Ярэміі 6 глава

Кніга Ярэміі
Пераклад Чарняўскага 2017 → Новый русский перевод

 
 

Уцякайце з асяродку Ерузаліма, сыны Бэньяміна, і ў Тэкуа трубіце ў трубы, і над Бэт-Харэмам падыміце знак, бо з поўначы паказалася няшчасце ды вялікае спусташэнне.
 
«Спасайтесь бегством, потомки Вениамина! Бегите из Иерусалима! Трубите в рога в Текоа! Разводите сигнальный огонь в Бет-Кереме! Беда надвигается с севера, лютая гибель.

Прыгожую і далікатную дачку Сіёна прымусіў Я змоўкнуць.
 
Погублю Я дочь Сиона прекрасную и утонченную.[27]

Да яе прыбудуць пастухі са сваімі статкамі, разаб’юць палаткі навокал яе, і кожны будзе пасвіць сваю частку.
 
Пастухи со своими стадами придут к ней и поставят вокруг свои шатры; каждый будет пасти на своей земле».

«Прыгатуйцеся да святой вайны супраць яе, паўстаньце, і пойдзем апоўдні. Гора нам, бо дзень ужо схіліўся, бо даўжэйшыя сталі цені вечарам!
 
«Готовьтесь к битве с ней! Вставайте, выходим в полдень! Но увы: уж день на закате, поползли вечерние тени.

Устаньце ды хадземце ноччу і знішчым яе дамы».
 
Вставайте, выходим ночью! Разрушим её дворцы!»

Бо вось што кажа Госпад Магуццяў: «Зрэжце дрэвы яе і насыпце вал кругом Ерузаліма, гэта бо горад пакарання, усялякая крывадушнасць пасярод яго.
 
Так говорит Господь Сил: «Рубите деревья, возводите осадный вал против Иерусалима. Этот город будет наказан; переполнен он угнетением.

Як студня дае выліцца вадзе сваёй, так ён дае выліцца ліхоце сваёй; чутно ў ім пра гвалт і спусташэнне, прыгнёт і пакуты заўсёды перад абліччам Маім.
 
Как источник хранит свою воду свежей, так и этот город хранит свежим свое злодейство. Слышны в нём насилие и смута; его недуги и раны всегда передо Мною.

Вучыся, Ерузалім, каб часам не адступілася душа Мая ад цябе, каб часам Я не перамяніў цябе ў пустыню, зямлю бязлюдную».
 
Опомнись, Иерусалим, чтобы Я не отвернулся от тебя и не разорил твоей земли, оставив её без жителей».

Гэта кажа Госпад Магуццяў: «Абяруць старанна, як вінаград, да гронкі, рэшткі Ізраэля. Рухай рукой сваёй, як вінаградар да галінак вінаградных».
 
Так говорит Господь Сил: «До конца доберут то, что осталось от Израиля, как до последней ягоды добирают в винограднике; снова пройдись рукой по ветвям, как собиратель винограда».

Каму я маю казаць і каго перасцерагаць, каб паслухаў? Вось жа, неабрэзаныя вушы іх, і не могуць яны чуць, вось жа, слова Госпада сталася для іх у пасмяянне, і яны не прымуць яго.
 
Кому говорю, кого остерегаю? Кто будет слушать? Уши их заткнуты[28], они не способны слышать. Слово Господне для них оскорбительно, им нет в нём радости.

Таму поўны я гневу Госпадава, цяжка мне ўстрымацца. «Вылі яго на дзяцей на вуліцы і на сход юнакоў! Будуць забраны нават муж з жонкаю, таксама стары разам з вельмі састарэлым.
 
А я полон Господнего гнева, не могу его удержать. «Излей его на детей на улице и на юношей, собравшихся вместе; будет излит этот гнев и на мужа, и на жену, и на стариков, чьи дни на исходе.

І пяройдуць дамы іх да іншых, падобна як палі і жонкі, бо выцягну Я руку Сваю на жыхароў зямлі, — кажа Госпад. —
 
Их дома будут переданы другим вместе с их полями и женами, когда Я протяну руку на тех, кто живет в стране», — возвещает Господь.

Бо ад найменшага аж да найбольшага ўсе апанаваны сквапнасцю, ад прарока да святара, усе чыняць падман ды не саромеюцца.
 
«Все они, от малого до великого, жаждут наживы; от пророка и до священника — все поступают лживо.

І легкадумна яны лечаць рану народа Майго, кажучы: “Супакой, супакой”, а супакою няма.
 
Лечат рану Моего народа так, как если бы это была только царапина. „Мир, мир!“ — говорят, а мира нет.

Сорам ім, бо чыняць яны брыдоту; ды толькі сораму яны не адчуваюць і не ўмеюць чырванець. Дзеля таго ўпадуць сярод тых, што падаюць; у час, калі Я наведаю іх, пападаюць», — кажа Госпад.
 
Не стыдно ли им за их мерзости? Нет, им ни капли не стыдно, и краснеть они не умеют. За это падут они среди павших, будут повержены, когда Я накажу их», — говорит Господь.

Гэта кажа Госпад: «Станьце на дарогах і глядзіце, ды пытайцеся пра даўнейшыя сцежкі, якая дарога добрая, ды ідзіце па ёй, і знойдзеце супакой сэрцам вашым». Але яны сказалі: «Не пойдзем!»
 
Так говорит Господь: «Встаньте на распутье и осмотритесь, расспросите о древних тропах, о том, где лежит добрый путь, и идите по нему, и найдете покой своим душам. Но вы сказали: „Не пойдем по нему“.

«І паставіў Я назіральнікаў над вамі: “Слухайце гукі трубы!” Але яны адказалі: “Не будзем слухаць!”
 
Я поставил над вами стражей[29], сказав: „Слушайте звук рога“. Но вы сказали: „Не будем слушать“.

Дык слухайце, народы, і зразумейце супольна, што Я маю ім зрабіць.
 
Так слушайте же, народы, знайте, свидетели, что будет с ними.

Слухай, зямля! Вось жа, Я навяду няшчасце на народ гэты, плод іх задумаў, бо не слухалі яны слоў перасцярогі Маёй ды закон Мой адкінулі.
 
Слушай, земля: Я насылаю на этот народ беду, плод их собственных замыслов, за то, что они не слушали Моих слов и отвергли Мой Закон.

Навошта Мне кадзіла, якое прывезена з Сабы, або трыснёг, салодкі і пахкі, з зямлі далёкай? Не прымаю Я вашых цэласпаленняў, і крывавыя ахвяры вашы не падабаюцца Мне».
 
На что Мне ладан[30] из Шевы или благовонный тростник из далекой земли? Всесожжения ваши Мне неугодны, ваши жертвы Мне неприятны».

Дзеля таго вось што кажа Госпад: «Вось, Я нашлю на гэты народ перашкоды, і спатыкнуцца аб іх бацькі і дзеці разам, сусед і сваяк прападуць».
 
Поэтому так говорит Господь: «Я поставлю перед этим народом преграды, о которые споткнутся и отцы, и с ними их сыновьями, и соседи с друзьями погибнут».

Гэта кажа Госпад: «Вось, надыходзіць люд з зямлі паўночнай, і народ вялікі падымецца з канцоў зямлі.
 
Так говорит Господь: «Вот движется войско из северной страны; великий народ поднимается с краев земли.

Лук і меч схопіць ён, жудасны ён і без літасці, гармідар іх будзе шумець, як мора, і сядуць яны на коней, гатовыя ўсе як адзін да бою супраць цябе, дачка Сіёна!»
 
Их оружие — лук и копье; они свирепы и не знают пощады. Шум от них — как рев моря, когда они скачут на конях. В боевом строю идут воины против тебя, дочь Сиона».

«Пачулі мы вестку аб гэтым, і рукі нашы самлелі, трывога ахапіла нас, пакуты — як у парадзіхі».
 
Мы услышали весть о них, и руки у нас опустились. Пронзила нас боль, охватили муки, как женщину в родах.

«Не выходзьце ў палі і не хадзіце па дарозе, бо меч ворага, трывога кругом.
 
Не выходите в поля, не расхаживайте по дорогам: так как кругом враг с мечом. Ужас со всех сторон!

Дачка народа Майго, апраніся ў зрэбніцу ды качайся ў попеле; учыні сабе жалобу, горкі плач, як па сыне адзіным, бо знянацку нападзе на нас нішчыцель.
 
О народ мой, надень рубище, обваляйся в золе; подними плач, как по единственному ребенку, потому что внезапно губитель придет к нам.

Я паставіў цябе даследніцай у народзе Маім, і ты пазнаеш і выспрабуеш дарогу іх.
 
«Я сделал тебя, Иеремия, оценщиком металлов, а Мой народ — рудою,[31] чтобы ты смотрел и оценивал их путь».

Усе яны — першыя бунтаўнікі, жывуць крывадушна. Яны — медзь і жалеза, псуюць усё.
 
Эти люди упрямы и непокорны; они — клеветники; они медь и железо; все они развратители.

Кавальскі мех раздуўся на агні, волава растапілася; надарма каваль пераплаўляў, шлакі не аддзяліліся.
 
Кузнечный мех обгорел, истлел свинец от огня, плавильщик напрасно плавил: не отделились их злые.

Назавіце іх срэбрам асуджаным, бо адкінуў іх Госпад».
 
Их назовут отверженным серебром, потому что Господь отверг их.

Примечания:

 
 
Новый русский перевод
2 [27] — Или: « Погублю Я дочь Сиона, прекрасное пастбище»; или: « Уподоблю Я дочь Сиона прекрасному пастбищу».
10 [28] — Букв.: необрезаны.
17 [29] — Т. е. пророков, призванных Богом предостерегать Его народ (см. Иез 3:17).
20 [30] — Драгоценная, благоухающая смола светло-желтого цвета с горьким привкусом.
27 [31] — Или: « Я сделал тебя в Моем народе башней и твердыней».
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.