Римлян 14 глава

Послання св. апостола Павла до римлян
Сучасний переклад → Елизаветинская на русском

Щиро приймайте тих, чия віра слабка, та не задля суперечки про погляди ваші.

Изнемогающаго же в вере приемлите, не в сомнение помышлении.

Один вірить, що може їсти все,[15] а інший, слабкий у вірі своїй, їсть лише овочі.

Ов бо верует ясти вся, а изнемогаяй зелия да яст.

Тому ж, хто споживає будь-яку їжу, не слід зверхньо ставитися до іншої людини, яка не їсть усього. І навпаки: той, хто не їсть деякі страви, нехай не осуджує першого, оскільки Бог прийняв його.

Ядый не ядущаго да не укаряет: и не ядый ядущаго да не осуждает: Бог бо его прият.

Чому ти осуджуєш чужого слугу? Лише в очах свого господаря слуга може бути виправданий або покараний. Слугу ж Господнього буде виправдано, бо Господь владу має виправдовувати.

Ты кто еси судяй чуждему рабу? Своему Господви стоит, или падает. Станет же, силен бо есть Бог поставити его.

І знову ж таки, для однієї людини якийсь день може бути важливішим за інший, а для іншого чоловіка всі дні однакові. То й нехай кожен тримається свого переконання.

Ов убо разсуждает день чрез день, ов же судит на всяк день. Кииждо своею мыслию да извествуется.

Хто вважає якийсь день особливим, стоїть на цьому в ім’я Господнє. Хто споживає будь-яку їжу, той теж робить це в ім’я Господа, бо дякує Богу. Той же, хто не їсть певну їжу в ім’я Господа, також дякує Йому.

Мудрствуяи день, Господеви мудрствует: и не мудрствуяй день, Господеви не мудрствует. Ядый, Господеви яст. благодарит бо Бога: и не ядый, Господеви не яст, и благодарит Бога.

Бо ніхто з нас не живе заради себе і не вмирає сам по собі.

Никтоже бо нас себе живет, и никтоже себе умирает:

Адже життя наше — для Господа, а вмираючи, ми також вмираємо для Нього. Тож живучи або вмираючи, ми всі належимо Господу.

аще бо живем, Господеви живем, аще же умираем, Господеви умираем: аще убо живем, аще умираем, Господни есмы.

Ось чому Христос помер і повернувся знову до життя, щоб стати Господом над мертвими і ще живими.

На сие бо Христос и умре и воскресе и оживе, да и мертвыми и живыми обладает.

Чому ти осуджуєш брата чи сестру свою у Хресті? Або за що зневажаєш їх? Адже всі ми станемо перед судом Божим.

Ты же почто осуждаеши брата твоего, или ты что уничижаеши брата твоего? Вси бо предстанем судищу Христову.

Бо сказано у Святому Писанні: «Це так само правильно, як те, що Я живу, — каже Господь. — Кожен впаде на коліна переді Мною, і кожен визнає, що Я є Бог».

Писано бо есть: живу аз, глаголет Господь, яко мне поклонится всяко колено, и всяк язык исповестся Богови.

Отже, кожен із нас звітуватиме про себе перед Богом.

Темже убо кийждо нас о себе слово даст Богу.

Тож годі осуджувати одне одного. Краще виріште не робити перешкод чи спокус на шляху брата свого.

Не ктому убо друг друга осуждаем, но сие паче судите, еже не полагати претыкания брату или соблазна.

Я переконаний як той, хто в Господі Ісусі, що не буває нечистої їжі самої по собі. Для того вона є нечистою, хто її вважає такою.

Вем и извещен есмь о Христе Иисусе, яко ничтоже скверно само собою: точию помышляющему что скверно быти, оному скверно есть.

Але якщо ти образиш свого брата через їжу, то це означає, що ти не слідуєш любові. Не занапасти їжею своєю того, за кого помер Ісус.

Аще же брашна ради брат твой скорбит, уже не по любви ходиши: не брашном твоим того погубляй, за негоже Христос умре.

Отже, не поводься так, як ти вважаєш добрим, але інші будуть вважати злим.

Да не хулится убо ваше благое.

Бо в Царстві Божому найважливіші не їжа і не напої, а праведність, мир і радість, які Дух Святий дарує нам.

Несть бо Царство Божие брашно и питие, но правда и мир и радость о Дусе святе.

Хто служить Христу, живучи так, той догоджає Богу і схвалений людьми.

Иже бо сими служит Христови, благоугоден есть Богови и искусен человеком.

Тож дбаймо про все, що служить миру і взаємному зміцненню.

Темже убо мир возлюбим и яже к созиданию друг ко другу.

Не руйнуйте діла Божого заради їжі. Будь-яка їжа — чиста. Але не годиться їсти того, що брата твого веде до гріха.

Не брашна ради разоряй дело Божие. Вся бо чиста, но зло человеку претыканием ядущему.

Краще не їсти м’яса, не пити вина, ані робити таке, що веде брата твого до гріха.

Добро не ясти мяс, ниже пити вина, ни о немже брат твой претыкается или соблазняется или изнемогает.

Тримайте переконання свої між вами і Богом. Щасливий той, хто не відчуває вину за ті вчинки, які вважає правильними.

Ты веру имаши? о себе сам имей пред Богом. Блажен не осуждаяй себе, о немже искушается.

Але той, хто навіть їсть із сумнівом, засуджений Богом, бо його вчинки — не від віри. Та все, що не від віри є гріхом.

А сомняяйся, аще яст, осуждается, зане не от веры: всяко же, еже не от веры, грех есть.

« 13 глава 15 глава »