Йова 16 глава

Книга Йова
Переклад Хоменка → Перевод Еп. Кассиана

Заговорив Іов і мовив:

«Чув я багато вже такого, гіркі з вас усіх утішителі!

Чи буде край словам на вітер? Яка біда спонукує тебе відповідати?

Я теж базікав би, як ви, якби ви були на моєму місці. Я б теж засипав вас словами, кивав над вами б головою

та додавав би вам відваги моїми устами й не перестав би рухати губами.

Та чи я говорю — не притихає біль мій, чи мовчу — він мене не покидає.

Ось і тепер виснажив мене завидющий, уся його ватага мені допікає.

Він устає свідком проти мене, кидає мені ввічі клеветою.

Гнів його рве й лютує проти мене, він скрегоче на мене зубами. Противники мої очима блискають на мене,

роззявили на мене свою пащу, у з іевазі б'ють мене по щоках, зібравшися на мене разом.

Бог видав мене нечестивцям, у руки безбожникам мене кинув.

Я був щасливий, та він струсив мене, схопив мене за шию і розбив на кавалки, прицілом собі мене поставив.

Стріли його мене навколо оточили, він прошиває моє нутро без пощади, він жовч мою на землю розливає.

Він пробиває в мені пролом за проломом, мов велетень, кидається на мене.

Веретище я зшив собі на шкіру, й обличчя своє занурив у порох.

Вид мій почервонів від плачу, на віях моїх тінь смерти, —

хоч і нема в руках у мене насильства, і хоч молитва моя чиста!

Земле, не закривай моєї крови,

Тепер також на небі є у мене свідок, мій оборонець на висотах.

Думки мої глибокі — мої оборонці, і око моє ллє до Бога сльози.

О, якби чоловік міг правуватись з Богом, як людський син із своїм ближнім!

Іще бо кілька літ, що прийдуть, і я піду в дорогу, з якої не повернуся.»