Буття 32 глава

Перша книга Мойсеєва: Буття
Переклад Огієнка → Новый русский перевод

І встав Лаван рано вранці, і поцілував онуків своїх, і дочок своїх, — і поблагословив їх. І пішов, та й вернувся Лаван до місця свого.

Иаков продолжил свой путь, и ангелы Божьи встретили его.

А Яків пішов на дорогу свою. І спіткали його Божі Анголи́.

Когда Иаков увидел их, он сказал: — Это Божий стан! — и назвал то место Маханаим[173].

І Яків сказав, коли їх побачив: „Це Божий табір!“ І він назвав ім'я́ тому місцю: Маханаїм.

Иаков послал впереди себя вестников к своему брату Исаву в землю Сеир, страну Эдом.

І послав Яків послів перед собою до Ісава, брата свого, до землі Сеїр, до краю едомського.

Он дал им такой наказ: — Скажите моему господину Исаву так: «Твой слуга Иаков говорит: Я жил у Лавана и был там до этого дня.

І наказав їм, говорячи: „Скажіть так моєму панові Ісавові: Так сказав раб твій Яків: Я мешкав з Лаваном, і заде́ржався аж дотепер.

У меня есть быки, ослы, овцы и козы, слуги и служанки. Я посылаю эту весть моему господину, чтобы найти милость в твоих глазах».

І маю я вола та осла, і отару, і раба, і невільницю. І я послав розказати панові моєму, щоб знайти милість в очах твоїх“.

Посланцы вернулись и сказали Иакову: — Мы были у твоего брата Исава, и теперь он сам идет тебе навстречу и с ним 400 человек.

І вернулися посли до Якова, та й сказали: „Ми прийшли були до брата твого до Ісава, а він також іде назустріч тобі, і чотири сотні людей з ним.“

В великом страхе и смятении Иаков разделил людей, которые были с ним, а также стада крупного и мелкого скота и верблюдов.

І Яків сильно злякався, і був затурбований. І він поділив наро́д, що був з ним, і дрібну та велику худобу, і верблюди на два табори.

Он думал: «Если Исав нападет на одну половину[174], то другая[175] уцелеет и спасется».

І сказав: „Коли при́йде Ісав до табору одного, і розі́б'є його, то вціліє позосталий табір“.

Иаков взмолился: — О Бог моего отца Авраама, Бог моего отца Исаака, о Господь, сказавший мне: «Вернись в твою землю, где ты родился, и Я дам тебе процветание»,

І Яків промовив: „Боже батька мого Авраама, і Боже батька мого Ісака, Господи, що сказав Ти мені: „Вернися до Краю свого, і до місця свого народження, і Я зроблю́ тобі добре“.

я недостоин той милости и верности, которые Ты явил Твоему слуге. У меня ничего не было, кроме посоха, когда я перешел Иордан, а теперь я возвращаюсь двумя станами.

Я не вартий усіх отих милостей, і всієї вірности, яку Ти чинив був Своєму рабові, бо з самою своєю палицею перейшов я був цей Йорда́н, а тепер я стався на два табори.

Молю Тебя, спаси меня от руки моего брата Исава, потому что я боюсь, что он придет и нападет на меня и на матерей с детьми.

Збережи ж мене від руки мого брата, від руки Ісава, бо боюсь я його, щоб він не прийшов та не побив мене і матері з дітьми.

Ты ведь Сам сказал: «Я непременно дам тебе процветание и сделаю потомство твое многочисленным, как морской песок, который не сосчитать».

А Ти ж був сказав: „Учинити добро — учиню я з тобою добро; а наща́дки твої́ покладу, як той мо́рський пісок, що його не злічити через безліч“.

Он провел там ночь и из того, что у него было, выбрал подарок для своего брата Исава:

І він переночував там тієї ночі, і взяв із того, що́ під руку прийшло, дар для Ісава, брата свого:

200 коз и 20 козлов, 200 овец и 20 баранов,

кіз двісті, і козлів двадцятеро, овець двісті, і баранів двадцятеро,

30 верблюдиц с верблюжатами, 40 коров и 10 быков, 20 ослиц и 10 ослов.

верблюдиць дійних та їх жереб'ят тридцятеро, корів сорок, а биків десятеро, ослиць двадцятеро, а ослят десятеро.

Он поручил их слугам, каждое стадо особо, и сказал им: — Идите впереди меня и держите между стадами некоторое расстояние.

І дав до рук рабів своїх кожне стадо окремо. І сказав він до рабів своїх: „Ідіть передо мною, і позоставте відстань поміж стадом і стадом“.

Он научил того, кто шёл первым: — Когда мой брат Исав встретит тебя и спросит: «Чей ты? Куда идешь? Чей скот ты гонишь?» —

І він наказав першому, кажучи: „Коли спіткає тебе Ісав, брат мій, і запитає тебе так: Чий ти, і куди ти йдеш, і чиє те, що перед тобою?

тогда ты скажи: «Скот твоего слуги Иакова. Это подарок от него моему господину Исаву, а сам он идет за нами».

то скажеш: Раба твого Якова це подарунок, посланий панові моєму Ісавові. А ото й він сам за нами“.

Он научил и второго, и третьего, и всех других, шедших за стадами: — И вы так же скажете Исаву, когда он вас встретит.

І наказав він і другому, і третьому, також усім, що йшли за стадами, говорячи: „Таким словом будете говорити до Ісава, коли ви зна́йдете його,

И ещё скажите: «Твой слуга Иаков идет позади нас». Сам он думал: «Я умиротворю его этими дарами, которые посылаю впереди себя, а потом, когда мы встретимся, он, быть может, примет меня».

і скажете: Ось і раб твій Яків за нами, бо він сказав: Нехай я вблагаю його оцим дарунком, що йде передо мною, а потім побачу обличчя його, — може він піді́йме обличчя моє.“

Так дары Иакова были отправлены вперед, а сам он провел ночь в лагере.

І йшов подарунок перед ним, а він ночував тієї ночі в таборі.

Той ночью Иаков встал и взял двух своих жен, двух служанок и 11 сыновей и вброд перешел через реку Яббок.

І встав він тієї ночі, і взяв обидві жінки свої, і обидві невільниці свої та одинадцятеро дітей своїх, і перейшов брід Яббок.

Он перевел их через поток и переправил всё свое добро.

І він узяв їх, і перепровадив через потік, і перепровадив те, що в нього було.

И вот Иаков остался один, и Некто боролся с ним до самой зари.

І зостався Яків сам. І боровся з ним якийсь Муж, аж поки не зійшла досвітня зоря.

Увидев, что не может пересилить, Он коснулся сустава бедра Иакова, так что бедро было вывихнуто, когда он боролся с Ним.

І Він побачив, що не подужає його, і доторкнувся до сугло́бу стегна́ його. І звихнувся сугло́б стегна́ Якова, як він боровся з Ним.

И Он сказал: — Отпусти Меня, потому что восходит заря. Но Иаков ответил: — Не отпущу, пока не благословишь меня.

І промовив: „Пусти Мене, бо зійшла досвітня зоря“. А той відказав: „Не пущу́ Тебе, коли не поблагосло́виш мене“.

Он спросил: — Как твое имя? — Иаков, — ответил он.

І промовив до нього: „Як твоє ймення!“ Той відказав: „Яків“.

Тогда Он сказал: — Отныне твое имя будет не Иаков, а Израиль[176], потому что ты боролся с Богом и людьми и победил.

І сказав „Не Яків буде називатися вже ймення твоє, але Ізра́їль, бо ти боровся з Богом та з людьми, — і подужав“.

Иаков сказал: — Прошу Тебя, скажи мне Твое имя. Но Он ответил: — Зачем ты спрашиваешь Мое имя? И Он благословил его.

І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

Иаков назвал то место Пениэл[177], сказав: «Это потому, что я видел Бога лицом к лицу и остался жив».

І назвав Яків ім'я́ того місця: Пенуїл, бо „бачив був Бога лицем у лице, та збереглася душа моя“.

Солнце встало над ним, когда он проходил Пениэл[178], хромая из-за своего бедра.

І засвітило йому сонце, коли він перейшов Пенуїл. І він кульгав на своє стегно́.

Вот почему до сегодняшнего дня израильтяне не едят сухожилия на суставе бедра: ведь Он коснулся сустава бедра Иакова рядом с сухожилием.

Тому не їдять Ізраїлеві сини жили стегна, що на сугло́бі стегна́, аж до сьогодні, бо Він доторкнувся був до стегна́ Якового, жили стегна.

Примечания:

Новый русский перевод

2 [173] — Это название означает: два стана.

8 [174] — Или: на один стан.

8 [175] — Или: то другой стан.

28 [176] — Это название означает: он борется с Богом.

30 [177] — Это название означает: лицо Бога.

31 [178] — Пенуэл— вариант названия Пениэл.

« 31 глава 33 глава »