К Евреям 7 глава

Послание Евреям
Новый русский перевод → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

Этот Мелхиседек был царем Салима и священником Всевышнего Бога. Он встретил Авраама, возвращавшегося со сражения после победы над царями, и благословил его.
 
Бо гэты Мельхісэдэк, кароль Саліму, сьвятар найвышшага Бога, тый, што вышаў наўпярэймы Абрагаму, каторы зварачаўся ад паразы каралёў, і дабраславіў яго,

Авраам отдал ему десятую часть всего, что у него было. Само его имя Мелхиседек означает «царь праведности», а его титул «царь Салима» означает «царь, несущий мир».
 
Катораму Абрагам запраўды й дзясятую дзель даў з усяго, каторы найперш выкладаецца «кароль справядлівасьці», адлі й «кароль Саліму», значыцца, «кароль супакою»,

Нигде не написано ни о его отце, ни о матери, ни о других его предках, ни о начале, ни о конце его жизни, но он, уподобленный Сыну Божьему, остается священником вовеки[49].
 
Без айца, бяз маці, без радаводу, ані пачатку дзён, ані канца жыцьця ня маючы, але ўпадобнены да Сына Божага, застаецца сьвятаром на векі.

Смотрите, насколько он был велик! Даже наш праотец Авраам дал ему десятую часть захваченного на войне.
 
Гляньце ж, які вялікі тый, катораму патрыярха Абрагам даў дзесяціну з усяго здабытку.

В Законе имеется повеление, согласно которому члены рода Левия[50], ставшие священниками, собирают с народа, то есть со своих братьев, десятую часть их дохода, хотя и они потомки Авраама[51].
 
І тыя запраўды із сыноў Левавых, што адзержуюць сьвятарства, маюць расказаньне — браць з права дзесяціну зь люду, значыцца з братоў сваіх, хоць гэтыя пайшлі ізь сьцёгнаў Абрагамовых.

Но Мелхиседек, будучи священником не из рода Левия, принял десятую часть добычи Авраама и благословил его, того, кто уже имел обещания Божьи.
 
Але гэны, што не паходзе з роду іхнага, узяў дзесяціну ад Абрагама і дабраславіў таго, каторы меў абятніцы.

Благословляет всегда тот, кто стоит выше благословляемого (это правило не имеет исключений).
 
бязь ніякага перачэньня меншага дабраславе вышшы.

Десятую часть доходов принимают обычно смертные люди, но о Мелхиседеке засвидетельствовано, что он жив.
 
І тут, з аднаго боку, дзесяціну адзержуюць людзі сьмяротныя; а там, праз каторага ё сьветчаньне, што ён жывець.

В каком-то смысле и сам Левий, получающий десятины, через Авраама дал десятую часть доходов Мелхиседеку,
 
І, казаў тый, таксама Леў, што адзержуе дзесяціны, пераз Абрагама дзесяціну даў:

потому что, когда Мелхиседек встретил Авраама, Левий, ещё не рожденный, был в теле[52] Авраама.
 
Бо ён быў яшчэ ў сьцёгнах айца свайго, як Мельхісэдэк пераняў яго.

Если бы совершенство достигалось через священство левитов (а оно было неотъемлемой частью Закона, который был дан народу), то разве была бы нужда в другом священнике — по чину Мелхиседека, а не по чину Аарона?
 
Дык, калі б запраўды дасканальнасьць была перазь сьвятарства Левіцкае (бо зь ім зьвязаны даны люду Закон іхны), што за патрэба была б паўставаць іншаму сьвятару подле парадку Мельхісэдэкавага, а не менавацца подле парадку Ааронавага?

Когда же происходит перемена священства, одновременно должна произойти и перемена Закона.
 
Бо калі мяняецца сьвятарства, канечне мяняецца й Закон.

Тот же, о Ком мы сейчас говорим, принадлежал к роду, из которого никто и никогда не служил у жертвенника.
 
Бо Тый, праз Каторага кажацца гэта, належа да іншага плямені, з каторага ніхто ня прыступіў да службы ля аброчніка;

Ведь известно, что наш Господь был из рода Иуды, а Моисей не сказал ничего о священниках из этого рода.
 
Бо яўна, што Спадар наш пайшоў зь Юды, праз каторага плямя Масей нічога не сказаў узглядам сьвятарства.

Нам становится ещё яснее, что Закон изменился, когда появляется другой священник — по подобию Мелхиседека.
 
І гэта яшчэ яўней, што паўстаець сьвятар іншы, подле парадку Мельхісэдэкавага,

Он стал священником не по Закону, который требовал принадлежности к определенному роду, а по силе, которая заложена в вечной жизни.
 
Каторы ўстаноўлены ня подле закону расказаньня цялеснага, але подле магутнасьці жыцьця нераспушчальнага.

Ведь Писание свидетельствует: «Ты — священник навеки по чину Мелхиседека».[53]
 
Бо пасьветчана: «Ты сьвятар на векі подле парадку Мельхісэдэкавага».

Итак, прежнее повеление отменено, потому что оно оказалось слабым и бесполезным
 
Бо скасаваньне пярэдняга расказаньня бывае з прычыны яго слабасьці а бескарыснасьці,

(Закон вообще ничего не сделал совершенным), и дается надежда на нечто лучшее, благодаря которой мы приближаемся к Богу.
 
Бо Закон нічога ня прывёў да дасканальнасьці, але ўведзена лепшая надзея, каторай бліжымся да Бога.

Примечательно, что это подтверждено клятвой Бога. Другие священники получали свое служение без всякой клятвы,
 
І паколькі гэта было не бяз прысягі,

но Христос стал священником по клятве Того, Кто сказал Ему: «Поклялся Господь и не откажется: Ты — священник навеки».[54]
 
(Бо тыя сталі сьвятарамі бяз прысягі, а Гэты з прысягаю Таго, Хто сказаў празь Яго: «Прысягаў Спадар і ня будзе каяцца: "Ты сьвятар навекі подле парадку Мельхісэдэкавага"»),

Таким образом, Иисус стал поручителем гораздо лучшего завета.
 
Патолькі Ісус стаў паручнікам лепшае ўмовы.

Тех священников было много, потому что смерть не давала им продолжать их служение,
 
Ды тых сьвятароў было шмат, бо сьмерць перакажала трываць ім;

а Иисус жив вечно, и Его священство тоже вечно.
 
А Гэты мае сьвятарства нямінаючае, бо застаецца на векі;

Поэтому Он в силах полностью спасать тех,[55] кто благодаря Ему приходит к Богу. Он всегда жив и всегда ходатайствует за них.
 
Затым і запраўды можа супоўна спасаць тых, што бліжацца перазь Яго да Бога, будучы заўсёды жывы, каб прычыняцца за іх.

Именно такой первосвященник и был нам необходим: святой, непорочный, неоскверненный, отделенный от грешников и находящийся превыше небес.
 
Бо такі найвышшы сьвятар годзіцца нам: сьвяты, нявінны, беззаганны, аддзелены ад грэшнікаў і сталы над нябёсы,

Ему нет необходимости приносить жертвы каждый день, как это делают другие первосвященники, принося вначале жертвы за свои грехи, а потом за грехи народа. Он сделал это за всех раз и навсегда, когда отдал в жертву Самого Себя.
 
Каторы ня мае патрэбы дзень у дзень, як тыя найвышшыя сьвятарове, абракаць аброкі сьпярша за грахі свае, потым за грахі люду; бо Ён зьдзеяў гэта за адзін раз, абрэкшы сябе Самога.

По Закону первосвященниками назначаются обыкновенные слабые люди, а согласно клятве, данной уже после Закона, был назначен Сын, полностью и навеки приготовленный к этому.
 
Бо Закон станове за найвышшых сьвятароў людзёў, што маюць заганы, але Слова прысяглае, просьле Закону, пастанавіла Сына, на векі дасканальнага.

Примечания:

 
Новый русский перевод
1 [49] — См. Быт 14:17-20.
5 [50]Левий. Родоначальник священнического рода левитов, был одним из двенадцати сыновей Иакова, внука Авраама.
5 [51] — См. Чис 18:21, 26.
10 [52] — Букв.: в чреслах, т. е. бедра, поясница, низ живота.
17 [53]Пс 109:4.
21 [54]Пс 109:4.
25 [55] — Или: навсегда спасти тех.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.