Євреїв 1 глава

Послання до євреїв
Сучасний переклад → Синода́льный перево́д

У минулому Бог багато разів і різними способами спілкувався з нашими предками через пророків.

Бог, многокра́тно и многообра́зно говори́вший издре́вле отца́м в проро́ках,

Та цими останніми днями Він знову говорив до нас через Сина Свого, Якому призначив у спадок усе суще. Та й весь світ Бог створив через Сина Свого.

в после́дние дни сии́ говори́л нам в Сы́не, Кото́рого поста́вил насле́дником всего́, че́рез Кото́рого и ве́ки сотвори́л.

Він — сяйво Божої Слави і точна подоба сутності Божої. Все на світі тримається через могутнє Слово Сина Божого. Він дав людям очищення від гріхів і за те посів Своє місце по праву руку [1] від Всевишнього на Небесах.

Сей, бу́дучи сия́ние сла́вы и о́браз ипоста́си Его́ и держа́ всё сло́вом си́лы Свое́й, соверши́в Собо́ю очище́ние грехо́в на́ших, воссе́л одесну́ю (престо́ла) вели́чия на высоте́,

Він був набагато величніший за Ангелів, так само, як і ім’я, що Він успадкував, є вищим від їхніх імен.

бу́дучи сто́лько превосхо́днее А́нгелов, ско́лько славне́йшее пред ни́ми насле́довал и́мя.

Бо до кого з Ангелів Бог звертався коли з такими словами: «Ти Син Мій, сьогодні Я став Твоїм Отцем». Або про кого з Ангелів говорив Він таке: «Я буду Батьком Йому, а Він стане Моїм Сином?» 2 Книга

И́бо кому́ когда́ из А́нгелов сказа́л Бог: «Ты Сын Мой, Я ны́не роди́л Тебя́»? И ещё: «Я бу́ду Ему́ Отцо́м, и Он бу́дет Мне Сы́ном»?

Та й знову ж таки: коли Бог приніс Свого Первістка в світ,[2] Він сказав: «Хай усі Ангели Божі вклоняються Йому».[3]

Та́кже, когда́ вво́дит Перворо́дного во вселе́нную, говори́т: «и да покло́нятся Ему́ все А́нгелы Бо́жии».

А про Ангелів Бог сказав: «Він робить Ангелів Своїх вітрами,[4] і слуги Його стають спалахами вогню».

Об А́нгелах ска́зано: «Ты твори́шь А́нгелами Свои́ми ду́хов и служи́телями Свои́ми пламене́ющий ого́нь».

Разом з тим про Сина сказано так: «Престол Твій, Боже, то є Твій престол на віки вічні. Закони праведності — то закони Твого царства.

А о Сы́не: «престо́л Твой, Бо́же, в век ве́ка; жезл ца́рствия Твоего́ — жезл правоты́.

Бо праведність Ти цінував завжди й завжди ненавидів Ти кривду. Тож Бог, Твій Бог Тебе обдарував такою великою благодаттю, як більш нікого з-поміж Твоїх побратимів».

Ты возлюби́л пра́вду и возненави́дел беззако́ние, посему́ пома́зал Тебя́, Бо́же, Бог Твой еле́ем ра́дости бо́лее соуча́стников Твои́х».

І ще: «Спочатку, Господи, Ти заклав землі основу, і небо — також плід Твоїх зусиль.

И: «в нача́ле Ты, Го́споди, основа́л зе́млю, и небеса́ — де́ло рук Твои́х;

Колись настане їм кінець, а Ти залишишся навічно; вони геть зносяться, немов старе вбрання.

они́ поги́бнут, а Ты пребыва́ешь; и все обветша́ют, как ри́за,

Ти згорнеш їх, мов плащ, й тоді заміниш шатами новими. А Ти — ніколи не міняєшся, і нема кінця Твоїм рокам».

и как оде́жду свернёшь их, и изме́нятся; но Ты тот же, и лета́ Твои́ не ко́нчатся».

До кого з Ангелів Бог звертався з такими словами: «Сядь по праву руку від Мене, доки не покладу Я ворогів Твоїх до ніг Твоїх [5]?»

Кому́ когда́ из А́нгелов сказа́л Бог: «се́ди одесну́ю Меня́, доко́ле положу́ враго́в Твои́х в подно́жие ног Твои́х»?

Ангели є духами, які служать Богу. Він посилає їх на допомогу тим, кому призначено здобути спасіння.

Не все ли они́ суть служе́бные ду́хи, посыла́емые на служе́ние для тех, кото́рые име́ют насле́довать спасе́ние?

« 1 глава 2 глава »