Да Калосян 1 глава

Да Калосян Пасланне святога Апостала Паўла
Пераклад праваслаўнай царквы → Переклад Огієнка

Павел, воляю Божаю Апостал Іісуса Хрыста, і Цімафей брат,

Павло, із волі Божої апо́стол Христа Ісуса, і брат Тимофі́й

тым, што ў Калосах, святым і верным братам у Хрысце Іісусе:

до святих і вірних братів у Христі, що в Коло́сах: благода́ть вам і мир від Бога, Отця нашого!

благадаць вам і мір ад Бога, Айца нашага, і Госпада Іісуса Хрыста. Дзякуем Богу і Айцу Госпада нашага Іісуса Хрыста, заўсёды молячыся за вас,

Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,

дачуўшыся пра веру вашу ў Хрыста Іісуса і пра любоў, якую вы маеце да ўсіх святых,

прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих

у надзеі на ўгатава́нае вам на нябёсах, пра што вы раней чулі ў слове ісціны, у дабравесці,

через надію, пригото́вану в небі для вас, що про неї давніше ви чули в слові правди Єва́нгелії,

якое прыйшло да вас; як і ва ўсім свеце яно і пладаносіць, і ўзрастае, так і сярод вас ад таго дня, як вы пачулі і спазналі благадаць Божую ў ісціне,

що до вас прибула́, і на ці́лому світі плодоно́сна й росте, як і в вас, з того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в правді.

як і навучыліся ад Эпафраса, узлюбленага суработніка нашага, вернага дзеля вас служыцеля Хрыстовага,

Отак ви і навчилися від Епа́фра, улю́бленого співробі́тника нашого, що за вас він вірний служитель Христа,

які і паведаміў нам пра вашу любоў у духу.

що й виявив нам про вашу духовну любов.

Таму і мы з таго дня, як гэта пачулі, не перастаём маліцца за вас і прасіць, каб вы напаўняліся спазнаннем волі Яго ва ўсякай мудрасці і разуменні духоўным,

Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,

каб жылі дастойна Госпада, ва ўсім дагаджаючы Яму, прыносячы плод ва ўсякай справе добрай і ўзрастаючы ў спазнанні Бога,

щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,

умацоўваючыся ўсякаю сілаю паводле магутнасці славы Яго, на трываласць ва ўсім і доўгацярплівасць з радасцю,

зміцняючись усякою силою за могутністю слави Його для всякої витрива́лости й довготерпі́ння з радістю,

узносячы падзяку Богу і Айцу, Які паклікаў нас да ўдзелу ў спадчыне святых у святле,

дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,

Які вызваліў нас з-пад улады цемры і ўвёў у Царства ўзлюбленага Сына Свайго,

що визволив нас із вла́ди те́мряви й переставив нас до Царства Свого улю́бленого Сина,

у Якім мы маем выкупле́нне Крывёю Яго і прабачэнне грахоў,

в Якім маємо відку́плення і про́щення гріхів.

Які ёсць вобраз Бога нябачнага, першанароджаны раней за ўсякае стварэнне;

Він є образ невиди́мого Бога, ро́джений перш усякого тво́рива.

бо Ім створана ўсё, што на нябёсах і што на зямлі, бачнае і нябачнае: ці то прастолы, ці дзяржавы, ці начальствы, ці ўлады, — усё праз Яго і для Яго створана;

Бо то Ним ство́рено все на небі й на землі, види́ме й невиди́ме, чи то престоли, чи то госпо́дства, чи то влади, чи то начальства, — усе через Нього й для Нього створено!

і Ён існуе раней за ўсё, і ўсё ў Ім знаходзіцца.

А Він є перший від усього, і все в Нім стоїть.

І Ён — галава цела Царквы; Ён — пачатак, першынец з мёртвых, каб ва ўсім Ён меў пе́ршынства:

І Він — Голова тіла, Церкви. Він початок, перворо́джений з мертвих, щоб у всьому Він мав пе́ршенство.

бо ўгодна было Айцу, каб у Ім заключалася ўся паўната,

Бо вгодно було́, щоб у Нім перебува́ла вся повнота́,

і каб праз Яго прымірыць з Сабою, устанавіўшы мір праз Яго, Крывёю крыжа Яго, усё — і зямное, і нябеснае.

і щоб Ним поєднати з Собою все, примиривши кров'ю хреста Його, через Нього, чи то зе́мне, чи то небесне.

І вас, якія калісьці былі чужымі і варожымі Богу ў думках і ліхіх справах,

І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,

цяпер Ён прымірыў у целе Плоці Яго, смерцю Яго, каб паставіць вас святымі, і беззаганнымі, і бездакорнымі перад Сабою,

тепер же примирив смертю в лю́дськім тілі Його, щоб учинити вас святими, і непорочними, і неповинними перед Собою,

калі толькі вы застаяце́ся цвёрдымі і непахіснымі ў веры і не адпада́еце ад надзеі дабравесця, якое вы чулі, якое абвешчана ўсяму стварэнню паднябеснаму і якому я, Павел, стаў служыцелем.

якщо тільки пробува́єте в вірі тверді́ та ста́лі, і не відпадаєте від надії Єва́нгелії, що ви чули її, яка проповідана всьому створі́нню під небом, якій я, Павло, став служи́телем.

Цяпер я радуюся ў пакутах маіх за вас і дапаўняю нястачу ў плоці маёй мук Хрыстовых за Цела Яго, якім з’яўляецца Царква,

Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;

служыцелем якой я стаў паводле даручэння Божага, дадзенага мне дзеля вас, каб у паўнаце абве́сціць слова Божае,

якій я став служи́телем за Божим заря́дженням, що для вас мені дане, щоб виконати Слово Боже, —

тайну, схаваную ад вякоў і ад родаў, а цяпер адкрытую святым Яго,

Таємницю, захо́вану від віків і поколінь, а тепер виявлену Його святим,

якім пажадаў Бог паказаць, у чым багацце славы для язычнікаў тайны гэтай, якая ёсць Хрыстос у вас — надзея славы,

що їм Бог захотів показати, яке багатство слави цієї таємниці між поганами, а вона — Христос у вас, надія слави!

Якога мы прапаведуем, настаўляючы кожнага чалавека і навучаючы кожнага чалавека ўсёй мудрасці, каб паказаць кожнага чалавека дасканалым у Хрысце Іісусе,

Його ми проповідуємо, нагадуючи кожній люди́ні й навчаючи кожну люди́ну всякої мудрости, щоб учинити кожну люди́ну досконалою в Христі.

дзеля чаго я і працую, змагаючыся сілаю Яго, якая дзейнічае ўва мне магутна.

У то́му й працюю я, борючи́ся силою Його, яка сильно діє в мені.

« 4 глава 2 глава »