Деяния 14 глава

Деяния апостолов
Под редакцией Кулаковых → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

В Иконии Павел и Варнава тоже пришли в иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество как иудеев, так и язычников.1
 
І ста́лася ў Іканíі, што таксама ўвайшлі яны ў сінагогу Іудзейскую і прамаўля́лі так, што ўве́равала вялікае мноства і Іудзеяў, і Э́лінаў.

(Однако те иудеи, что не уверовали, ожесточили язычников, настроив их против братьев.)
 
А няве́руючыя Іудзеі ўзбу́рылі і азло́білі ду́шы язычнікаў су́праць братоў.

Они пробыли там довольно долго и проповедовали смело и открыто, полагаясь на Господа, подтверждавшего весть о Своей благодати тем, что даровал им способность творить2 знамения и чудеса.
 
Аднак тыя даволі доўга прабылí там, адважна прамаўля́ючы ў Госпадзе, Які све́дчыў сло́ва благада́ці Сваёй і здзяйсня́ў знаме́нні і цу́ды рукамі іх.

Между тем народ в городе разделился: одни стали на сторону иудеев, а другие — апостолов.
 
І насе́льніцтва горада падзялíлася: адны былí з Іудзеямі, а другія — з Апосталамі.

Язычники и иудеи, вступив в сговор с городскими властями, собрались напасть на Павла и Варнаву и побить их камнями.
 
Калі ж у язычнікаў і Іудзеяў з іх начальнікамі ўзнік наме́р знява́жыць і пабіць іх каме́ннем,

[6-7] Узнав об этом, они нашли себе убежище в Ликаонии и там, в городах Листра и Дервия и их окрестностях, продолжали возвещать Благую Весть.
 
то яны, даве́даўшыся, уцяклі ў Лікао́нскія гарады Лíстру і Дэ́рвію і ў навако́ллі іх,

 
і там дабраве́сцілі.

В Листре был человек, который не владел ногами, хромой от рождения,3 он и шагу ступить не мог. Этот человек сидел
 
А ў Лíстры нейкі чалавек, хворы на ногі, сядзеў, бу́дучы кульга́вым ад уло́ння маці сваёй, і ніко́лі не хадзіў.

и слушал проповедь Павла. Павел внимательно посмотрел на него и, заметив, что есть у него вера и может он быть исцелен,4
 
Ён слу́хаў прамову Паўла, які, угле́дзеўшыся ў яго і ўбачыўшы, што той ма́е веру, каб быць ацалёным,

громко воскликнул: «Поднимись, стань на ноги!» Тот быстро встал и пошел.
 
сказаў гу́чным голасам: табе кажу ў імя́ Госпада Іісуса Хрыста: стань на ногі свае прама. І той адразу ўско́чыў і стаў хадзіць.

Люди, увидев сделанное Павлом, закричали по-ликаонски: «Боги сошли к нам в облике человеческом!»
 
Люд жа, уба́чыўшы, што зрабіў Павел, узвы́сіў свой голас, кажучы па-лікаонску: багí ў вобразе чалаве́чым сышлí да нас.

И стали называть Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, потому что в основном говорил он.
 
І называлі Варна́ву Зе́ўсам, а Паўла — Герме́сам, бо прамаўля́ў перава́жна ён.

Жрец Зевса, храм которого был перед городскими воротами, привел к воротам быков, принес венки и хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.
 
І жрэц Зеўса, ідал якога знаходзіўся перад іх горадам, прывёўшы да брамы валоў і даста́віўшы вянкі, хацеў з народам прыне́сці ахвяру.

Услышав об этом, апостолы Варнава и Павел разодрали на себе одежды и с криком бросились в толпу:
 
Пачуўшы пра гэта, Апосталы Варнава і Павел разадра́лі адзе́нне сваё і кінуліся ў натоўп з крыкам, ка́жучы:

«Остановитесь, что вы делаете? — взывали они. — Мы такие же люди, как и вы, и пришли к вам с Благой Вестью, чтобы обратились вы от этих никчемных идолов к Богу Живому, создавшему небо, землю и море, и всё, что в них обитает.
 
мужы́! што вы робіце́ і мы — такія як вы людзі, і дабраве́сцім вам, каб вы ад гэтай ма́рнасці звярну́ліся да Бога Жывога, Які ствары́ў неба, і зямлю, і мора, і ўсё, што ў іх,

В прошлых поколениях Он позволял всем народам ходить своими путями,
 
Які ў міну́лых пакале́ннях дазволіў, каб усе народы хадзілі сваімі шляха́мі,

хотя и не переставал напоминать5 вам о Себе, творя добро: Он посылает вам с неба дожди и каждый год в свое время дает урожаи, насыщает вас пищей и наполняет весельем сердца ваши».
 
хоць і не перастава́ў све́дчыць пра Сябе, дзе́ючы дабро, даючы́ нам дажджы́ з неба і по́ры ўрадлíвыя, напаўня́ючы ежай і радасцю сэ́рцы нашы.

И этими речами они едва смогли удержать народ от жертвоприношения в их честь.
 
І, прамаўля́ючы так, яны ледзь прыму́сілі натоўп спынíцца і не прыно́сіць ахвяру ім, а каб кожны ішоў дадому. Калі ж яны, застаючы́ся там, вучылі,

Но потом из Антиохии и Иконии пришли иудеи и, настроив народ против апостолов, побили Павла камнями; думая, что он умер, его выволокли за город.
 
прыйшлі некато́рыя Іудзеі з Антыяхíі і Іканíі, і калі Апосталы адкрыта прапаве́давалі, тыя падмо́вілі народ адысцí ад іх, ка́жучы: яны не гавораць нічога ісціннага, а ўсё лгуць. І, падбухто́рыўшы народ, пабілі Паўла каме́ннем і вы́цягнулі за горад, думаючы, што ён мёртвы.

Когда же ученики обступили Павла, он очнулся, встал и вернулся в город, а на следующий день вместе с Варнавою пошел в Дервию.
 
Калі ж вучні сабра́ліся вакол яго, ён падняўся і пайшоў у горад, а на другі дзень адпра́віўся з Варнавам у Дэ́рвію.

Возвестив Благую Весть в том городе и многих сделав учениками Господа, они вернулись в Листру, а затем прошли через Иконию и Антиохию,
 
Прапаве́даўшы Ева́нгелле ў гэтым горадзе і прыдба́ўшы нямала вучняў, яны вярнуліся ў Лíстру, Іканíю і Антыяхíю,

всюду укрепляя дух учеников, призывая быть стойкими в вере. «В Царство Божие нам предстоит войти путем многих страданий», — говорили они.
 
умацо́ўваючы ду́шы вучняў, закліка́ючы іх трыва́ць у веры і павуча́ючы што, праз многія пакуты нале́жыць нам увайсці ў Царства Божае.

И, избрав6 им пресвитеров в каждой церкви, с молитвой и постом поручили их заботе Господа, в Которого те уверовали.
 
Рукапалажы́ўшы ім прасвíтараў для кожнай царквы і памаліўшыся з по́стам, яны даручы́лі іх Госпаду, у Якога тыя ўве́равалі.

Потом, пройдя через всю Писидию, они пришли в Памфилию.
 
Потым, прайшоўшы праз Пісіды́ю, яны прыйшлі ў Памфілíю;

И, возвестив слово в Пергии, они направились в Атталию.
 
і, прапаве́даўшы сло́ва Гасподняе ў Пе́ргіі, прыйшлі ў Ата́лію

Оттуда отплыли они в Антиохию. (Там они были вверены благодати Божией для дела, которое и исполнили.)
 
і адтуль адплылí ў Антыяхíю, адкуль яны былі адда́дзены па благадаці Божай на справу, якую і вы́каналі.

В Антиохии они собрали церковь и рассказали обо всём, что Бог совершил через них и как Он отворил дверь веры язычникам.
 
Прыбы́ўшы туды і сабраўшы царкву, яны расказалі пра ўсё, што зрабіў з імі Бог і як Ён адчынíў язычнікам дзверы веры;

И они продолжительное время оставались там с учениками.
 
і застава́ліся там доўгі час з вучнямі.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Здесь и далее (особенно в таких выражениях: как иудеи, так и язычники) букв.: эллинов.
3  [2] — Букв.: творя их руками.
8  [3] — Букв.: хромой от чрева матери своей.
9  [4] — Или: спасен.
17  [5] — Букв.: свидетельствовать.
23  [6] — Или: назначив/поставив; или: рукоположив.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.