От Иоанна 19 глава

От Иоанна
Слово Жизни → Переклад Хоменка

Тогда Пилат приказал бить Иисуса.

Забрав тоді Пилат Ісуса та й звелів його бичувати.

Солдаты сплели из веток терновника венок и надели его на голову Иисусу. Они одели Его в красную мантию,

А вояки, сплівши вінок із тернини, вклали йому на голову ще й зодягли його у багряницю

подходили к Нему с возгласами: — Да здравствует иудейский царь! — и били Его по лицу.

і, підступаючи до нього, казали: «Радуйся, царю юдейський!» І били його в обличчя.

Пилат вышел еще раз и сказал иудеям: — Смотрите! Вот, я вывожу Его еще раз, чтобы вы убедились, что я не нахожу в Нем никакой вины.

Знову вийшов Пилат надвір і до них промовляє: «Ото виводжу вам його, щоб ви знали, що я жадної провини на ньому не знаходжу.»

— Вот, человек, — сказал Пилат, когда Иисус вышел в терновом венке и в пурпурной мантии.

І вийшов Ісус у вінку терновім та в багряниці. І сказав їм Пилат: «Ось чоловік!»

Как только первосвященники и стража увидели Его, они закричали: — Распни! Распни Его! Но Пилат ответил: — Берите Его сами и распинайте, я же не нахожу в Нем никакой вины.

Та скоро побачили його первосвященики та слуги, закричали: «Розіпни! Розіпни!» Каже Пилат їм: «Беріть його ви і розіпніть, я бо жадної провини не знаходжу на ньому.»

Иудеи настаивали: — У нас есть закон, и по нашему закону Он должен умереть, потому что называет себя Сыном Божьим!

А юдеї йому: «У нас є закон, і за законом мусить він умерти, бо він із себе Сина Божого зробив.»

Услышав это, Пилат еще больше испугался.

Як почув те слово Пилат, стривожився ще дужче.

Он опять вошел во дворец и спросил Иисуса: — Откуда Ты? Но Иисус не отвечал ему.

Повернувся він ще раз у Преторію та й каже Ісусові: «Звідкіля ти?» Не дав же йому Ісус одвіту.

— Ты что, отказываешься говорить со мной? — сказал Пилат. — Неужели Ты не понимаешь, что у меня есть власть освободить Тебя или распять!

«Зо мною не розмовляєш, — каже йому Пилат, — чи не знаєш, що в мене влада відпустити тебе і влада розіп'ясти тебе?»

Иисус ответил: — У тебя не было бы надо Мной никакой власти, если бы она не была дана тебе небом. Поэтому на том, кто предал Меня тебе, больший грех.

І відрік Ісус: «Не мав би ти надо мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Через те на отому, хто мене тобі видав, більший гріх.»

С этого момента Пилат искал возможности освободить Иисуса, но иудеи продолжали кричать: — Если ты отпустишь этого человека, то ты не друг императору. Каждый, кто заявляет, что он царь, — враг императору!

Від тієї хвилини шукав Пилат можливости, як би його відпустити. Але юдеї кричали: «Відпустиш його, то не будеш кесаревим другом! Усяк, хто з себе робить царя, кесареві спротивляється!»

Когда Пилат это услышал, он вывел Иисуса, сел в судейское кресло на месте, называемом Каменный Помост, по-еврейски Гаввафа.

Тож зачувши ті слова, вивів Пилат Ісуса і сів на судівське сидіння, на місці, яке має назву Літостротон, а по-єврейському — Гаввата.

Была пятница перед Пасхой, около двенадцати часов дня. — Вот ваш царь, — сказал Пилат иудеям.

А був то день, коли споготовлювали Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв: «Ось цар ваш.»

Они закричали: — Уведи Его вон! Вон! Распни Его! — Распять вашего царя? — спросил Пилат. — У нас нет царя, кроме императора, — отвечали первосвященники.

Ті ж закричали: «Геть! Геть! Розіпни його!» А Пилат їм: «Маю я вашого царя розіп'ясти?» І відповіли первосвященики: «Нема в нас царя, тільки кесар!»

В конце концов Пилат отдал им Иисуса на распятие. Они взяли Иисуса.

І тоді видав він його їм на розп'яття.

Неся свой крест, Иисус пошел на Лобное место, по-еврейски называемое Голгофа.

І забрали вони Ісуса; і, несучи для себе хрест, вийшов він на місце, зване Череп, а по-єврейськи Голгота,

Там Иисуса распяли, а с Ним, по обе стороны, еще двоих; Иисус был в середине.

де його і розіп'яли, а з ним двох інших: по одному з кожного боку, Ісуса ж — посередині.

Пилат приказал приготовить табличку и прикрепить ее на кресте: "Иисус из Назарета — иудейский царь", — было написано на табличке.

Пилат же звелів написати напис і на хресті його примістити. Написано було: «Ісус Назарянин Цар Юдейський.»

Надпись эту читало много иудеев, так как место распятия Иисуса было близко к городу, а написано было по-еврейски, по-латыни и по-гречески.

Багато з юдеїв читали той напис, місце бо, де розп'ято Ісуса, було близько міста. Написано ж напис було по-єврейському, по-грецькому і по-римському.

Начальники иудеев возразили Пилату: — Напиши не "иудейский царь", а напиши, что Он заявляет, будто Он иудейский царь.

Тож первосвященики юдейські мовили до Пилата: «Не пиши: Цар Юдейський, — але, що він сказав: Я — Цар Юдейський!»

— Что я написал, то написал, — ответил Пилат.

Та Пилат відрік: «Що написав я, те написав.»

Когда воины распяли Иисуса, они взяли Его верхнюю одежду и разделили на четыре части, каждому по одной. Хитон Иисуса был без швов, сотканный целиком.

Тоді вояки, розіп'явши Ісуса, узяли його одіж та й зробили чотири частини, по одній частині кожному воякові, і хітон. Та був хітон не пошитий, лише ввесь від верху тканий.

— Не будем его рвать, — решили они, — бросим лучше жребий и посмотрим, кому он достанется. Это случилось для того, чтобы исполнилось сказанное в Писании: "Они разделили между собой Мои ризы и бросали жребий о Моей одежде". Солдаты это исполнили.

Тому домовилися між собою: «Не дерімо його, а киньмо на нього жереб, на кого впаде.» А тим же мало здійснитись Писання: «Мою одіж розділили між собою, на шату ж мою кинули жереб.» Отож і вчинили так вояки.

Недалеко от креста Иисуса стояли Его мать, сестра матери, Мария — жена Клеопы и Мария из Магдалы.

А при хресті Ісусовім стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина.

Иисус увидел свою мать и своего любимого ученика, стоявшего рядом с ней. — Вот твой сын, — сказал Иисус матери.

Бачивши Ісус матір і біля неї учня, що стояв, — а його ж любив він, — мовить до матері: «Жінко, ось син твій.»

Своему же ученику Он сказал: — Вот твоя мать. С этого времени ученик этот взял ее к себе в дом.

А тоді й до учня мовить: «Ось матір твоя.» І від тієї хвилі учень узяв її до себе.

Иисус знал, что все уже совершилось, и чтобы исполнилось Писание, сказал: — Хочу пить.

А по тому Ісус, знавши, що все вже довершилося, щоб здійснилось Писання, промовив: «Спраглий я!»

Там стоял кувшин с кислым вином, и солдаты, обмакнув в него губку, надели ее на стебель иссопа и подняли к губам Иисуса.

Стояла ж посудина, сповнена оцтом. От і подали йому до уст настромлену на тростину губку, просяклу оцтом.

Иисус попробовал вино и сказал: — Совершилось! Сказав это, Он уронил голову на грудь и умер.

І, скоштувавши оцту, вимовив Ісус: «Звершилось»; і схиливши голову, віддав духа.

Был день приготовления к субботе, и иудеи не хотели, чтобы тела оставались на крестах в субботу, тем более, что эта суббота была днем великого праздника. Поэтому они попросили Пилата перебить распятым ноги и снять их тела с крестов.

Через те, що це була п'ятниця, отже, щоб не залишилися в суботу тіла на хресті, — бо був Великдень тієї суботи, — то юдеї попросили Пилата, щоби переламали їм голінки й познімали з хреста.

Солдаты пришли и перебили ноги сначала одному распятому, затем другому.

Отож вояки прийшли і переламали першому голінки і другому, який був з ним розіп'ятий.

Когда же они подошли к Иисусу, то увидели, что Он уже мертв, и не стали перебивать Его ног.

Та коли підступили до Ісуса й побачили, що він уже мертвий, то голінок не перебивали йому,

Вместо этого один из солдат пронзил копьем бок Иисуса, и из него сразу же потекли кровь и вода.

лиш один з вояків проколов йому списом бік. І потекла негайно ж кров — і вода.

Тот, кто сам это видел, свидетельствует об этом, чтобы и вы поверили. Его свидетельство истинно, и он знает, что говорит правду.

І той, який бачив, свідчить те, і правдиве свідчення його; і він знає, що говорить правду — щоб ви теж увірували.

Все это произошло, чтобы исполнились слова Писания: "Ни одна из Его костей не будет переломлена".

Бо сталося те, щоб Писання здійснилось: «Кістка його не буде поламана.»

И в другом месте Писания говорится: "Они будут смотреть на того, которого пронзили".

А й інше Писання каже: «Споглядатимуть на того, кого прокололи.»

После этого Иосиф из Аримафеи попросил Пилата отдать ему тело Иисуса. Иосиф был учеником Иисуса, но тайным, из страха перед иудеями. С позволения Пилата он пришел и забрал тело.

Після того Йосиф Ариматейський, що був учнем Ісусовим, — але потайки, страхався бо юдеїв, — удався до Пилата з проханням, щоби забрати тіло Ісуса. І дозволив Пилат. Прийшов він, отже, і забрав Ісусове тіло.

С Иосифом был Никодим, который как-то приходил к Иисусу ночью. Никодим принес около тридцати килограммов смеси из мирры и алоэ.

А надійшов і Нікодим, який раніше приходив уночі до нього, та й приніс мішанину з смирни та алое, мірок зо сто.

Они сняли тело Иисуса и завернули его вместе с бальзамом в пелены из льняной ткани. Таков был еврейский погребальный обычай.

І взяли вони тіло Ісуса та обв'язали його запашним полотном, як то ховають за юдейським звичаєм.

Там, где Иисуса распяли, был сад, и в саду — новая гробница, в которой еще никого не хоронили.

А був на тому місці, де розіп'яли його, сад, а в саду тому — нова гробниця, в якій нікого ще не клали.

Так как был день приготовления к Пасхе, а гробница оказалась поблизости, они положили там Иисуса.

Ось там, з огляду на юдейське споготування і що гробниця була поблизу, — покладено Ісуса.

« 18 глава 20 глава »