кого вскормил ты, под руку некому было взять.
 
і няма нікога, хто б падтрымаў яго з ліку ўсіх сыноў, якіх нарадзіў, ды няма ніводнага, хто б узяў за руку яго з усіх сыноў, якіх ён выгадаваў.

Обрушились на тебя две беды — кто пожалеет тебя? — разгром и разруха, голод и меч. Кто же утешит тебя?9
 
Дзве рэчы спаткалі цябе, хто пашкадуе цябе? Спусташэнне і загуба, голад і меч, а хто пацешыць цябе?

Сыновья твои обессилели, лежат на каждом углу, словно лань в западне, гнев ГОСПОДА настиг их, укор от Бога твоего.
 
Сыны твае ляжаць непрытомныя, ляжаць на рагу ўсіх вуліц, як газэль у пастцы, поўныя гневу Госпадава, пагрозы Бога твайго.

Выслушайте же всё это, страждущие, вы, кто пьян, но не от вина!
 
Таму паслухай вось гэтага, бедненькая і п’яная, але не ад віна.

Так говорит Владыка твой, ГОСПОДЬ, Бог твой, вступающийся за Свой народ: «Я взял из рук твоих чашу пьянящую, из чаши ярости Моей не придется тебе пить более.
 
Гэта кажа Валадар твой, Госпад і Бог твой, Які заступаецца за народ Свой: «Вось жа выняў з рукі тваёй келіх слабасці, чару абурэння Майго; не наважышся болей, каб піць з яго.

Вложу ее в руки мучителей твоих, говоривших тебе: „Ниц пади, а мы по тебе пройдемся!“ — и становилась спина твоя землею, улицей для прохожих».
 
А ўкладу яго ў рукі тых, якія паніжалі цябе і казалі табе: “Нахіліся, каб мы прайшлі!” І падстаўляў ты спіну сваю як зямлю і як дарогу для тых, хто праходзіць».

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Скала и каменоломня здесь олицетворяют Авраама и Сарру (упоминаемых в следующем стихе) как прародителей целого народа.
5  [2] — Или (ближе к букв.): грядет Мое (Мною дарованное) спасение / близко / уже в пути.
5  [3] — Или: рукой Своей Я буду управлять народами.
6  [4] — Или: правда / праведность / справедливость.
9  [5] — Букв.: пробудись.
9  [6] — В знач. победила Египет; см. примеч. к 30:7.
10  [7] — Здесь отсылка к событиям Исхода — переходу через Красное море.
16  [8] — По свидетельству Самого Господа, пророки, Им призванные, — провозвестники Его истины (Втор 18:18, Иер 1:9).
19  [9] — Так в некот. рукописях, масоретский текст: как Я тебя утешу.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.