От Иоанна 19 глава

От Иоанна
Слово Жизни → Українська Біблія. Турконяк

Тогда Пилат приказал бить Иисуса.

Тоді Пилат звелів узяти Ісуса й бичувати.

Солдаты сплели из веток терновника венок и надели его на голову Иисусу. Они одели Его в красную мантию,

Воїни, сплівши вінок із терну, поклали Йому на голову й одягнули Його в багряницю; вони підходили до Нього

подходили к Нему с возгласами: — Да здравствует иудейский царь! — и били Его по лицу.

й казали: Радій [1] , Царю юдеїв! — і били Його в обличчя.

Пилат вышел еще раз и сказал иудеям: — Смотрите! Вот, я вывожу Его еще раз, чтобы вы убедились, что я не нахожу в Нем никакой вины.

І Пилат знову вийшов у двір і сказав їм: Ось виводжу Його вам у двір, щоб ви знали, що я не бачу в Ньому жодної провини.

— Вот, человек, — сказал Пилат, когда Иисус вышел в терновом венке и в пурпурной мантии.

Вийшов Ісус у двір, маючи на Собі терновий вінок та багряний одяг. І Пилат каже їм: Оце — Людина!

Как только первосвященники и стража увидели Его, они закричали: — Распни! Распни Его! Но Пилат ответил: — Берите Его сами и распинайте, я же не нахожу в Нем никакой вины.

Коли Його побачили первосвященики й слуги, то закричали, гукаючи: Розіпни, розіпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть і розіпніть Його ви, бо я не знаходжу в Ньому провини.

Иудеи настаивали: — У нас есть закон, и по нашему закону Он должен умереть, потому что называет себя Сыном Божьим!

Юдеї відповіли йому: Ми маємо Закон, і за Законом Він повинен померти, бо видає Себе за Божого Сина!

Услышав это, Пилат еще больше испугался.

Коли Пилат почув ці слова, то ще більше злякався.

Он опять вошел во дворец и спросил Иисуса: — Откуда Ты? Но Иисус не отвечал ему.

Ще раз зайшов у преторій і каже Ісусові: Звідки Ти? Ісус не дав йому відповіді.

— Ты что, отказываешься говорить со мной? — сказал Пилат. — Неужели Ты не понимаешь, что у меня есть власть освободить Тебя или распять!

Каже Йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу Тебе відпустити і маю владу розіп’яти Тебе?

Иисус ответил: — У тебя не было бы надо Мной никакой власти, если бы она не была дана тебе небом. Поэтому на том, кто предал Меня тебе, больший грех.

Ісус йому відповів: Не мав би ти жодної влади наді Мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто Мене видав тобі, має більший гріх.

С этого момента Пилат искал возможности освободить Иисуса, но иудеи продолжали кричать: — Если ты отпустишь этого человека, то ты не друг императору. Каждый, кто заявляет, что он царь, — враг императору!

Відтоді Пилат намагався відпустити Його, та юдеї закричали, гукаючи: Якщо Його відпустиш, ти не є другом кесаря! Кожний, хто себе робить царем, противиться кесареві!

Когда Пилат это услышал, он вывел Иисуса, сел в судейское кресло на месте, называемом Каменный Помост, по-еврейски Гаввафа.

Почувши це слово, Пилат вивів Ісуса у двір, сів на місце судді, що зветься літостротон, — єврейською мовою: гаввата.

Была пятница перед Пасхой, около двенадцати часов дня. — Вот ваш царь, — сказал Пилат иудеям.

Була ж п’ятниця перед Пасхою [2] , близько шостої години [3]. Він каже юдеям: Ось ваш Цар!

Они закричали: — Уведи Его вон! Вон! Распни Его! — Распять вашего царя? — спросил Пилат. — У нас нет царя, кроме императора, — отвечали первосвященники.

Тоді вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни Його! Пилат їх запитує: Вашого Царя розіп’яти? Та первосвященики відповіли: Ми не маємо царя, крім кесаря!

В конце концов Пилат отдал им Иисуса на распятие. Они взяли Иисуса.

І тоді він видав Його їм на розп’яття. Ісуса взяли [й повели].

Неся свой крест, Иисус пошел на Лобное место, по-еврейски называемое Голгофа.

Несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, яке називається Череповище, — єврейською мовою: Голгофа,

Там Иисуса распяли, а с Ним, по обе стороны, еще двоих; Иисус был в середине.

де розіп’яли Його, і з Ним двох інших: з одного та з другого боку, а Ісуса — посередині.

Пилат приказал приготовить табличку и прикрепить ее на кресте: "Иисус из Назарета — иудейский царь", — было написано на табличке.

Пилат зробив напис і помістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин, Цар юдеїв!

Надпись эту читало много иудеев, так как место распятия Иисуса было близко к городу, а написано было по-еврейски, по-латыни и по-гречески.

Цей напис читало багато юдеїв, тому що місце, де розіп’яли Ісуса, було поблизу міста, написано ж було по-єврейськи, по-грецьки і по-латинськи.

Начальники иудеев возразили Пилату: — Напиши не "иудейский царь", а напиши, что Он заявляет, будто Он иудейский царь.

Та юдейські первосвященики говорили Пилатові: Не пиши: Цар юдеїв, але те, що Він Сам заявляв: Я — Цар юдеїв!

— Что я написал, то написал, — ответил Пилат.

Пилат відповів: Що я написав, — те написав!

Когда воины распяли Иисуса, они взяли Его верхнюю одежду и разделили на четыре части, каждому по одной. Хитон Иисуса был без швов, сотканный целиком.

А воїни, розіп’явши Ісуса, взяли Його одяг і розділили його на чотири частини, кожному воїнові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.

— Не будем его рвать, — решили они, — бросим лучше жребий и посмотрим, кому он достанется. Это случилось для того, чтобы исполнилось сказанное в Писании: "Они разделили между собой Мои ризы и бросали жребий о Моей одежде". Солдаты это исполнили.

Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереб на нього, — кому припаде. Це щоби збулося Писання, яке гласить: Розділили Мій одяг між собою і за Мій плащ кидали жереб. Воїни так і зробили.

Недалеко от креста Иисуса стояли Его мать, сестра матери, Мария — жена Клеопы и Мария из Магдалы.

Біля Ісусового хреста стояли Його мати, сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

Иисус увидел свою мать и своего любимого ученика, стоявшего рядом с ней. — Вот твой сын, — сказал Иисус матери.

Побачивши матір і учня, який стояв поряд і якого любив, Ісус промовив до [Своєї] матері: Жінко, ось твій син!

Своему же ученику Он сказал: — Вот твоя мать. С этого времени ученик этот взял ее к себе в дом.

Потім звернувся до учня: Ось твоя мати! І відтоді взяв її учень до себе.

Иисус знал, что все уже совершилось, и чтобы исполнилось Писание, сказал: — Хочу пить.

Після цього, знаючи, що все вже завершилося, каже Ісус, аби збулося Писання: Прагну!

Там стоял кувшин с кислым вином, и солдаты, обмакнув в него губку, надели ее на стебель иссопа и подняли к губам Иисуса.

Стояла повна посудина оцту. Воїни, настромивши на тростину губку, намочену в оцті, піднесли до Його уст.

Иисус попробовал вино и сказал: — Совершилось! Сказав это, Он уронил голову на грудь и умер.

Спробувавши оцту, Ісус сказав: Звершилося! І схиливши голову, віддав духа.

Был день приготовления к субботе, и иудеи не хотели, чтобы тела оставались на крестах в субботу, тем более, что эта суббота была днем великого праздника. Поэтому они попросили Пилата перебить распятым ноги и снять их тела с крестов.

Оскільки була п’ятниця [4] , то юдеї, щоб не залишилися на хресті тіла в суботу, тому що був великий день тієї суботи, просили Пилата, аби перебили їхні голінки й забрали.

Солдаты пришли и перебили ноги сначала одному распятому, затем другому.

Тож воїни прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з Ним.

Когда же они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже мертв, и не стали перебивать Его ног.

Підійшовши до Ісуса, побачили, що Він уже помер, і не стали перебивати Йому голінок.

Вместо этого один из солдат пронзил копьем бок Иисуса, и из него сразу же потекли кровь и вода.

Але один з воїнів списом проколов Йому бік, і тут же витекли кров та вода.

Тот, кто сам это видел, свидетельствует об этом, чтобы и вы поверили. Его свидетельство истинно, и он знает, что говорит правду.

А той, хто бачив, засвідчив, — і правдиве його свідчення. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.

Все это произошло, чтобы исполнились слова Писания: "Ни одна из Его костей не будет переломлена".

Бо сталося це, аби збулося Писання: Кістка Його не буде поламана.

И в другом месте Писания говорится: "Они будут смотреть на того, которого пронзили".

І знову ж, в іншому місці Писання говориться: Будуть дивитися на Того, Кого прокололи.

После этого Иосиф из Аримафеи попросил Пилата отдать ему тело Иисуса. Иосиф был учеником Иисуса, но тайным, из страха перед иудеями. С позволения Пилата он пришел и забрал тело.

Після цього Йосиф з Ариматеї, який був учнем Ісуса, — але таємним, оскільки боявся юдеїв, — попросив Пилата, щоби зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв Його тіло.

С Иосифом был Никодим, который как-то приходил к Иисусу ночью. Никодим принес около тридцати килограммов смеси из мирры и алоэ.

Прибув також і Никодим, який раніше приходив вночі до Нього, несучи суміш смирни з алое, близько ста літрів [5].

Они сняли тело Иисуса и завернули его вместе с бальзамом в пелены из льняной ткани. Таков был еврейский погребальный обычай.

Отже, вони взяли тіло Ісуса та обгорнули його полотном з пахощами, — згідно зі звичаєм поховання в юдеїв.

Там, где Иисуса распяли, был сад, и в саду — новая гробница, в которой еще никого не хоронили.

На тому місці, де Він був розп’ятий, був сад, а в саду — нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.

Так как был день приготовления к Пасхе, а гробница оказалась поблизости, они положили там Иисуса.

Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, бо гробниця була близько.

« 18 глава 20 глава »