Матвія 8 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Коли Ісус зійшов з гори, великий натовп сунув за Ним.

Сшедшу же ему с горы, вслед его идяху народи мнози.

Там був прокажений, який підійшов до Ісуса і, впавши долілиць перед Ним, змолився: «Господи, якщо на те воля Твоя, Ти можеш зцілити мене».

И се, прокажен пришед кланяшеся ему, глаголя: Господи, аще хощеши, можеши мя очистити.

Тоді Ісус простягнув руку, торкнувся прокаженого й сказав: «Моя воля! Зцілися!» Тієї ж миті проказа зійшла з нього і він очистився від хвороби.

И простер руку Иисус, коснуся ему, глаголя: хощу, очистися. И абие очистися ему проказа.

Тоді Ісус наказав йому: «Дивися ж, нікому не кажи про це. Краще піди й покажися священику,[23] та принеси пожертву за своє очищення, як наказував Мойсей. Це й буде свідченням твого одужання».

И глагола ему Иисус: виждь, ни комуже повеждь: но шед покажися иереови и принеси дар, егоже повеле (в законе) моисей, во свидетелство им.

5-6 Коли Ісус знов прийшов до Капернаума, до Нього підійшов римський сотник і, благаючи про допомогу, мовив: «Мій слуга лежить удома немічний, страждаючи від непосильного болю».

Вшедшу же ему в капернаум, приступи к нему сотник, моля его

и глаголя: Господи, отрок мой лежит в дому разслаблен, люте стражда.

Тоді Ісус пообіцяв йому: «Я прийду, щоб зцілити його».

И глагола ему Иисус: аз пришед изцелю его.

У відповідь сотник сказав: «Господи! Я недостойний, щоб Ти заходив до моєї оселі, але лише накажи, й слуга мій одужає.

И отвещав сотник, рече (ему): Господи, несмь достоин, да под кров мой внидеши: но токмо рцы слово, и изцелеет отрок мой:

Я знаю це, бо я сам людина підвладна, та маю солдатів, підвладних мені. Коли я кажу одному з них: „Йди геть!” — то він іде. Кажу іншому: „Йди сюди!” — і він приходить. Скажу слузі своєму: „Зроби це!” — і він виконує».

ибо аз человек есмь под властию, имый под собою воины: и глаголю сему: иди, и идет: и другому: прииди, и приходит: и рабу моему: сотвори сие, и сотворит.

Почувши це, Ісус був дуже враженний й сказав тим людям, котрі слідували за Ним: «Істинно кажу вам, такої великої віри Я ні в кого не зустрічав — навіть у людей Ізраїлю.

Слышав же Иисус, удивися, и рече грядущым по нем: аминь глаголю вам: ни во израили толики веры обретох.

Кажу вам більше того: багато хто прийдуть зі сходу та заходу й будуть їсти разом з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Божому.

глаголю же вам, яко мнози от восток и запад приидут и возлягут со авраамом и исааком и иаковом во Царствии небеснем:

Справжні ж спадкоємці Царства будуть вигнані геть у темряву, де буде плач людський та скрегіт зубів від болю».

сынове же царствия изгнани будут во тму кромешнюю: ту будет плачь и скрежет зубом.

По тому Ісус мовив до сотника: «Йди собі! Твій слуга одужає і станеться це так, як ти у те повірив». І слуга сотника відразу ж одужав.

И рече Иисус сотнику: иди, и якоже веровал еси, буди тебе. И изцеле отрок его в той час.

Коли Ісус прийшов до хати Петра, то побачив його тещу, яка лежала в лихоманці.

И пришед Иисус в дом петров, виде тещу его лежащу и огнем жегому,

І торкнувся Він її руки, й лихоманка залишила жінку. Та підвелася й почала прислуговувати Йому.

и прикоснуся руце ея, и остави ю огнь: и воста и служаше ему.

16-17 Коли настав вечір, до Нього привели багатьох одержимих нечистим, й Ісус вигнав злих духів словом, та зцілив усіх хворих, щоб збулося сказане через пророка Ісаю: «Він забрав усі наші хвороби й поніс наші недуги».

Позде же бывшу, приведоша к нему бесны многи: и изгна духи словом и вся болящыя изцели:

да сбудется реченное исаием пророком, глаголющим: той недуги нашя прият и болезни понесе.

Побачивши натовп, Ісус наказав Своїм учням переплисти на інший берег озера.

Видев же Иисус многи народы окрест себе, повеле (учеником) ити на он пол.

Тоді один із законників, підійшовши до Нього, мовив: «Учителю, я піду за Тобою, хоч куди б Ти йшов».

И приступль един книжник, рече ему: учителю, иду по тебе, аможе аще идеши.

Ісус відповів на те: «Лисиці мають нори, а птахи небесні — гнізда, але Син Людський не має місця, де Він зможе відпочити».

глагола ему Иисус: лиси язвины имут, и птицы небесныя гнезда: Сын же Человеческий не имать где главы подклонити.

Інший учень сказав Йому: «Господи, дозволь мені спершу піти та поховати мого батька».

Другий же от ученик его рече ему: Господи, повели ми прежде ити и погребсти отца моего.

Однак Ісус відповів: «Йди за Мною, нехай мертві самі ховають своїх померлих».

Иисус же рече ему: гряди по мне и остави мертвых погребсти своя мертвецы.

Ісус сів у човен, а за Ним й усі Його учні.

И влезшу ему в корабль, по нем идоша ученицы его.

Після того, як вони відпливли від берега, налетів штормовий вітер, та такий дужий, що хвилі почали заливати човен, але Ісус спав.

И се, трус велик бысть в мори, якоже кораблю покрыватися волнами: той же спаше.

Тоді учні розбудили Його й кажуть: «Господи! Порятуй нас, ми гинемо!»

И пришедше ученицы его возбудиша его, глаголюще: Господи, спаси ны, погибаем.

Ісус сказав їм: «Чого ви злякалися, маловіри?» Тоді Він встав і наказав вітру й хвилям вгамуватися, і на озері запала тиша.

И глагола им: что страшливи есте, маловери? Тогда востав запрети ветром и морю, и бысть тишина велия.

Всі учні були здивовані й спитали: «Хто ж це Такий, що навіть вітер й води підкоряються Йому?»

Человецы же чудишася, глаголюще: кто есть сей, яко и ветри и море послушают его?

Коли Ісус переплив на протилежний берег озера до землі Ґадаринської,[24] двоє одержимих нечистими духами вийшли до Нього з-за гробниць. Вони були такі люті, що ніхто не наважувався ходити тією дорогою.

И пришедшу ему на он пол, в страну гергесинскую, сретоста его два бесна от гроб исходяща, люта зело, яко не мощи ни кому минути путем тем.

Вони кричали: «Що Тобі треба від нас, Сину Божий? Чи прийшов Ти сюди, щоб мучити нас іще до призначеного часу?»

И се, возописта глаголюща: что нама и тебе, Иисусе Сыне Божий? пришел еси семо прежде времене мучити нас.

Неподалік паслося велике стадо свиней.

Бяше же далече от нею стадо свиний много пасомо.

І демони почали благати Його: «Якщо Ти маєш намір вигнати нас із цих людей, то пошли нас у свиней, аби ми могли вселитися в них».

Беси же моляху его, глаголюще: аще изгониши ны, повели нам ити в стадо свиное.

Ісус їм відповів: «Ідіть!» Тож демони повиходили з людей і вселилися в свиней. Тоді все стадо кинулося з крутого берега в озеро й потонуло.

И рече им: идите. Они же изшедше идоша в стадо свиное: и се, (абие) устремися стадо все по брегу в море, и утопоша в водах.

Коли свинопаси, які доглядали за стадом, побачили, що сталося, то побігли геть і розповіли про все по місту й околицях, а особливо про те, що сталося з біснуватими.

Пасущии же бежаша, и шедше во град, возвестиша вся, и о бесною.

Тоді все місто, налякане, вийшло назустріч і, побачивши Ісуса, всі почали благати Його залишити їхню землю.

И се, весь град изыде в сретение Иисусови: и видевше его, молиша, яко дабы прешел от предел их.

« 7 глава 9 глава »