4 Царств 19 глава

Четвертая книга Царств
Синодальный перевод → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Когда услышал это царь Езекия, то разодрал одежды свои и покрылся вретищем, и пошёл в дом Господень.
 
Калі пачуў гэта цар Эзэкія, дык падраў вопратку на сабе і накрыўся вярэтай, і пайшоў у дом Гасподні.

И послал Елиакима, начальника дворца, и Севну писца, и старших священников, покрытых вретищами, к Исаии пророку, сыну Амосову.
 
І паслаў Эліякіма, начальніка палаца, і Сэўну пісца, і старэйшых сьвятароў, пакрытых вярэтай, да Ісаі прарока, сына Амосавага.

И они сказали ему: так говорит Езекия: день скорби и наказания и посрамления — день сей; ибо дошли младенцы до отверстия утробы матерней, а силы нет родить.
 
І яны сказалі яму: так кажа Эзэкія: дзень смутку і кары і паганьбеньня — дзень гэты; бо дайшлі немаўляты да адтуліны нутробы мацярынскай, а сілы няма нарадзіць.

Может быть, услышит Господь, Бог твой, все слова Рабсака, которого послал царь Ассирийский, господин его, хулить Бога живого и поносить словами, какие слышал Господь, Бог твой. Принеси же молитву об оставшихся, которые находятся ещё в живых.
 
Можа, пачуе Гасподзь, Бог твой, усе словы Рабсака, якога паслаў цар Асірыйскі, гаспадар ягоны, зьневажаць Бога жывога і ганіць яго словамі, якія чуў Гасподзь, Бог твой. Учыні ж малітву за пазасталых, якія яшчэ жывыя.

И пришли слуги царя Езекии к Исаии,
 
І прыйшлі слугі цара Эзэкіі да Ісаі,

и сказал им Исаия: так скажите господину вашему: так говорит Господь: не бойся слов, которые ты слышал, которыми поносили Меня слуги царя Ассирийского.
 
і сказаў ім Ісая: так скажэце гаспадару вашаму: так кажа Гасподзь: ня бойся слоў, якія ты чуў, якімі ганілі Мяне слугі цара Асірыйскага.

Вот, Я пошлю в него дух, и он услышит весть, и возвратится в землю свою, и Я поражу его мечом в земле его.
 
Вось Я пашлю ў яго дух, і ён пачуе вестку, і вернецца ў зямлю сваю, і Я паб’ю яго мечам у зямлі ягонай.

И возвратился Рабсак, и нашёл царя Ассирийского воюющим против Ливны, ибо он слышал, что тот отошёл от Лахиса.
 
І вярнуўся Рабсак, і знайшоў цара Асірыйскага, які ваяваў супроць Ліўны, бо ён чуў, што той адышоў ад Лахіса.

И услышал он о Тиргаке, царе Ефиопском; ему сказали: вот, он вышел сразиться с тобою. И снова послал он послов к Езекии сказать:
 
І пачуў ён пра Тыргака, цара Эфіопскага; яму сказалі: вось, ён выйшаў біцца з табою. І паслаў ён паслоў да Эзэкіі сказаць:

так скажите Езекии, царю Иудейскому: пусть не обманывает тебя Бог твой, на Которого ты уповаешь, думая: «не будет отдан Иерусалим в руки царя Ассирийского».
 
так скажэце Эзэкію, цару Юдэйскаму: няхай не ашуквае цябе Бог твой, на Якога ты спадзяешся, думаючы: ня будзе аддадзены Ерусалім у рукі цара Асірыйскага.

Ведь ты слышал, что сделали цари Ассирийские со всеми землями, положив на них заклятие, — и ты ли уцелеешь?
 
Ты ж чуў, што зрабілі цары Асірыйскія з усімі землямі, наклаўшы на іх закляцьце, — дык жа ці ты ацалееш?

Боги народов, которых разорили отцы мои, спасли ли их? Спасли ли Гозан, и Харан, и Рецеф, и сынов Едена, что в Фалассаре?
 
Багі народаў, якіх спустошылі бацькі мае, ці ж выратавалі іх? — Ці выратавалі Газан, і Харан, і Рэцэф, і сыноў Эдэна, што ў Таласары?

Где царь Емафа, и царь Арпада, и царь города Сепарваима, Ены и Иввы?
 
Дзе цар Эмата, і цар Арпада, і цар горада Сэпарваіма, Эны і Івы?

И взял Езекия письмо из руки послов, и прочитал его, и пошёл в дом Господень, и развернул его Езекия пред лицом Господним,
 
І ўзяў Эзэкія ліст з рукі паслоў і прачытаў яго, і пайшоў у дом Гасподні, і разгарнуў яго Эзэкія прад абліччам Гасподнім,

и молился Езекия пред лицом Господним и говорил: Господи, Боже Израилев, сидящий на Херувимах! Ты один Бог всех царств земли, Ты сотворил небо и землю.
 
і маліўся Эзэкія прад абліччам Гасподнім і казаў: Госпадзе Божа Ізраілеў, Які сядзіць на херувімах! Ты адзін Бог усіх царстваў зямлі, Ты стварыў неба і зямлю.

Приклони, Господи, ухо Твоё и услышь; открой, Господи, очи Твои и воззри, и услышь слова Сеннахирима, который послал поносить Бога живого!
 
Прыхілі, Госпадзе, вуха Тваё і пачуй; разамкні, Госпадзе, вочы Твае і паглядзі, і пачуй словы Сэнахірыма, які паслаў ганіць Бога жывога!

Правда, о, Господи, цари Ассирийские разорили народы и земли их,
 
Праўда, о, Госпадзе, цары Асірыйскія спустошылі народы і землі іхнія,

и побросали богов их в огонь; но это не боги, а изделие рук человеческих, дерево и камень; потому и истребили их.
 
і паўкідалі багоў іхніх у агонь, але гэта не багі, а вырабы рук чалавечых, дрэва і камень, — таму і вынішчылі іх.

И ныне, Господи, Боже наш, спаси нас от руки его, и узнают все царства земли, что Ты, Господи, Бог один.
 
І сёньня, Госпадзе Божа наш, выратуй нас ад рукі ягонай, і даведаюцца ўсе царствы зямлі, што Ты, Госпадзе, Бог адзін.

И послал Исаия, сын Амосов, к Езекии сказать: так говорит Господь, Бог Израилев: то, о чём ты молился Мне против Сеннахирима, царя Ассирийского, Я услышал.
 
І паслаў Ісая, сын Амосаў, да Эзэкіі сказаць: так кажа Гасподзь Бог Ізраілеў: тое, за што ты молішся Мне супроць Сэнахірыма, цара Асірыйскага, Я пачуў.

Вот слово, которое изрёк Господь о нём: презрит тебя, посмеётся над тобою девствующая дочь Сиона; вслед тебя покачает головою дочь Иерусалима.
 
Вось слова, якое сказаў Гасподзь пра яго: пагардзіць цябе, пасьмяецца зь цябе дзеўная дачка Сіёна; усьлед табе пахітае галавою дачка Ерусаліма.

Кого ты порицал и поносил? И на кого ты возвысил голос и поднял так высоко глаза свои? На Святого Израилева!
 
Каго ты асуджаў і ганіў? І на каго ты падняў голас, і падняў так высока вочы свае? На Сьвятога Ізраілевага?

Через послов твоих ты порицал Господа и сказал: «со множеством колесниц моих я взошёл на высоту гор, на рёбра Ливана, и срубил рослые кедры его, отличные кипарисы его, и пришёл на самое крайнее пристанище его, в рощу сада его;
 
Праз паслоў тваіх ты асуджаў Госпада і сказаў: з мноствам калясьніц маіх я ўзыду на вышыню гор, на рэбры Лівана, і сьсяку рослыя кедры яго, выдатныя кіпарысы яго, і прыйду на самае крайняе прыстанішча яго, у гай саду яго:

и откапывал я и пил воду чужую, и осушу ступнями ног моих все реки Египетские».
 
і адкапаю я і піцьму ваду чужую, і асушу ступакамі ног маіх усе рэкі Егіпецкія.

Разве ты не слышал, что Я издавна сделал это, в древние дни предначертал это, а ныне выполнил тем, что ты опустошаешь укреплённые города, превращая в груды развалин?
 
Хіба ты ня чуў, што Я здаўна зрабіў гэта, у даўнія дні наканаваў гэта, а сёньня выканаў тым, што ты спусташаеш умацаваныя гарады, ператвараючы ў груды развалін?

И жители их сделались маломощны, трепещут и остаются в стыде. Они стали как трава на поле и нежная зелень, как порост на кровлях и опалённый хлеб, прежде нежели выколосился.
 
І жыхары іх зрабіліся маламоцныя, трымцяць і застаюцца ў сораме. Яны сталі як трава на полі і пяшчотная зеляніна, як пораст на дахах і апалены хлеб, да таго як выкаласіцца.

Сядешь ли ты, выйдешь ли, войдёшь ли, Я всё знаю; знаю и дерзость твою против Меня.
 
Ці сядзеш ты, ці выйдзеш, ці ўвойдзеш, Я ўсё ведаю; ведаю і дзёрзкасьць тваю супроць Мяне.

За твою дерзость против Меня и за то, что надмение твоё дошло до ушей Моих, Я вложу кольцо Моё в ноздри твои и удила Мои в рот твой, и возвращу тебя назад тою же дорогою, которою пришёл ты.
 
За тваю дзёрзкасьць супроць Мяне і за тое, што пагарда твая дайшла да вушэй Маіх, Я ўвяду колца Маё ў ноздры твае і цуглі Мае ў рот твой, і вярну цябе назад тою самаю дарогаю, якою прыйшоў ты.

И вот тебе, Езекия, знамение: ешьте в этот год выросшее от упавшего зерна, и в другой год — самородное, а на третий год сейте и жните, и садите виноградные сады и ешьте плоды их.
 
І вось табе азнака: ежце ў гэты год тое, што вырасла ад апалага зерня, і на другі год — самароднае, а на трэці год сейце і жнеце, і садзеце вінаградныя сады і ежце плады іх.

И уцелевшее в доме Иудином, оставшееся, пустит опять корень внизу и принесёт плод вверху,
 
І ацалелае ў доме Юдавым, што засталося, пусьціць зноў корань унізе і ўродзіць плод наверсе,

ибо из Иерусалима произойдёт остаток, и спасённое от горы Сиона. Ревность Господа Саваофа сделает сие.
 
бо зь Ерусаліма павядзецца рэшта, і выратаваньне ад гары Сіёна. Руплівасьць Госпада Саваофа зробіць гэта.

Посему так говорит Господь о царе Ассирийском: не войдёт он в сей город, и не бросит туда стрелы, и не приступит к нему со щитом, и не насыплет против него вала.
 
Таму так кажа Гасподзь пра цара Асірыйскага: ня ўвойдзе ён у горад гэты, і ня кіне туды стрэлы, і не падступіцца да яго з шчытом, і не насыпле супроць яго вала.

Тою же дорогою, которою пришёл, возвратится, и в город сей не войдёт, говорит Господь.
 
Тою самаю дарогай, якою прыйшоў, вернецца, і ў горад гэты ня ўвойдзе, кажа Гасподзь.

Я буду охранять город сей, чтобы спасти его ради Себя и ради Давида, раба Моего.
 
Я буду ахоўваць горад гэты, каб уратаваць яго дзеля Сябе і дзеля Давіда, раба Майго.

И случилось в ту ночь: пошёл Ангел Господень и поразил в стане Ассирийском сто восемьдесят пять тысяч. И встали поутру, и вот, все тела мёртвые.
 
І сталася тае ночы: пайшоў анёл Гасподні і пабіў у табары сто восемдзесят пяць тысяч. І ўсталі раніцай, і вось усе целы мёртвыя.

И отправился, и пошёл, и возвратился Сеннахирим, царь Ассирийский, и жил в Ниневии.
 
І выправіўся, і пайшоў, і вярнуўся Сэнахірым, цар Асірыйскі, і жыў у Нінэвіі.

И когда он поклонялся в доме Нисроха, бога своего, то Адрамелех и Шарецер, сыновья его, убили его мечом, а сами убежали в землю Араратскую. И воцарился Асардан, сын его, вместо него.
 
І калі ён пакланяўся ў доме Нісроха, бога свайго, дык Адрамэлэх і Шарэцэр, сыны ягоныя, забілі яго мечам, а самыя ўцяклі ў зямлю Арарацкую. І зацараваў Асардан, сын ягоны, замест яго.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.