Дії 1 глава

Дії святих апостолів
Переклад Куліша та Пулюя → King James Bible

Перве оповіданнє написав я, Теофиле, про все, що Ісус робив і навчав,

The former treatise have I made, O Theophilus, of all that Jesus began both to do and teach,

аж до дня, котрого вознїс ся, заповідавши через Духа сьвятого апостолам, котрих вибрав;

Until the day in which he was taken up, after that he through the Holy Ghost had given commandments unto the apostles whom he had chosen:

перед котрими являв ся Він живий після муки своєї у многих ознаках; і бачили Його сорок днїв, і глаголав про царство Боже;

To whom also he shewed himself alive after his passion by many infallible proofs, being seen of them forty days, and speaking of the things pertaining to the kingdom of God:

і, зібравши їх, заповів їм, з Єрусалиму не виходити, а дожидатись обітування Отця, що про Него чули від мене.

And, being assembled together with them, commanded them that they should not depart from Jerusalem, but wait for the promise of the Father, which, saith he, ye have heard of me.

Бо Йоан хрестив водою: ви ж хрестити метесь Духом сьвятим по немногих сїх днях.

For John truly baptized with water; but ye shall be baptized with the Holy Ghost not many days hence.

Вони ж зійшовшись питали Його, кажучи: Господи, чи не під сей час поставиш Ти знов царство Ізраїлське?

When they therefore were come together, they asked of him, saying, Lord, wilt thou at this time restore again the kingdom to Israel?

Рече ж до них: Не вам єсть розуміти час і пору, що Отець положив у своїй властї.

And he said unto them, It is not for you to know the times or the seasons, which the Father hath put in his own power.

А приймете силу, як зійде сьвятий Дух на вас; і будете менї сьвідками в Єрусалимі й у всїй Юдеї і Самариї, і до краю землї.

But ye shall receive power, after that the Holy Ghost is come upon you: and ye shall be witnesses unto me both in Jerusalem, and in all Judaea, and in Samaria, and unto the uttermost part of the earth.

І, се промовивши, як дивились вони, знявсь угору, і хмара взяла Його від очей їх.

And when he had spoken these things, while they beheld, he was taken up; and a cloud received him out of their sight.

І, як вони пильно дивились на небо, як Він відходив, аж ось два мужі стали перед ними в білій одежі,

And while they looked stedfastly toward heaven as he went up, behold, two men stood by them in white apparel;

котрі й сказали: Мужі Галилейські, чого стоїте, дивлячись на небо? Сей Ісус, узятий од вас на небо, так прийде, як видїли ви Його, сходячого на небо.

Which also said, Ye men of Galilee, why stand ye gazing up into heaven? this same Jesus, which is taken up from you into heaven, shall so come in like manner as ye have seen him go into heaven.

Тодї вернулись вони в Єрусалим із гори, званої Оливною, що поблизу Єрусалиму на субітнїй день ходи.

Then returned they unto Jerusalem from the mount called Olivet, which is from Jerusalem a sabbath day's journey.

І ввійшовши, зійшли на гірницю, де пробували Петр та Яков, та Йоан, та Андрей, Филип та Тома, Вартоломей і Матей, Яков Алхеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.

And when they were come in, they went up into an upper room, where abode both Peter, and James, and John, and Andrew, Philip, and Thomas, Bartholomew, and Matthew, James the son of Alphaeus, and Simon Zelotes, and Judas the brother of James.

Усї вони пробували однодушно в молитві і благанню — з жінками й Мариєю, матїррю Ісусовою, і з братами Його.

These all continued with one accord in prayer and supplication, with the women, and Mary the mother of Jesus, and with his brethren.

І ставши тими днями Петр посеред учеників, рече (було ж число імен укупі до ста двайцяти):

And in those days Peter stood up in the midst of the disciples, and said, (the number of names together were about an hundred and twenty,)

Мужі брати! треба було справдитись писанню сьому, що прорік Дух сьвятий устами Давидовими про Юду, що став ся проводирем тих, котрі схопили Ісуса.

Men and brethren, this scripture must needs have been fulfilled, which the Holy Ghost by the mouth of David spake before concerning Judas, which was guide to them that took Jesus.

Полїчено ж його до нас, і прийняв був долю служення сього.

For he was numbered with us, and had obtained part of this ministry.

Сей чоловік придбав поле за нагороду неправедну, і, впавши сторч, тріснув надвоє, і вийшло усе нутро його.

Now this man purchased a field with the reward of iniquity; and falling headlong, he burst asunder in the midst, and all his bowels gushed out.

І відомо стало всїм домуючим у Єрусалимі, так що прозвано поле теє власною говіркою їх Акельдама, чи то б сказати: поле крови.

And it was known unto all the dwellers at Jerusalem; insomuch as that field is called in their proper tongue, Aceldama, that is to say, The field of blood.

Написано ж в книзї Псальм: Нехай оселя його спустїє, і нехай нїхто не домує в нїй, а догляд її нехай прийме инший.

For it is written in the book of Psalms, Let his habitation be desolate, and let no man dwell therein: and his bishoprick let another take.

Треба ж, щоб з мужів, що сходились із нами по всяк час, як входив і виходив між нами Господь Ісус,

Wherefore of these men which have companied with us all the time that the Lord Jesus went in and out among us,

почавши від хрещення Йоанового до дня, як Його взято від нас, був один із сїх укупі з нами сьвідком воскресення Його.

Beginning from the baptism of John, unto that same day that he was taken up from us, must one be ordained to be a witness with us of his resurrection.

І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, котрого звали також Юстом, та Маттія.

And they appointed two, Joseph called Barsabas, who was surnamed Justus, and Matthias.

І молячись, казали: Ти, Господи, що знаєш серця всїх, покажи одного з сих двох, котрого вибрав єси,

And they prayed, and said, Thou, Lord, which knowest the hearts of all men, shew whether of these two thou hast chosen,

приняти долю служення сього й апостольства, від котрого відступив Юда, щоб ійти в своє місце.

That he may take part of this ministry and apostleship, from which Judas by transgression fell, that he might go to his own place.

І кинули жереб про них; і впав жереб на Маттія; і прилучено його до дванайцяти апостолів.

And they gave forth their lots; and the lot fell upon Matthias; and he was numbered with the eleven apostles.

« 21 глава 2 глава »