Деяния 14 глава

Деяния апостолов
Под редакцией Кулаковых → Переклад Огієнка

В Иконии Павел и Варнава тоже пришли в иудейскую синагогу и говорили так, что уверовало великое множество как иудеев, так и язычников.1

І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.

(Однако те иудеи, что не уверовали, ожесточили язычников, настроив их против братьев.)

Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.

Они пробыли там довольно долго и проповедовали смело и открыто, полагаясь на Господа, подтверждавшего весть о Своей благодати тем, что даровал им способность творить2 знамения и чудеса.

Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.

Между тем народ в городе разделился: одни стали на сторону иудеев, а другие — апостолов.

А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.

Язычники и иудеи, вступив в сговор с городскими властями, собрались напасть на Павла и Варнаву и побить их камнями.

Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,

[6-7] Узнав об этом, они нашли себе убежище в Ликаонии и там, в городах Листра и Дервия и их окрестностях, продолжали возвещать Благую Весть.

то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,

і Єва́нгелію там звіща́ли.

В Листре был человек, который не владел ногами, хромой от рождения,3 он и шагу ступить не мог. Этот человек сидел

А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.

и слушал проповедь Павла. Павел внимательно посмотрел на него и, заметив, что есть у него вера и может он быть исцелен,4

Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,

громко воскликнул: «Поднимись, стань на ноги!» Тот быстро встал и пошел.

то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.

Люди, увидев сделанное Павлом, закричали по-ликаонски: «Боги сошли к нам в облике человеческом!»

А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“

И стали называть Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, потому что в основном говорил он.

І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.

Жрец Зевса, храм которого был перед городскими воротами, привел к воротам быков, принес венки и хотел вместе с народом совершить жертвоприношение.

А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.

Услышав об этом, апостолы Варнава и Павел разодрали на себе одежды и с криком бросились в толпу:

Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи

«Остановитесь, что вы делаете? — взывали они. — Мы такие же люди, как и вы, и пришли к вам с Благой Вестью, чтобы обратились вы от этих никчемных идолов к Богу Живому, создавшему небо, землю и море, и всё, что в них обитает.

та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.

В прошлых поколениях Он позволял всем народам ходить своими путями,

За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,

хотя и не переставал напоминать5 вам о Себе, творя добро: Он посылает вам с неба дожди и каждый год в свое время дает урожаи, насыщает вас пищей и наполняет весельем сердца ваши».

але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.

И этими речами они едва смогли удержать народ от жертвоприношения в их честь.

І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.

Но потом из Антиохии и Иконии пришли иудеи и, настроив народ против апостолов, побили Павла камнями; думая, что он умер, его выволокли за город.

А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.

Когда же ученики обступили Павла, он очнулся, встал и вернулся в город, а на следующий день вместе с Варнавою пошел в Дервию.

Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.

Возвестив Благую Весть в том городе и многих сделав учениками Господа, они вернулись в Листру, а затем прошли через Иконию и Антиохию,

І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,

всюду укрепляя дух учеников, призывая быть стойкими в вере. «В Царство Божие нам предстоит войти путем многих страданий», — говорили они.

душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.

И, избрав6 им пресвитеров в каждой церкви, с молитвой и постом поручили их заботе Господа, в Которого те уверовали.

І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.

Потом, пройдя через всю Писидию, они пришли в Памфилию.

Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;

И, возвестив слово в Пергии, они направились в Атталию.

і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,

Оттуда отплыли они в Антиохию. (Там они были вверены благодати Божией для дела, которое и исполнили.)

а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.

В Антиохии они собрали церковь и рассказали обо всём, что Бог совершил через них и как Он отворил дверь веры язычникам.

А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.

И они продолжительное время оставались там с учениками.

І перебува́ли вони немали́й час із учнями.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Здесь и далее (особенно в таких выражениях: как иудеи, так и язычники) букв.: эллинов.

3 [2] — Букв.: творя их руками.

8 [3] — Букв.: хромой от чрева матери своей.

9 [4] — Или: спасен.

17 [5] — Букв.: свидетельствовать.

23 [6] — Или: назначив/поставив; или: рукоположив.

« 13 глава 15 глава »