Матвія 16 глава

Євангелія від св. Матвія
Сучасний переклад → Перевод Десницкого

Фарисеї та саддукеї підійшли до Ісуса, та, бажаючи випробувати Його, попросили здійснити їм диво, як знамення від Господа.

К Иисусу подошли фарисеи и саддукеи — они Его искушали и просили показать им знамение с неба.

У відповідь Він мовив: «Коли сонце сідає, ви кажете: „Буде гарна погода, бо небо на заході червоне”.

А Он сказал им в ответ:— На закате вы говорите: «будет ясно, раз небо красное».

Коли сонце сходить вранці, ви кажете: „Сьогодні буде непогода, бо небо червоне й похмуре”. Ви вмієте розпізнавати вигляд неба, та не вмієте розпізнавати знамення часу.

Или на рассвете: «будет ненастье, раз небо в багровых тучах». Вы можете распознавать по небесным приметам погоду — а времена по их приметам не можете?

Тільки лихе та невірне покоління шукає знамення, та ніякого знамення не буде здійсненно, аби їм щось довести, крім знамення пророка Йони[41]». Тоді Ісус покинув їх і пішов геть.

Род злой и развратный ищет знамения, но не будет ему дано иного, кроме знамения Ионы.И с этими словами Он их оставил.

Його Ісуса переправилися на інший берег озера, але забули взяти з собою хліб.

Ученики, переправляясь на другой берег озера, забыли взять с собой хлеба.

Тоді Він сказав їм: «Глядіть, остерігайтеся закваски фарисейської та саддукейської».

Иисус им сказал:— Смотрите, остерегайтесь закваски фарисейской и саддукейской!

Учні почали обговорювати це між собою, міркуючи: «Можливо, Він це сказав, бо ми забули взяти з собою хліб».

Они стали так рассуждать меж собой: мол, Он про то, что хлеба мы не взяли.

Знаючи, про що вони говорять, Ісус спитав: «Маловіри, навіщо ви говорите один одному, що ви не взяли з собою хліба?

Он это понял и сказал им:— Что это вы меж собой рассуждаете, маловерные: мол, хлеба у вас нет?

Невже й досі ви нічого не зрозуміли й не пам’ятаєте ті п’ять хлібин, що нагодували п’ять тисяч їдців, і скільки кошиків із залишками ви зібрали?

Вы ничего так и не поняли? Вы не запомнили: когда Я разломил пять хлебов для пяти тысяч людей, сколько набрали вы корзин?

Чи не пам’ятаєте ви сім хлібин, що нагодували чотири тисячі чоловік, і скільки кошиків ви наповнили рештками?

А когда семь хлебов для четырех тысяч, сколько корзинок вышло?

І як ви не розумієте, що не про хліб Я з вами говорив? Я казав, щоб ви остерігалися закваски фарисейської та саддукейської».

Что же тут для вас непонятного? «Остерегайтесь закваски фарисейской и саддукейской! — это я вам сказал не про хлеб.

Тільки тоді учні зрозуміли, що Ісус застерігав їх не від хлібної закваски, а від вчення фарисейського та саддукейського.

Так они поняли, что Он велел им остерегаться не хлебной закваски, а учения фарисеев и саддукеев.

Коли Ісус прийшов до землі Кесарії Пилипової, то запитав Своїх учнів: «Що кажуть люди — хто Я?» [42]

Оттуда Иисус пошел в окрестности Кесарии Филипповой. Он спросил учеников:— Кем считают люди Сына Человеческого?

Тоді вони відповіли: «Одні кажуть, що Ти — Іоан Хреститель, інші — Ілля, а дехто вважає, що Ти — Єремія або один із пророків».

Они ответили:— Кто Иоанном Крестителем, кто Илией, кто Иеремией или кем-то другим из пророков.

Тоді Ісус мовив учням Своїм: «А ви як думаєте, хто Я такий?»

И Он спросил их:— А вы Кем считаете Меня?

І відповів Йому Симон (якому Ісус дав ім’я Петро): «Ти — Христос, Син Бога Живого».

Симон Петр сказал Ему в ответ:— Ты — Христос, Сын Бога Живого!

Ісус тоді йому відповів: «Благословенний ти, Симоне, сину Йони, бо не люди тобі відкрили це, а Мій Отець Небесний.

А Иисус ответил ему:— Благо тебе, Симон, сын Ионы! Это открыли тебе не плоть и не кровь, а Отец Мой Небесный.

Я також кажу тобі, що ти — Петро,[43] й на цьому камені Я побудую Свою церкву, і сили смерті [44] не переможуть її.

И Я скажу тебе: ты — Петр, и на этой скале Я воздвигну Свою церковь, и врата ада ее не поглотят.

Я дам тобі ключі від Царства Божого і те, що ти засудиш на землі, буде осуджене на небі, і що буде прощене тобою на землі, на то буде й Господнє прощення[45]».

Дам тебе ключи Царства Небес, и что свяжешь на земле — останется связанным на небесах, а что разрешишь на земле — останется разрешенным и на небесах.

Тоді Він суворо застеріг Своїх учнів нікому не казати, що Він Христос.

Тогда же Он строго запретил ученикам говорить кому бы то ни было, что Он — Христос.

Відтоді Ісус почав розкривати Своїм учням, що Йому необхідно піти до Єрусалиму, і що Він має дуже страждати від рук старійшин, головних священиків та законників. Він пояснив їм також, що Його мусять вбити, але на третій день Він воскресне.

С тех пор Иисус начал говорить ученикам, что Ему предстоит отправиться в Иерусалим, там претерпеть много страданий от старейшин, первосвященников и книжников, что будет Он убит и через три дня воскреснет.

Тоді Петро відвів Ісуса вбік і почав картати Його: «Господи, не дай Бог! Це не повинно трапитися з Тобою!»

А Петр отвел Его в сторону и стал уговаривать:— Пожалей Себя, Господи! Пусть ничего такого с Тобой не случится!

Ісус обернувся до Петра і мовив: «Відступись від Мене, сатано [46]! Ти — перешкода Мені, бо не про Боже ти думаєш, а про людське».

А Иисус повернулся и ответил Петру:— Прочь, сатана! Ты сбиваешь Меня с пути, на уме у тебя не Божье, а человеческое.

Тоді Ісус сказав Своїм учням: «Якщо хтось бажає йти за Мною, він мусить зректися себе,[47] узяти на себе хрест свій і рушати за Мною.

А потом Иисус сказал Своим ученикам:— Кто хочет пойти вслед за Мной, пусть отречется от себя самого, поднимет крест, на котором его распнут, и следует за Мной.

Той, хто прагне врятувати життя своє, загубить його, але ж хто віддасть життя за Мене, врятує його.

Кто захочет сберечь свою душу — тот ее погубит, а кто погубит ее ради Меня, тот ее сбережет.

Яка користь людині від того, що вона здобуде весь світ, але занапастить душу свою? Бо що може людина віддати, щоб викупити свою душу? Нічого!

Что выгадает человек, если приобретет весь мир, а душе своей нанесет ущерб? Какой выкуп сможет дать человек за свою душу?

Син Людський прийде у Славі Отця Свого зі Своїми Ангелами. І тоді Він віддячить кожному за його діла.

Сыну Человеческому еще предстоит прийти во славе Своего Отца, и тогда каждому Он воздаст по заслугам.

Істинно кажу вам: дехто з присутніх тут не спізнають смерті, доки не побачать Сина Людського, Який йтиме в Царстві Своєму».

Аминь говорю вам, что среди стоящих здесь некоторые не успеют вкусить смерти прежде, чем увидят, как Сын Человеческий придет вместе со Своим Царством.

« 15 глава 17 глава »