Левит 27 глава

Левит, Пятикнижие Моисея
Новый русский перевод → Переклад Огієнка

Господь сказал Моисею:

І Госпо́дь промовляв до Мойсея, говорячи:

«Говори с израильтянами и скажи им: если кто-нибудь даст особый обет, чтобы посвятить Господу человека, заплатив за него столько, сколько он стоит,

„Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обі́тницю Богові за твоєю оці́нкою душ для Господа,

то оцени мужчину в возрасте между двадцатью и шестьюдесятью годами в 50 шекелей[67] серебра по шекелю святилища.[68]

то буде твоя оці́нка: чоловіка від віку двадцяти́ літ і аж до віку шости́десяти літ, — і буде твоя оці́нка п'ятдеся́т ше́клів срібла на міру ше́клем святині;

Если это женщина, оцени её в 30 шекелей[69].

а якщо жінка вона, то буде твоя оці́нка тридцять шеклів.

Если возраст между пятью и двадцатью годами, оцени мужчину в 20 шекелей[70], а женщину в 10 шекелей[71].

А якщо від віку п'яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

Если возраст между месяцем и пятью годами, оцени мальчика в 5 шекелей[72] серебра, а девочку в 3 шекеля[73] серебра.

А якщо від віку місяця й аж до віку п'яти літ, то буде твоя оці́нка: чоловіка — п'ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.

Если возраст — шестьдесят лет и больше, оцени мужчину в 15 шекелей[74], а женщину в 10 шекелей.

А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оці́нка п'ятна́дцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.

Если тот, кто дал обет, слишком беден, чтобы заплатить установленное, пусть приведет человека к священнику, чтобы тот оценил его по достатку жертвующего.

А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оціну́є його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оціну́є його священик.

Если по обету посвящают скот, который можно приносить в жертву Господу, то животное, отданное Господу, становится святыней.

А якщо буде худоба, що з неї прино́сять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.

Его нельзя ни менять, ни заменять хорошее на плохое или плохое на хорошее. Если одно животное заменят другим, то оба они станут святыней.

Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та засту́пство її — буде святощами.

Если по обету посвящают нечистое животное, которое нельзя приносить в жертву Господу, пусть его приведут к священнику,

А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,

который оценит его: хорошее оно или плохое, и какую оценку священник установит, такой она и будет.

і священик оціну́є її чи то добре, чи недобре. Як оціну́є священик, так нехай буде.

Если хозяин захочет выкупить животное, пусть добавит к его стоимости пятую часть.

А якщо він справді викупить її, то додасть п'яту частину її над оці́нку твою́.

Если человек посвящает Господу свой дом, священник оценит его: хорош он или плох, и какую оценку священник установит, такой она и будет.

А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оціну́є його чи то добре, чи недобре. Як оціну́є його священик, так стане.

Если человек, который посвятил свой дом, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и дом опять станет принадлежать ему.

А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п'яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.

Если человек посвящает Господу участок поля, которое отошло к нему по наследству, его нужно оценить по тому, сколько для него требуется семян — по 50 шекелей серебра за хомер[75] ячменя.

А якщо хтось посвятить Господе́ві з поля своєї посілости, то буде оці́нка твоя посівом його, — по́сів хомера ячме́ню за п'ятдеся́т шеклів срібла.

Если он посвящает поле в юбилейный год, эта оценка останется неизменной.

Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оці́нкою твоєю.

А если он посвящает свое поле после юбилея, пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и соответственно снизит оценку.

А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оці́нки твоєї.

Если человек, который посвятил поле, захочет выкупить его, пусть добавит к его стоимости её пятую часть, и поле опять станет его.

А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п'яту частину срібла оці́нки над нього, — і стане воно його.

Но если поле не было выкуплено или было продано другому человеку, выкупить его уже нельзя.

А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно ви́куплене.

Когда такое поле освободится в юбилей, оно станет святыней, как поле, посвященное Господу; оно станет собственностью священников.

І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закля́ття, — для священика буде посілість ним.

Если человек посвящает Господу поле, которое он купил, а не унаследовал,

А якщо він посвятить Господе́ві поле купі́влі своєї, що не з поля посілости його,

пусть священник оценит его, взяв в расчет количество лет, которые остались до следующего юбилейного года, и пусть стоимость будет выплачена в тот же день. Это священное пожертвование Господу.

то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.

В юбилейный год поле вернется к человеку, у которого его купили, к тому, чьей наследной землей оно было.

В ювілейному році ве́рнеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.

Все оценки нужно устанавливать по шекелю святилища, в одном шекеле 20 гер[76].

А вся оці́нка твоя буде ше́клем святині, — двадцять ґер буде ше́кель.

Но пусть никто не посвящает первородных из животных, потому что первенцы и так принадлежат Господу; вол[77] ли это или баран — они Господни.

Тільки перворі́дного в худобі, що визнане, як перворі́дне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господе́ві воно!

Если это нечистое животное, его можно выкупить, заплатив его стоимость по оценке и добавив к ней её пятую часть. Если его не выкупят, его нужно продать за его стоимость.

А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п'яту частину над нього. А якщо не буде ви́куплене, то буде про́дане за оці́нкою твоєю.

Но никто не может ни продать, ни выкупить ничего из того, чем он владел и что посвятил Господу по обету[78], будь то человек, животное или наследная земля. Всё, что было посвящено по обету, — это великая святыня Господа.

Тільки ко́жне закля́ття, що люди́на заклене́ Господе́ві зо всього, що його, — від люди́ни, і худоби, і від поля його посілости, не буде про́дане й не буде ви́куплене, — воно найсвятіше для Господа.

Человека, который был посвящен по обету, выкупить нельзя; его нужно предать смерти.

Ко́жне закля́ття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде ви́куплене, — буде конче забите.

Десятая часть от всех произведений земли, зерна ли с земли или плодов с деревьев, принадлежит Господу. Это святыня Господа.

А всяка десятина з землі, з насіння землі, з пло́ду дерева, — Господе́ві воно, святощі для Господа!

Если человек захочет выкупить одну из своих десятин, пусть он добавит к ней пятую часть её стоимости.

А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п'яту частину її над неї.

Все десятины из крупного и мелкого скота — каждое десятое животное, которое проходит под жезлом счетовода, — будут святыней Господа.

А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що пере́йде під палицею, — десяте буде святість для Господа.

Пусть хозяин не разбирает, хорошее оно или плохое, и не делает никакой замены. Если он сделает замену, то оба животных станут святыней и не могут быть выкуплены».

Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та засту́пство його, — буде святість, не буде ви́куплене“.

Таковы повеления, которые Господь дал Моисею для израильтян на горе Синай.

Оце за́повіді, що Господь наказав Мойсеєві для Ізраїлевих синів на Сіна́йській горі.

Примечания:

Новый русский перевод

3 [67] — Около 575 г; так же в ст. 16.

3 [68] — Около 12 г; так же в ст. 25.

4 [69] — Около 345 г.

5 [70] — Около 230 г.

5 [71] — Около 115 г.

6 [72] — Около 58 г.

6 [73] — Около 35 г.

7 [74] — Около 175 г.

16 [75] — Вероятно, около 135 кг.

25 [76] — Около 0,5 г.

26 [77] — Или: корову. Это евр. слово может обозначать как самца, так и самку.

28 [78] — Все, что таким образом посвящалось Господу, не могло быть более использовано людьми и часто подвергалось полному уничтожению (см. также ст. 29).

« 26 глава 1 глава »