Матвія 8 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Аверинцев: отдельные книги

Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним.

Когда же спустился Он с горы, многолюдные толпы шли за Ним.

Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».

И вот прокаженный, приблизясь, кланяется Ему в ноги со словами: «Господин мой, если Ты хочешь, Ты можешь меня очистить!»

Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби.

Иисус, простерши руку, коснулся его со словами: «Хочу, очистись!» И тотчас же тот очистился от проказы.

Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику,[23] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».

И говорит ему Иисус: «Смотри, никому не рассказывай, а пойди, покажись священнику и принеси жертву, какую велел Моисей, во свидетельство для всех».

5-6 Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».

А когда вошел Он в Капернаум, подошел к Нему один центурион, прося о помощи и говоря:

«Господин мой, у меня дома лежит мой слуга в параличе и страшно мучается».

Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».

И говорит ему Иисус: «Так Я приду его исцелить».

У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає.

И центурион ответил Ему: «Господин мой, я недостоин, чтобы Ты вошел под кров ко мне; но Ты только скажи слово, и мой слуга исцелится.

Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».

"Я ведь сам человек подначальный, и у меня воины в подчинении. Говорю одному: "иди!" — и он уходит, а другому: "приходи!" — и он приходит, или тому же слуге: "сделай то и то!" — и он делает»."

Почувши це, Ісус був дуже враженний й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю.

Услышав это, Иисус изумился и сказал тем, кто были с Ним: «Воистину говорю вам, такой веры Я не нашел ни у кого даже во Израиле.

Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому.

А потому говорю вам, что многие придут с востока и запада и возлягут на пиршестве с Авраамом, и Исааком, и Иаковом, в Царстве Небесном,

Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю».

а те, кому Царство было уготовано, извержены будут во тьму внешнюю; там будет плач и скрежет зубовный».

По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.

И сказал Иисус центуриону: «Иди, и да будет тебе, как ты уверовал». И его слуга исцелен был в тот же час.

Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці.

А придя в дом к Петру, увидел Иисус, что теща Петра лежит в сильном жару.

І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому.

И коснулся Он руки ее, и жар оставил ее; и она встала и занялась заботами о Нем.

16-17 Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: «Він забрав усі наші хвороби й поніс наші недуги».

Когда же настал вечер, привели к Нему множество бесноватых, и Он изгнал бесов словом Своим и всех недужных уврачевал,

чтобы исполнилось сказанное через пророка Исаию, который говорит: «Немощи наши взял Он на Себя, и бремя недугов понес».

Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера.

А увидев вокруг себя толпу, Иисус велел переправляться на другой берег.

Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».

И один книжник, приблизившись, сказал Ему: «Учитель, я пойду за Тобою, куда бы Ты ни направился».

Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».

И говорит ему Иисус: «У лис есть норы, и у птиц небесных — гнезда, но Сыну Человеческому голову приклонить негде».

Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».

А другой, из числа учеников Его, сказал Ему: «Господи, позволь, я оставлю [Тебя] и прежде схороню отца моего».

Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».

Но Иисус говорит ему: «Следуй за Мной, и предоставь мертвым хоронить своих мертвых».

Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні.

И когда вошел Он в лодку, ученики Его последовали за Ним.

Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав.

И вот сделалась на море сильная буря, так что лодку заливало волнами; а Он спал.

Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!»

И они, приблизившись, разбудили Его, восклицая: «Господи, спаси! Погибаем!»

Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша.

И говорит Он им: «Что вы так боязливы, маловерные?» Затем, поднявшись, Он повелел ветрам и морю утихнуть, и сделалась тишина великая.

Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»

А они дивились, переговариваясь: «Кто же Он, что и ветры, и море Ему послушны?»

Коли Ісус переплив на протилежний берег озера до землі Ґадаринської,[24] двоє одержимих нечистими духами вийшли до Нього з-за гробниць. Вони були такі люті, що ніхто не наважувався ходити тією дорогою.

А когда приплыл Он на другой берег, в окрестности Гадары, навстречу Ему вышли из могильных пещер двое бесноватых, которые были до того буйны, что по той дороге никто пройти не мог.

Вони кричали: «Що Тобі треба від нас, Сину Божий? Чи прийшов Ти сюди, щоб мучити нас іще до призначеного часу?»

И вот возопили они, вопрошая: «Что Тебе нужно от нас, Сын Божий? Уж не пришел ли Ты сюда, чтобы прежде срока мучить нас?»

Неподалік паслося велике стадо свиней.

А в отдалении от них паслось большое стадо свиней.

І демони почали благати Його: «Якщо Ти маєш намір вигнати нас із цих людей, то пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».

И стали бесы просить Его, говоря: «Если Ты нас изгоняешь, отошли нас в это свиное стадо!»

Ісус їм відповів: «Ідіть!» Тож демони повиходили з людей і вселилися в свиней. Тоді все стадо кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.

И Он сказал им: «Идите!» И они, выйдя, вселились в свиней, и вот ринулось все стадо с крутизны в море, и погибли они в водах.

Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях, а особливо про те, що сталося з біснуватими.

Те же, кто были при стаде, кинулись бежать, а придя в город, рассказали обо всем, и о том, что было с бесноватыми.

Тоді все місто, налякане, вийшло назустріч і, побачивши Ісуса, всі почали благати Його залишити їхню землю.

И вот весь город вышел навстречу Иисусу, и когда Он показался, стали они просить Его оставить их края.

« 7 глава 9 глава »