Деяния 14 глава

Деяния апостолов
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Яна Станкевіча

 
 

В Иконии Павел и Варнава тоже пришли в иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество как иудеев, так и язычников.1
 
І сталася ў Іконі, што яны ўвыйшлі разам у жыдоўскую бажніцу, і так гукалі, што ўверыла вялікая множасьць як Жыдоў, так і Грэкаў.

(Однако те иудеи, что не уверовали, ожесточили язычников, настроив их против братьев.)
 
А нявернікі Жыды падвучылі а атруцілі на братоў думкі паган.

Они пробыли там довольно долго и проповедовали смело и открыто, полагаясь на Господа, подтверждавшего весть о Своей благодати тем, что даровал им способность творить2 знамения и чудеса.
 
Яны, адылі, заставаліся ладны час, адважна гукаючы ў Спадару, Каторы даў сьветчаньне слову лаекі Свае, даючы, каб знакі а чудосы чыніліся рукамі іхнымі.

Между тем народ в городе разделился: одни стали на сторону иудеев, а другие — апостолов.
 
І падзяліліся множасьць места: адныя былі із Жыдамі, а другія з апосталамі.

Язычники и иудеи, вступив в сговор с городскими властями, собрались напасть на Павла и Варнаву и побить их камнями.
 
А як пагане й Жыды з начэльнікамі сваімі імкнуліся напасьці на іх, каб зьняважыць а ўкаменаваць іх;

[6-7] Узнав об этом, они нашли себе убежище в Ликаонии и там, в городах Листра и Дервия и их окрестностях, продолжали возвещать Благую Весть.
 
Яны, зацеміўшы гэта, уцяклі да местаў Лікаонскіх, Лістры а Дэрвы і аколіцаў іхных;

 
І там былі, абяшчаючы дабравесьць.

В Листре был человек, который не владел ногами, хромой от рождения,3 он и шагу ступить не мог. Этот человек сидел
 
Сядзеў жа адзін мужчына ў Лістры, каторы не валодаў нагамі сваімі, кульгавы ад улоньня маці свае, каторы ніколі не хадзіў.

и слушал проповедь Павла. Павел внимательно посмотрел на него и, заметив, что есть у него вера и может он быть исцелен,4
 
Гэты чуў Паўлу гукаючага, каторы, уцеміўшыся ў яго і бачачы, што ён меў веру дзеля ўздараўленьня,

громко воскликнул: «Поднимись, стань на ноги!» Тот быстро встал и пошел.
 
Сказаў вялікім голасам: «Стань проста на ногі свае!» і ён ускочыў, і хадзіў.

Люди, увидев сделанное Павлом, закричали по-ликаонски: «Боги сошли к нам в облике человеческом!»
 
Гурбы ж, абачыўшы, што Паўла ўчыніў, узьнялі галасы свае палікаонску, кажучы: «Багове, перакінуўшыся ў людзёў, зышлі да нас!»

И стали называть Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, потому что в основном говорил он.
 
І назвалі Варнаву Зэўсам, а Паўлу Гэрмам, бо ён быў галоўны прамоўца.

Жрец Зевса, храм которого был перед городскими воротами, привел к воротам быков, принес венки и хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.
 
Сьвятар жа Зэўсаў, што быў перад местам, прывёўшы валы і прынёсшы вянкі да брамы, хацеў з гурбамі абрачы аброк.

Услышав об этом, апостолы Варнава и Павел разодрали на себе одежды и с криком бросились в толпу:
 
Але апосталы, Варнава а Паўла, пачуўшы, разьдзерлі адзецьці свае і кінуліся да гурбаў, крычачы а кажучы:

«Остановитесь, что вы делаете? — взывали они. — Мы такие же люди, как и вы, и пришли к вам с Благой Вестью, чтобы обратились вы от этих никчемных идолов к Богу Живому, создавшему небо, землю и море, и всё, что в них обитает.
 
«Мужы! нашто вы гэта робіце? і мы людзі, падобныя прыродаю да вас, і прыносім вам дабравесьць, каб навярнуць вас ад марнасьцяў гэтых да жывога Бога, Каторы ўчыніў неба й зямлю, і мора, і ўсе ў іх;

В прошлых поколениях Он позволял всем народам ходить своими путями,
 
Каторы ў мінулых пакаленьнях дазволіў усім народам хадзіць сваімі собскімі дарогамі,

хотя и не переставал напоминать5 вам о Себе, творя добро: Он посылает вам с неба дожди и каждый год в свое время дает урожаи, насыщает вас пищей и наполняет весельем сердца ваши».
 
Хоць запраўды не пакінуў Сябе бязь сьветчаньня, дзеючы дабро й даючы зь неба дождж а ўродлівыя поры, поўнячы ежаю а пацехаю сэрцы вашыя».

И этими речами они едва смогли удержать народ от жертвоприношения в их честь.
 
І, кажучы гэта ўсе, яны ледзь удзяржалі гурбы ад абраканьня ім.

Но потом из Антиохии и Иконии пришли иудеи и, настроив народ против апостолов, побили Павла камнями; думая, что он умер, его выволокли за город.
 
Але прышлі Жыды з Антыёхі а Іконі, і пераканалі гурбы, і ўкаменавалі Паўлу, выцягнулі яго зь места, дапушчаючы, што ён памер.

Когда же ученики обступили Павла, он очнулся, встал и вернулся в город, а на следующий день вместе с Варнавою пошел в Дервию.
 
Як жа вучанікі абступілі яго, ён устаў і пайшоў да места, а назаўтрае пайшоў з Варнаваю да Дэрвы.

Возвестив Благую Весть в том городе и многих сделав учениками Господа, они вернулись в Листру, а затем прошли через Иконию и Антиохию,
 
І абясьціўшы дабравесьць гэтаму месту, і прыдбаўшы шмат вучанікаў, зьвярнуліся да Лістры а Іконі а Антыёхі,

всюду укрепляя дух учеников, призывая быть стойкими в вере. «В Царство Божие нам предстоит войти путем многих страданий», — говорили они.
 
Мацуючы душы вучанікаў, захочуючы іх трываць у веры і навучаючы, што шмат якімі атугамі маем увыйсьці ў гаспадарства Божае.

И, избрав6 им пресвитеров в каждой церкви, с молитвой и постом поручили их заботе Господа, в Которого те уверовали.
 
І прызначыўшы ім старшых у кажнай царкве, памаліўшыся з постам, паручылі іх Спадару, у Каторага ўверылі.

Потом, пройдя через всю Писидию, они пришли в Памфилию.
 
І, перайшоўшы перазь Пісыду, прышлі да Памфілі.

И, возвестив слово в Пергии, они направились в Атталию.
 
І, кажучы слова ў Перзе, зышлі да Аталі;

Оттуда отплыли они в Антиохию. (Там они были вверены благодати Божией для дела, которое и исполнили.)
 
А стуль адплылі да Антыёхі, скуль былі паручаны ласцы Божай на працу, каторую й зьдзеялі.

В Антиохии они собрали церковь и рассказали обо всём, что Бог совершил через них и как Он отворил дверь веры язычникам.
 
І прыбыўшы, і зьбершы царкву, яны здалі лічбу ім з усяго, што Бог учыніў імі, і што Ён адчыніў паганам дзьверы веры.

И они продолжительное время оставались там с учениками.
 
І заставаліся немалы час із вучанікамі.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
1  [1] — Здесь и далее (особенно в таких выражениях: как иудеи, так и язычники) букв.: эллинов.
3  [2] — Букв.: творя их руками.
8  [3] — Букв.: хромой от чрева матери своей.
9  [4] — Или: спасен.
17  [5] — Букв.: свидетельствовать.
23  [6] — Или: назначив/поставив; или: рукоположив.
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.