Римлян 14 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Открытый перевод

Щиро приймайте тих, чия віра слабка, та не задля суперечки про погляди ваші.

Слабых верой принимайте без споров о различиях.

Один вірить, що може їсти все,[15] а інший, слабкий у вірі своїй, їсть лише овочі.

Ведь иной верит и ест всё, а слабый ест овощи.

Тому ж, хто споживає будь-яку їжу, не слід зверхньо ставитися до іншої людини, яка не їсть усього. І навпаки: той, хто не їсть деякі страви, нехай не осуджує першого, оскільки Бог прийняв його.

Кто ест, пусть не презирает того, кто не ест, а кто не ест, пусть не осуждает того, кто ест, потому что Бог его принял.

Чому ти осуджуєш чужого слугу? Лише в очах свого господаря слуга може бути виправданий або покараний. Слугу ж Господнього буде виправдано, бо Господь владу має виправдовувати.

Кто ты, осуждающий чужого слугу? Перед своим господином он стоит или падает. И будет поднят, ведь Господь имеет силу его поднять.

І знову ж таки, для однієї людини якийсь день може бути важливішим за інший, а для іншого чоловіка всі дні однакові. То й нехай кожен тримається свого переконання.

Кто-то выделяет один день перед другими, а иной выделяет каждый день. Пусть каждый следует своему уму.

Хто вважає якийсь день особливим, стоїть на цьому в ім’я Господнє. Хто споживає будь-яку їжу, той теж робить це в ім’я Господа, бо дякує Богу. Той же, хто не їсть певну їжу в ім’я Господа, також дякує Йому.

Кто рассуждает о дне, для Господа рассуждает. Кто ест, для Господа есть, ибо благодарит Бога. И кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.

Бо ніхто з нас не живе заради себе і не вмирає сам по собі.

Ведь никто из нас не живет для самого себя, и никто для себя самого не умирает.

Адже життя наше — для Господа, а вмираючи, ми також вмираємо для Нього. Тож живучи або вмираючи, ми всі належимо Господу.

Ибо если живем — для Господа живем, если умираем — для Господа умираем. Итак, живем ли или умираем — мы Господни.

Ось чому Христос помер і повернувся знову до життя, щоб стати Господом над мертвими і ще живими.

Ведь для этого Помазанник умер и ожил, чтобы стать Господином и мертвых и живых.

Чому ти осуджуєш брата чи сестру свою у Хресті? Або за що зневажаєш їх? Адже всі ми станемо перед судом Божим.

Что же ты судишь брата твоего? Или и ты, что презираешь брата твоего? Ведь все мы будет стоять на судилище Божьем.

Бо сказано у Святому Писанні: «Це так само правильно, як те, що Я живу, — каже Господь. — Кожен впаде на коліна переді Мною, і кожен визнає, що Я є Бог».

Ибо написано:«живу Я, говорит Господь, пред Мной склонится всякое колено, и всякий язык признается в любви к Богу»

Отже, кожен із нас звітуватиме про себе перед Богом.

Тогда каждый из нас за себя даст отчёт Богу.

Тож годі осуджувати одне одного. Краще виріште не робити перешкод чи спокус на шляху брата свого.

Итак, давайте не будет друг друга осуждать, а лучше рассуждать о том, как не дать брату споткнуться или отступиться.

Я переконаний як той, хто в Господі Ісусі, що не буває нечистої їжі самої по собі. Для того вона є нечистою, хто її вважає такою.

Я знаю и убеждён в Господе Иисусе, что нет ничего самого по себе нечистого, только для того, кто считает что-то нечистым — нечисто.

Але якщо ти образиш свого брата через їжу, то це означає, що ти не слідуєш любові. Не занапасти їжею своєю того, за кого помер Ісус.

Если же из-за еды опечален твой брат, то уже не по любви поступаешь. Не губи своей едой того, за кого умер Помазанник.

Отже, не поводься так, як ти вважаєш добрим, але інші будуть вважати злим.

Пусть не злословят то, что для вас хорошо.

Бо в Царстві Божому найважливіші не їжа і не напої, а праведність, мир і радість, які Дух Святий дарує нам.

Ведь Царство Божье не еда и питьё, но справедливость, покой и радость в Святом Духе.

Хто служить Христу, живучи так, той догоджає Богу і схвалений людьми.

Кто в этом служит Помазаннику, тот приятен Богу и признан людьми.

Тож дбаймо про все, що служить миру і взаємному зміцненню.

Итак, давайте будем стремиться к тому, что приносит покой и взаимное созидание.

Не руйнуйте діла Божого заради їжі. Будь-яка їжа — чиста. Але не годиться їсти того, що брата твого веде до гріха.

Из-за еды не разрушай дело Божье. Ведь всё чисто, но зло человеку, который ест потому, что споткнулся.

Краще не їсти м’яса, не пити вина, ані робити таке, що веде брата твого до гріха.

Хорошо не есть мяса и не пить вина и вообще ничего, отчего брат твой спотыкается.

Тримайте переконання свої між вами і Богом. Щасливий той, хто не відчуває вину за ті вчинки, які вважає правильними.

Ты имеешь веру? Держи её при себе, перед Богом. Благословен, кто не осуждает себя за то, что избирает.

Але той, хто навіть їсть із сумнівом, засуджений Богом, бо його вчинки — не від віри. Та все, що не від віри є гріхом.

А сомневающийся, если съел — осужден, потому что не по вере, а всё, что не по вере — грех.

« 13 глава 15 глава »