К Римлянам 1 глава

К Римлянам
Слово Жизни → Переклад Хоменка

Павел, раб Иисуса Христа, призванный быть апостолом и избранный для проповеди Божьей Радостной вести,

Павло, слуга Христа Ісуса, покликаний апостол, вибраний для Євангелії Божої,

которая была заранее обещана Богом через Его пророков в святых Писаниях,

яку Бог наперед був обіцяв через своїх пророків у Святих Писаннях

о Его Сыне, который по своему человеческому происхождению был потомком Давида,

про Сина свого, народженого тілом із сімени Давида,

и через воскресение из мертвых, в силе, по духу святости был поставлен Сыном Божьим, о нашем Господе Иисусе Христе,

установленого сином Божим у силі, духом святости, через воскресіння мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого,

через которого мы получили благодать и апостольство, чтобы ради Его имени привести к покорности вере людей из всех языческих народов,

через якого ми одержали ласку й апостольство на послух віри між усіма народами на прославу його імени,

среди которых находитесь и вы, призванные Иисуса Христа.

між якими й ви — покликані Ісуса Христа;

Я обращаюсь ко всем любимым Богом, призванным быть Его святыми, которые живут в Риме. Благодать вам и мир от Бога Отца нашего и от Господа Иисуса Христа!

усім, що в Римі, Божим улюбленим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.

Прежде всего я через Иисуса Христа благодарю Бога моего за всех вас, потому что о вашей вере известно всему миру.

Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі.

Пусть Бог, которому я служу своим духом, проповедуя Радостную весть о Его Сыне, будет мне свидетелем в том, что я всегда вспоминаю о вас.

Свідок бо мені Бог, якому я служу духом моїм, благовістуючи його Сина, що я безперестанно згадую про вас

Я молюсь, чтобы по Божьей воле я смог бы, наконец, посетить вас.

і завжди прошу в моїх молитвах, чи врешті-решт пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас;

Я давно уже хочу увидеть вас и поделиться с вами дарами Духа, чтобы вы были укреплены

бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами якимнебудь духовним даром, щоб вас зміцнити,

или, скорее, чтобы мы могли взаимно ободрить друг друга своей верой, вашей и моей.

тобто підбадьоритись разом, між вами, спільною вірою, вашою і моєю.

Я хочу, чтобы вы знали, что я уже много раз собирался прийти к вам, но до сих пор мне постоянно что-то препятствовало. Я хотел увидеть плод своей проповеди среди вас, как это бывало среди других язычников.

Не хочу я, брати, від вас таїти, що я часто мав намір прийти до вас, — та досі завжди мені щось ставало на перешкоді, — щоб мати якийнебудь плід і між вами, як і між іншими народами.

Я должник и перед греками, и перед варварами, перед мудрыми и перед глупыми.

Я почуваю себе боржником перед греками і чужинцями, розумними і неуками:

Поэтому я так жажду проповедовать Радостную весть и вам, живущим в Риме.

тож, щодо мене, я готовий і вам, що мешкаєте в Римі, проповідувати Євангелію.

Я не стыжусь Евангелия, ведь оно — сила Божья для спасения каждому, кто верит, — прежде всего иудею, потом и язычнику.

Бо я не соромлюся Євангелії: вона бо — сила Божа на спасіння кожному, хто вірує: перше юдеєві, а потім грекові, —

В Евангелии открыта праведность Божья от веры в веру, как и написано: "Праведный верой жив будет".

справедливість бо Божа об'являється в ній з віри у віру, як написано: «Праведник з віри буде жити.»

С небес открывается гнев Божий на всякое нечестие и несправедливость людей, которые злом попирают истину.

Бо гнів Божий відкривається з неба на всяку безбожність і несправедливість людей, які правду спиняють несправедливістю;

То, что можно знать о Боге, известно им, потому что Бог явил им это.

тому що те, що можна відати про Бога, їм явне, бо Бог їм об'явив;

От создания мира невидимые качества Бога, Его вечная сила и божественная природа видны и могут быть поняты в том, что Он сотворил, и неверующим нет извинения,

невидиме ж його, після створення світу, роздумуванням над творами, стає видиме: його вічна сила і божество, так що нема їм оправдання.

потому что хотя они узнали Бога, они не прославили Его как Бога и не были благодарны Ему; в своих размышлениях они зашли в тупик, и их неразумные сердца погрузились во мрак.

Бо, пізнавши Бога, не як Бога прославляли або дякували, але осуєтились у своїх мудруваннях, і притемнилося їхнє нерозумне серце.

Притязая на мудрость, они стали глупыми

Заявляючи, що вони мудрі, стали дурними

и заменили славу нетленного Бога на образы, похожие на тленных людей, птиц, четвероногих животных и пресмыкающихся.

і проміняли славу нетлінного Бога на подобу, що зображує тлінну людину, птахів, четвероногих і гадів.

Поэтому Бог отдал их на произвол их же собственных низменных желаний и они сами оскверняли свои тела нечистотой.

Тому й передав їх Бог за похотями їхнього серця на нечистоту, щоб вони самі сквернили власні тіла між собою.

Эти люди заменили Божью истину на ложь и поклонялись и служили созданию, а не Создателю, который достоин вечной славы, аминь.

Вони замінили Божу правду на неправду і честь віддавали і служили створінню радше, ніж Творцеві, котрий благословен повіки. Амінь.

Итак, Бог оставил их на волю их постыдных страстей, и в результате женщины вместо естественных отношений стали делать то, что противно их природе;

За це ж і видав їх Бог пристрастям ганебним, бо їхні жінки змінили природні вживання на протиприродні;

мужчины тоже вместо естественных отношений с женщинами стали разжигаться страстью друг к другу; мужчины с мужчинами делают постыдные вещи и сами в себе получают наказание за свое извращение.

так само і чоловіки, полишивши природні вживання з жінкою, розпалилися своєю пожадливістю один до одного, чинячи ганьбу, чоловіки на чоловіках, і приймаючи на собі самих належну плату свого блуду.

A поскольку познание о Боге они посчитали чем-то ненужным, то Бог оставил их на произвол их испорченных умов, допустив им делать то, чего делать не должно.

І як вони не вважали потрібним триматися правдивого спізнання Бога, Бог видав їх ледачому розумові чинити негодяще:

Они полны всякой неправедности, зла, жадности, порочности; полны зависти, убийства, раздоров, обмана, коварства, сплетен.

вони — сповнені всякої неправости, лукавства, захланности, злоби, повні заздрости, убивства, колотнечі, підступу, злоби;

Они клеветники, богоненавистники, наглые, надменные, хвастливые, изобретательные на зло, непокорные родителям;

вони — обмовники, наклепники, богоненавидники, зухвальці, горді, хвальки, винахідники зла, неслухняні батькам,

нет в них ни рассудка, ни веры, ни любви, ни милости.

нерозумні, зрадливі, безсердечні, немилосердні.

Божье отношение им известно: все, кто живет такой жизнью, достойны смерти, но они не только сами продолжают грешить, но и одобряют других, поступающих так же.

Вони, хоч спізнали Божий присуд, що, хто таке чинить, заслугує на смерть, не тільки це роблять, але й схвалюють це в тих, що таке чинять.

« 1 глава 2 глава »