Судьи 16 глава

Книга Судей израилевых
Библейской Лиги ERV → Переклад Хоменка

Однажды Самсон пошёл в город Газу. Он увидел там блудницу, зашёл к ней и провёл с ней ночь.

Пішов раз Самсон у Газу й, побачивши там блудницю, зайшов до неї.

Кто-то сказал жителям Газы, что Самсон пришёл в их город, и они, желая убить его, окружили это место. Они провели всю ночь, подстерегая Самсона, притаившись у городских ворот. «Когда наступит утро, мы убьём Самсона», — говорили они друг другу.

Сказали людям Гази: “Самсон прийшов сюди.” І обсіли вони його, й усю ніч робили засідку на нього в міській брамі. Сиділи всю ніч тихо, кажучи: “Почекаймо, покіль розвидниться, й тоді його вб'ємо.”

Но Самсон пробыл у блудницы только до полуночи, а в полночь встал, вырвал городские ворота вместе с косяками и с засовом, взвалил себе на плечи и отнёс их на вершину горы возле Хеврона.

Самсон спав собі до півночі а опівночі встав, ухопив за крила міської брами та за обидва одвірки й, вирвавши їх разом із засувом, поклав собі на плечі та й виніс на верх гори, що стоїть проти Хеврону.

Через некоторое время Самсон полюбил женщину по имени Далида, которая была родом из долины Сорек.

Потім полюбив він одну жінку в долині Сорек, на ім'я Даліла.

Филистимские правители пришли к Далиде и сказали ей: «Мы хотим, чтобы ты выведала у Самсона, что делает его таким сильным. Тогда мы будем знать, как одолеть его, чтобы связать и усмирить. Если ты сделаешь это, каждый из нас даст тебе 1 100 шекелей серебра».

Прийшли до неї князі філістимлянські та й кажуть: “Зведи його та вивідай, у чому завіряється його велика сила й чим би ми могли його подужати й зв'язати, аби упокорити, — і ми дамо тобі по одинадцять сот шеклів кожний.”

Далида спросила Самсона: «Скажи мне, откуда в тебе такая сила? Чем тебя связать, чтобы усмирить?»

І сказала Даліла до Самсона: “Скажи мені, благаю, в чому полягає твоя велика сила й чим тебе можна було б зв'язати, щоб тебе упокорити?”

Самсон ответил: «Если свяжут меня семью свежими тетивами, которые ещё не засохли, то я буду так же бессилен, как и прочие люди».

Самсон відказав їй: “Якби мене зв'язали сімома сировими, невисушеними жилами, я став би, як інші люди, малосилком.”

Тогда филистимские правители принесли Далиде семь свежих, ещё не засохших тетив, и она связала ими Самсона.

І принесли їй князі філістимлянські сім сирових, ще не засохлих жил, і вона зв'язала його ними.

Один из филистимлян прятался у Далиды в спальне, а она сказала Самсону: «Самсон, филистимляне идут, чтобы пленить тебя!» Но Самсон разорвал тетивы с такой же легкостью, как разрывают нитку, поднесённую к огню, и филистимляне не узнали тайну силы Самсона.

В кімнаті ж у неї сиділа засідка; і кликнула Даліла до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” І порвав він жили, як рветься нитка з клоччя, коли вогонь вчує. І в чому полягала його сила, не вдалося довідатись.

Далида сказала Самсону: «Ты обманул меня и посмеялся надо мной! Так скажи же мне теперь, чем тебя связать?»

Присікалась тоді Даліла до Самсона: “Так оце ти насміявсь із мене, сказав мені неправду! Та тепер уже скажи мені, прошу тебе, чим тебе можна б було зв'язати.”

Самсон сказал: «Если меня свяжут новыми веревками, которыми ещё никогда не пользовались, то я буду так же бессилен, как прочие люди».

Він і каже їй: “Якби мене зв'язати новими мотузками, що ще не були в роботі, я став би, як інші люди, малосильним.”

Далида взяла новые веревки, связала его и сказала: «Самсон, филистимляне идут на тебя!» (Между тем один из них прятался в спальне). Но Самсон сорвал веревки с рук как нитки.

Взяла Даліла нового мотуззя і, зв'язавши його ним, крикнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Засідка ж сиділа в кімнаті. Та він порвав мотуззя на руках, немов нитку.

Далида сказала Самсону: «Ты снова обманул меня и посмеялся надо мной! Скажи мне, чем тебя связать?» Самсон ответил: «Если ты сплетёшь на ткацком станке семь кос из моих волос и натянешь их, то я стану бессильным, как и другие».

Припадала Даліла знову до Самсона: “Досі глузуєш із мене й говориш мені неправду. Признайся ж бо таки, чим тебе можна б зв'язати?” Він відказав їй: “Якби ти зіткала сім кучерів з моєї голови в основу та прибила цвяхом на ткацькому валу, я став би малосилком, як інші люди.”

Позже, когда Самсон пошёл спать, Далида так и сделала. Она сплела на ткацком станке семь кос из его волос, прикрепила станок к земле и снова сказала ему: «Самсон, филистимляне идут на тебя!» Самсон проснулся и выдернул кол и ткацкую колоду вместе с тканью.

Тоді Даліла приспала його й, всукавши сім кучерів з його голови до основи, прибила цвяхом та гукнула до нього: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Схопився він зо сну та й вирвав цвяха, разом з основою.

Далида сказала ему: «Как же ты можешь говорить, что любишь меня, если даже не доверяешь мне? Ты не хочешь сказать мне свой секрет. Ты трижды одурачил меня и не сказал мне, откуда идёт твоя великая сила».

Насіла вона тоді на нього: “Як ти можеш казати, що мене любиш, коли серце твоє далеке від мене? Оце вже втретє ти насміявся з мене й не признавсь мені, у чому твоя велика сила!”

Она докучала Самсону каждый день, пытаясь выведать его секрет, и мучила его так, что ему было тяжело от этого до смерти.

І говорила вона йому без перестанку, й докучала й нудила так, що вже саме життя йому набридло,

Наконец Самсон сказал Далиде: «Ни одна бритва не касалась моей головы. Я стал назореем Божьим до того, как родился. Если остричь мне волосы, то я потеряю свою силу и стану таким же бессильным, как прочие люди».

і він відкрив їй свою душу й сказав їй: “До моєї голови бритва ніколи не дотикалась, бо я від материнської утроби посвячений Богові. Якби мене остригти, зникла б моя сила, і став би я, як інші люди, малосильним.”

Далида, видя, что Самсон открыл ей свою тайну, послала за филистимскими правителями, сказав: «Приходите. В этот раз он сказал мне всю правду». Они пришли к Далиде и принесли ей обещанное серебро.

Тут зрозуміла Даліла, що він відкрив їй своє серце, й послала за філістимлянськими князями, щоб їм переказати: “Цим разом можете прибути, бо він відкрив мені своє серце.” Прибули князі філістимлянські й принесли з собою срібло.

Далида усыпила Самсона на своих коленях и позвала человека, чтобы он остриг семь кос с его головы. Так она сделала Самсона слабым, и он потерял свою силу.

Вона ж, приспавши його на колінах своїх, покликала одного чоловіка й веліла зголити сім кучерів на голові його. І став він слабшати, й сила його відійшла від нього.

И тогда Далида сказала ему: «Самсон, филистимляне идут на тебя!» Он проснулся и подумал, что без труда освободится, как и прежде. Но Самсон не знал, что Господь оставил его.

І крикнула вона: “Самсоне! Філістимляни на тебе!” Прокинувсь він від сну та й подумав: “Дам собі раду й цим разом, як завсіди, і визволюся.” А того й не знав, що Господь відступив від нього.

Филистимляне схватили Самсона, выкололи ему глаза и привели в Газу. Там они заковали Самсона в цепи, посадили в тюрьму и заставили его с узниками молоть пшеницу.

Схопили його філістимляни, і, виколовши йому очі, привели його в Газу та й закували в мосяжні кайдани. І мусів він у тюрмі молоти на жорнах.

Между тем волосы у него на голове начали расти.

Тим часом волосся в нього на голові почало відростати, після того як його обстригли.

Филистимские правители собрались, чтобы принести великую жертву своему богу Дагону. Они сказали: «Наш бог помог нам одолеть Самсона, врага нашего».

Зібрались князі філістимлянські принести велику жертву своєму богові Дагонові й повеселитись, бо казали: “Бог наш видав нам у руки ворога нашого Самсона.”

И филистимский народ, увидев Самсона, стал прославлять своего бога, говоря: «Этот человек опустошал нашу землю! Он убил много наших людей! Но наш бог помог нам и отдал врага в наши руки!»

Побачивши його народ, став хвалити свого бога та гукати: “Бог наш видав нам у руки нашого ворога, того, що пустошив нашу землю, що побив стільки наших.”

Народ развеселился и сказал: «Приведите сюда Самсона. Пусть он позабавит нас». Самсона привели из тюрьмы, и он веселил филистимлян. Они поставили его между двумя колоннами храма бога Дагона.

І, розгулявшися, сказали: “Покличте нам Самсона, нехай нас забавляє!” Покликали його з тюрми, й мусів він їх розважати. І коли поставили його між стовпами,

Самсон сказал слуге, который вёл его за руку: «Подведи меня туда, где я смогу ощупать колонны, на которых держится этот храм. Я хочу прислониться к ним».

Самсон сказав до хлопця, що тримав його за руку: “Пусти мене, щоб я міг обмацати стовпи, на яких стоїть будинок, щоб об них опертися.”

Храм был полон мужчин и женщин, там были все правители филистимские, и на кровле было около трёх тысяч мужчин и женщин, смотревших на забавляющего их Самсона.

У будинку ж було повно чоловіків і жінок. Були там усі князі філістимлянські та й на покрівлі було до трьох тисяч чоловіків і жінок, що дивилися, як забавляв їх Самсон.

Затем Самсон воззвал к Господу и сказал: «Господи Всемогущий, вспомни меня! О, Боже, дай мне силу в последний раз! Позволь мне всего один раз отплатить филистимлянам за мои глаза!»

Озвавсь тоді Самсон до Господа й мовив: “Господи, Боже мій! Зглянься на мене, благаю, й дай мені, Боже мій, ще тільки раз таку силу, щоб я за одним разом міг помститися на філістимлянах за моїх двоє очей.”

Тогда он схватился за две средние колонны, которые поддерживали весь храм. Самсон упёрся в колонны: правой рукой в одну, а левой рукой в другую,

Тоді Самсон діткнув обидва середні стовпи, на яких стояв будинок, і опершись об них правою рукою об один стовп, а лівою об другий,

и сказал: «Пусть и я умру с филистимлянами!» Он со всей силой упёрся и обрушил храм на правителей и народ, бывший в нём, и убил больше филистимлян, чем при жизни.

промовив: “Нехай умру я з філістимлянами!” І натиснув так сильно, що будинок завалився на князів і на ввесь люд, який був у ньому. І таким робом більш було тих, що він погубив умираючи, ніж тих, що їх убив за життя свого.

Братья Самсона и вся семья его отца пришли и забрали его тело. Они похоронили его между Цорой и Ештаолом в могиле Маноя, его отца. Самсон был судьёй Израиля двадцать лет.

Тоді браття його й вся родина його батька прийшла й взяли його та поховали між Цорою та Ештаолом, у гробниці Маноаха, його батька. Був він суддею в Ізраїлі двадцять років.

« 15 глава 17 глава »