От Марка 2 глава

Евангелие от Марка благовествование
Еврейский Новый Завет → Переклад Огієнка

Спустя некоторое время Иисус возвратился в Капернаум. Разнёсся слух о том, что он вернулся,

Коли ж Він по кількох днях прийшов знов до Капернау́му, то чутка пішла, що Він удома.

и вокруг дома собралось столько народа, что не оставалось места даже у дверей. Когда он проповедовал,

І зібралось багато, аж вони не вміщалися навіть при две́рях. А Він їм виголошував слово.

к нему пришли четверо мужчин, принесшие с собой парализованного.

І прийшли ось до Нього, несучи розсла́бленого, якого не́сли четверо.

Они не могли приблизиться к Иисусу из-за толпы, и поэтому разобрали крышу того дома, в котором он находился, проделали отверстие и опустили носилки, на которых лежал паралитик.

А що через наро́д до Ньо́го набли́зитися не могли, то стелю розкри́ли, де Він був, і пробравши, звісили ложе, що на ньому лежав розсла́блений.

Видя их веру, Иисус сказал парализованному: "Сын, твои грехи прощены".

А Ісус, віру їхню побачивши, каже розсла́бленому: „Відпускаються, сину, гріхи тобі!“

Некоторые из сидевших там книжников подумали про себя:

Там же сиділи дехто з книжників, і в серцях своїх ду́мали:

"Как этот человек может говорить такое? Он богохульствует! Кто кроме Бога может прощать грехи?"

„Чого Він говорить отак? Зневажає Він Бога. Хто може прощати гріхи, окрім Бога Само́го?“

Но Иисус, тут же ощутив в духе, о чём они думают, сказал им: "Почему вы так думаете?

І зараз Ісус відчув Духом Своїм, що вони так міркують собі, і сказав їм: „Що́ таке ви в серцях своїх ду́маєте?

Что легче сказать парализованному: "Твои грехи прощены" или: "Встань, подними свои носилки и ходи?"

Що́ легше: сказати розсла́бленому: „Гріхи відпускаються тобі“, чи сказати: „Уставай, візьми ложе своє та й ходи“?

Но смотрите! Я доказываю вам, что у Сына Человеческого есть власть на земле прощать грехи". Он сказал тогда паралитику:

Але щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду прощати гріхи на землі“, — каже розсла́бленому:

"Говорю тебе: встань, возьми свои носилки и иди домой!"

„Тобі Я наказую: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“

На глазах у всех этот человек поднялся, тут же подобрал свои носилки и ушёл. Все они чрезвычайно удивились и воздали хвалу Богу, говоря: "Мы никогда не видели ничего подобного!"

І той устав, і негайно взяв ложе, — і вийшов перед усіма́, так що всі дивувались і сла́вили Бога, й казали: „Ніко́ли такого не бачили ми!“

Иисус вновь вышел к озеру. Весь народ собрался к нему, и он стал учить их.

І вийшов над море Він знов. А ввесь на́товп до Нього прихо́див, — і Він їх навчав.

Идя оттуда, он увидел Левия Алфеева, который сидел в будке сборщика налогов, и сказал ему: "Следуй за мной!" И тот поднялся и пошёл вслед за ним.

А коли Він прохо́див, то побачив Леві́я Алфі́євого, що сидів на ми́тниці, і каже йому: „Іди за Мною!“ Той устав, і пішов услід за Ним.

Когда Иисус обедал в доме Левия, с ним находились его ученики, а также множество сборщиков налогов и грешников, так как их было много среди следовавших за ним.

Коли ж Він сидів при столі́ в його домі, то багато ми́тників і грішників сиділи з Ісусом та з у́чнями Його; бо було їх багато, і вони ходили за Ним.

Увидев, что он ест с грешниками и сборщиками налогов, книжники и фарисеи обратились к его ученикам: "Почему он ест со сборщиками налогов и грешниками?"

Як побачили ж книжники та фарисеї, що Він їсть із грішниками та з ми́тниками, то сказали до учнів Його: „Чому́ то Він їсть із ми́тниками та з грішниками?“

Но Иисус, услышав вопрос, ответил им: "Не здоровые нуждаются во враче, а больные. Я пришёл призывать не "праведников", а грешников!"

А Ісус, як почув, промовляє до них: „Лі́каря не потребують здорові, а слабі. Я не прийшов кликати праведних, але грішників (на покая́ння).“

Также ученики Иоанна и фарисеи, постившиеся в то время, пришли спросить у Иисуса: "Почему так происходит, что ученики Иоанна и ученики фарисеи постятся, а твои ученики не постятся?"

А учні Іванові та фарисейські по́стили. І приходять вони, та й говорять до Нього: „Чому́ учні Іванові та фарисейські по́стять, а учні Твої не по́стять?“

Иисус сказал им в ответ: "Могут ли поститься гости, пришедшие на свадьбу, пока жених всё ещё с ними? До тех пор, пока с ними будет жених, о каком посте может идти речь?

Ісус же промовив до них: „Хіба по́стити можуть гості весільні, поки з ними ще є молоди́й? Доки мають вони молодо́го з собою, то по́стити не можуть.

Но настанет время, и будет забран от них жених; и когда придёт тот день, они станут поститься.

Але при́йдуть ті дні, коли заберуть молодо́го від них, — то й по́стити бу́дуть вони за тих днів.

Никто не пришивает к старой одежде лоскут не севшей в стирке ткани; а если пришьёт, то новая заплата оторвётся от старой одежды, и оставит после себя ещё большую дыру.

І не пришива́є ніхто до старої одежі ла́тки з сукна сирово́го, а як ні, то край ла́тки ново́ї оді́рветься там від старо́го, — і дірка стане ще гірша.

Также никто не вливает молодое вино в старые мехи; если же вольёт, тогда прорвутся мехи, и пропадут и мехи, и вино. Лучше вливать молодое вино в обновлённые мехи".

І ніхто не вливає вина молодого в старі бурдюки́, а то попрориває вино бурдюки, — і вино й бурдюки пропаду́ть, а вливають вино молоде до нови́х бурдюкі́в“.

Однажды в Субботу Иисус шёл через пшеничные поля, и по дороге ученики стали срывать колосья.

І сталось, як Він перехо́див лана́ми в суботу, Його учні дорогою йшли, та й стали коло́сся зривати.

Фарисеи сказали ему: "Взгляни! Почему они нарушают Субботу?"

Фарисеї ж казали Йому: Подивись, чому́ роблять у суботу вони, чого не годи́ться?“

Он отвечал им: "Разве вы никогда не читали, что сделал Давид, когда он и находившиеся с ним, проголодались, и им нужна была пища?

А Він їм відказав: „Чи ж ви не читали ніко́ли, що зробив був Давид, як потребу він мав та сам зголоднів був і ті, що були з ним?

Он вошёл в Дом Божий, а в то время Авиатар был первосвященник, и ел Хлеб Предложения — а это разрешено только священникам — и дал немного своим спутникам".

Як він увійшов був до Божого дому — за первосвященика Авіята́ра, — і спожив хліби показні́, яких їсти не можна було́, — тільки священикам, — і дав він і тим, хто був із ним?“

И затем он сказал им:"Суббота была сотворена для людей, а не люди для Субботы; поэтому Сын Человеческий — Господин Субботы".

І сказав Він до них: „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи,

« 1 глава 3 глава »