4 Царств 25 глава

Четвертая книга Царств
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

На девятом году правления Цедекии, в десятый день десятого месяца[102], Навуходоносор, царь Вавилона, двинулся на Иерусалим со всем своим войском. Он расположился станом вокруг города и окружил его осадными сооружениями.

І сталося дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця, прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борився проти нього, і побудува́ли проти нього вала навко́ло.

Город был в осаде до одиннадцатого года правления царя Цедекии.

І було́ місто в обло́зі аж до одинадцятого року царя Седекії.

К девятому дню[103] четвертого месяца[104] голод в городе усилился, и у народа не осталось пищи.

Дев'ятого дня місяця настав сильний голод у місті, і не було хліба для народу кра́ю.

Тогда в городской стене была пробита брешь, и[105] царь со всем войском бежал. Они оставили город ночью, хотя халдеи и окружали город, пройдя через ворота между двумя стенами, что рядом с царским садом, и направились к Иорданской долине.

І пробитий був пролі́м у му́рі міста, і всі вояки́ повтікали вночі дорогою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навколо. А цар утік дорогою в степ.

Но халдейское войско пустилось в погоню за царем и настигло его на равнинах у Иерихона. Все его войско рассеялось, бросив его одного,

А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали його в єрихо́нських степа́х, а все його ві́йсько розпоро́шилося від нього.

и он был схвачен. Его привели к царю Вавилона в Ривлу, где ему вынесли приговор.

І схопи́ли царя, і відвели́ його до вавилонського царя до Рівли, і там його той засудив.

Сыновей Цедекии закололи у него на глазах, а после выкололи ему глаза, заковали в бронзовые кандалы и увели в Вавилон.

А синів Седекії зарізали на його оча́х, а очі Седекії він вибрав, і скував його двома́ мідяни́ми кайданами, та й відвів його до Вавило́ну...

В седьмой день пятого месяца[106], на девятнадцатом году правления Навуходоносора, царя Вавилона, начальник царской охраны Невузарадан, слуга царя Вавилона, пришёл в Иерусалим.

А п'ятого місяця, сьомого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, слуга вавилонського царя.

Он сжег дом Господа, царский дворец и все дома Иерусалима. Он сжег все важные[107] здания.

І він спалив дім Господній та дім царе́вий, і всі доми́ в Єрусалимі, і кожен великий дім спалив огнем.

А халдейское войско под командованием начальника царской охраны, разрушило стены, окружавшие Иерусалим.

І мури навколо Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

Невузарадан, начальник царской охраны, увел в плен оставшихся в Иерусалиме людей вместе с прочим населением и перебежчиками, которые переметнулись к царю Вавилона.

А решту народу, що позостався в місті, і тих, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганяв Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

Но некоторых из бедного люда страны начальник царской охраны оставил, чтобы они трудились на виноградниках и полях.

А з бідноти́ Кра́ю начальник царсько́ї сторо́жі позоставив декого за винярі́в та за рільникі́в.

Халдеи разбили бронзовые колонны, передвижные подставки и бронзовое море, которые находились в доме Господа, и унесли бронзу в Вавилон.

А мідяні́ стовпи́, що в Господньому домі, і підста́ви, і мідяне море, що в Господньому домі, халдеї поламали, і відне́сли їхню мідь до Вавилону.

Ещё они забрали горшки, лопатки, ножницы для фитилей, блюда и всю бронзовую посуду, которая использовалась в храмовом служении.

І го́рнята, і лопа́тки, і ножі, і ложки, і ввесь мідяний по́суд, що вживається при службі, позабира́ли.

Начальник царской охраны также забрал все, сделанное из чистого золота и серебра: кадильницы и кропильные чаши.

І кади́льниці, і ча́ші, усе, що було золоте — забрав золото, а що було́ срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

Бронзы от двух колонн, моря и передвижных подставок, сделанных Соломоном для дома Господа, оказалось больше, чем можно было взвесить.

Два стовпи́, одне море та ті підстави, що Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для всіх цих рече́й!

Каждая колонна была 18 локтей[108] в высоту. Бронзовая капитель колонны была 3 локтя[109] в высоту и была украшена по кругу бронзовой сеткой и плодами гранатового дерева из бронзы. Такой же была и другая колонна с её сеткой.

Вісімнадцять ліктів високість одного стовпа й одна мідяна ма́ковиця, а високість ма́ковиці — три лікті, та мере́жка, і грана́тові яблука на ма́ковиці навколо, усе мідь. І для другого стовпа́ з мере́жкою — так само.

Начальник царской охраны взял в плен первосвященника Сераю, второго после него священника Софонию и трех привратников.

І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, первосвященика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожів поро́га.

Из тех, кто ещё оставался в городе, он взял одного евнуха, который распоряжался воинами, и пятерых царских советников. Ещё он взял писаря, главного в войске, который записывал в войско народ страны, и шестьдесят человек из его людей, которых нашли в городе.

А з міста взяв він одного є́внуха, що був начальником над військо́вими, та п'ять чоловіка з тих, що бачать цареве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вих відділів, що записував народ краю до військо́вих відділів, і шістдеся́т чоловіка з народу кра́ю, що знахо́дилися в місті.

Невузарадан, начальник царской охраны, взял их всех и отвел к царю Вавилона в Ривлу.

І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонсього царя, до Рівли.

В Ривле, что в земле Хамата, царь Вавилона велел их казнить. Так Иудея была выселена из своей земли.

І вдарив їх вавилонський цар, і повбивав їх у Рівлі, у гаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі.

Навуходоносор, царь Вавилона, назначил Гедалию, сына Ахикама, внука Шафана, начальником над народом, который он оставил в Иудее.

А народ, що позостався в Юдиному кра́ї, якого позоставив Навуходоно́сор, вавилонський цар, то настанови́в над ним Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового сина.

Когда все военачальники и их люди услышали, что царь Вавилона назначил Гедалию начальником, они пришли к Гедалии в Мицпу. Это были Исмаил, сын Нефании, Иоханан, сын Кареаха, Серая, сын Танхумета из Нетофы, Иазания, сын маахитянина, и их люди.

І почули всі військо́ві зверхники, вони та люди, що вавилонський цар настанови́в Ґедалію, то поприхо́дили до Ґедалії до Міцпи і Ізмаїл, син Нетаніїн, і Йоханан, син Кареахів, і Серая, син нетофатянина Танхумета, і Яазанія, син маахатянина, вони та їхні люди.

Гедалия поклялся им, чтобы успокоить их и их людей. — Не бойтесь халдейских вельмож, — сказал он. — Селитесь в стране, служите царю Вавилона, и вам будет хорошо.

І присягну́в Ґедалія їм та їхнім лю́дям, і сказав їм: „Не бійтеся бути підда́ними халдейцям, осядьте в Кра́ї та служіть вавилонському цареві, — і буде вам добре!“

Но в седьмой месяц Исмаил, сын Нефании, внук Элишамы, который был из царского рода, пришёл с десятью людьми и убил Гедалию и иудеев с халдеями, находившихся с ним в Мицпе.

І сталося сьомого місяця, прийшов Ізмаїл, син Нетанії, Елішамового сина, з царсько́го насіння, та десять мужів із ним, і вдарили вони Ґедалію, — і він помер, і юдеїв, і халдеїв, що були з ними в Міцпі.

После этого весь народ, и низкого, и высокого звания, бежал вместе с военачальниками в Египет, боясь халдеев.

І знявся ввесь наро́д, від мало́го й аж до великого, та зверхники військ, і пішов до Єгипту, бо боявся халдеїв.

В тридцать седьмом году пленения Иехонии, царя Иудеи, в том году, когда Эвил-Меродах[110] стал царем Вавилона, он выпустил Иехонию, царя Иудеи, из темницы на двадцать седьмой день двенадцатого месяца[111].

І сталося тридцятого й сьомого року неволі Єгояхіна, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцять сьомого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого запарюва́ння, змилувався над Єгояхіном, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

Он говорил с ним дружелюбно и возвысил его над всеми царями, бывшими с ним в Вавилоне.

І він говорив із ним ласка́во, і поставив тро́на його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

Иехония сменил свои темничные одежды и остаток своих дней всегда ел за царским столом.

І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

Изо дня в день он получал от царя постоянное содержание всю свою жизнь.

А ї́жа його, їжа стала, видавалася йому від царя, щоденне щоденно, по всі дні його життя.

Примечания:

Новый русский перевод

1 [102] — 15 января 588 г. до н. э.

3 [103] — Букв.: « На девятый день месяца…». Упоминание четвертого месяца сделано на основании Иер 52:6.

3 [104] — 18 июля 586 г. до н. э.

4 [105] — Так в одном из древн. переводов (ср. Иер 39:4; Иер 52:7); в евр. тексте слов: царь и бежал нет.

8 [106] — 14 августа.

9 [107] — Букв.: большие.

17 [108] — Около 8,1 м.

17 [109] — Около 1,4 м.

27 [110] — Также называемый Амель-Мардуком. Сын и наследник Навуходоносора II, правил в 561-560 гг. до н. э. и был свергнут своим зятем Нергал-Сарецером (см. Иер 39:3, 13).

27 [111] — 2 апреля 561 г. до н. э.

« 24 глава 1 глава »