Левит 24 глава

Левит, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Господь сказал Моисею:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

«Вели израильтянам принести тебе чистое оливковое масло для освещения, чтобы в светильниках можно было постоянно поддерживать огонь.

„Накажи Ізраїлевим синам, і вони принесуть тобі чистої, ви́чавленої оливи з оли́вкового дерева на освітлення, щоб запалювати вічну лямпа́ду.

Пусть Аарон смотрит за светильниками перед Господом вне завесы ковчега свидетельства в шатре собрания с вечера до утра, всегда. Это установление для грядущих поколений будет вечным.

Поза завісою свідо́цтва в скинії заповіту приряди́ть її Ааро́н від вечора аж до ра́нку перед Господнім лицем наза́вжди. Це вічна постанова для ваших поколінь!

Лампады на светильнике из чистого золота нужно всегда заправлять перед Господом.

На чистім свічнику́ прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем наза́вжди.

Возьми лучшую муку и испеки двенадцать хлебов, из двух десятых частей ефы[62] каждый.

І ві́зьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, — по дві десяті ефи́ буде один кала́ч.

Выложи их в два ряда, по шесть в каждый, на стол из чистого золота перед Господом.

І покладеш їх у два ряди́, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,

На каждый ряд положи чистого ладана, чтобы он был при хлебе как памятная часть, как огненная жертва Господу.

і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за прига́дувальну частину, — огняна́ жертва для Господа.

Этот хлеб нужно класть перед Господом всегда, суббота за субботой, от лица израильтян по вечному завету.

Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем за́вжди, від Ізраїлевих синів, вічний запові́т.

Он принадлежит Аарону и его сыновьям. Пусть они едят его в святом месте, потому что это великая святыня, их постоянная доля в огненных жертвах Господу».

І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняни́х жертов Господніх. Це вічна постанова“.

Сын израильтянки и египтянина вышел с израильтянами, и между ним и израильтянином в лагере случилась драка.

І вийшов син ізраїльтя́нки, — а він був син єги́птянина, — між Ізраїлевих синів. І сварився в табо́рі син тієї ізраїльтя́нки з одним ізраїльтя́нином.

Бранясь, сын израильтянки хулил имя Господа, и его привели к Моисею. (Его мать зовут Шеломит, дочь данитянина Диври.)

І син тієї ізраїльтя́нки богозневажив Ім'я́ Господнє, і проклинав. І привели́ його до Мойсея. А ймення матері його — Шеломіт, дочка́ Діври, з Данового племени.

Его заключили под стражу до тех пор, пока не откроется о нём воля Господа.

І посадили його під сторожу аж до ви́яснення через уста Господні.

Господь сказал Моисею:

І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

«Выведи богохульника за лагерь. Пусть те, кто слышал его, положат руки ему на голову, и пусть общество забьет его камнями.

„Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

Скажи израильтянам: проклинающий своего Бога подлежит наказанию.

А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне́ Бога свого, то понесе він свій гріх.

Любой, кто станет оскорблять имя Господа, будет предан смерти. Общество забьет его камнями. Поселенец или уроженец страны, — если он станет оскорблять имя Господа, будет предан смерти.

А той, хто богознева́жив Господнє Ймення, — буде конче забитий, конче укаменує його́ вся громада; чи прихо́дько, чи тубілець, коли богозневажа́тиме Ймення Господнє, буде забитий.

Тот, кто убьет человека, должен быть предан смерти.

І кожен, хто заб'є люди́ну, — буде конче забитий.

Тот, кто убьет чужую скотину, должен возместить животным за животное.

А хто заб'є яку скоти́ну, той відшкодує її, — життя за життя.

Если кто-то нанесет своему ближнему увечье, то сделанное им нужно сделать ему самому:

І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, — як хто зробив, так буде зро́блено йому:

перелом за перелом, глаз за глаз, зуб за зуб. Как он изувечил ближнего, так пусть изувечат и его.

злама́ння за зламання, око за око, зуб за зуба, — яку ваду зробить хто кому, така буде зро́блена йому.

Убивший животное должен возместить, но убивший человека должен быть предан смерти.

А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є люди́ну, той буде забитий.

И для поселенца, и для уроженца страны пусть у вас будет один закон. Я — Господь, ваш Бог».

Суд один буде для вас, — прихо́дько буде як тубілець. Бо Я — Господь Бог ваш!“

Моисей приказал израильтянам, и они вывели богохульника за лагерь и забили камнями. Израильтяне сделали так, как повелел Моисею Господь.

І Мойсей промовляв до Ізраїлевих синів. І вони вивели того́, хто проклинав, поза та́бір, та й заки́дали його камінням. І зробили Ізраїлеві сини, як Господь наказав був Мойсеєві.

Примечания:

Новый русский перевод

5 [62] — Вероятно, около 3,2 кг.

« 23 глава 25 глава »