Рымлянам 14 глава

Пасланьне да Рымлянаў Апостала Паўла
Пераклад Антонія Бокуна → Открытый перевод

 
 

А таго, хто слабы ў веры, прыймайце не на [тое, каб] спрачацца пра погляды.
 
Слабых верой принимайте без споров о различиях.

Бо нехта верыць, што [можна] есьці ўсё, а слабы есьць гародніну.
 
Ведь иной верит и ест всё, а слабый ест овощи.

Хто есьць, не пагарджай тым, хто ня есьць; і хто ня есьць, не судзі таго, хто есьць, бо Бог прыняў яго.
 
Кто ест, пусть не презирает того, кто не ест, а кто не ест, пусть не осуждает того, кто ест, потому что Бог его принял.

Хто ты такі, які судзіш чужога слугу? Перад сваім гаспадаром ён стаіць або падае, а будзе стаяць, бо Бог магутны паставіць яго.
 
Кто ты, осуждающий чужого слугу? Перед своим господином он стоит или падает. И будет поднят, ведь Господь имеет силу его поднять.

Нехта судзіць [па-рознаму] дзень супраць дня, а нехта судзіць усякі дзень [аднолькава]. Кожны будзь пэўны ў сваім розуме.
 
Кто-то выделяет один день перед другими, а иной выделяет каждый день. Пусть каждый следует своему уму.

Хто адрозьнівае дні, дзеля Госпада адрозьнівае; і хто не адрозьнівае дзён, дзеля Госпада не адрозьнівае. Хто есьць, дзеля Госпада есьць, бо дзякуе Богу. І хто ня есьць, дзеля Госпада ня есьць, і дзякуе Богу.
 
Кто рассуждает о дне, для Господа рассуждает. Кто ест, для Господа есть, ибо благодарит Бога. И кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.

Бо ніхто з нас не жыве дзеля сябе, і ніхто не памірае дзеля сябе;
 
Ведь никто из нас не живет для самого себя, и никто для себя самого не умирает.

бо як, калі жывем, дзеля Госпада жывем, так і, калі паміраем, дзеля Госпада паміраем. Таму і калі жывем, і калі паміраем, мы — Госпадавы.
 
Ибо если живем — для Господа живем, если умираем — для Господа умираем. Итак, живем ли или умираем — мы Господни.

Бо Хрыстос дзеля таго і памёр, і ўваскрос, і жыве, каб валадарыць і над мёртвымі, і над жывымі.
 
Ведь для этого Помазанник умер и ожил, чтобы стать Господином и мертвых и живых.

А ты навошта судзіш брата твайго? Або навошта ты пагарджаеш братам тваім? Бо ўсе мы станем перад пасадам судовым Хрыста.
 
Что же ты судишь брата твоего? Или и ты, что презираешь брата твоего? Ведь все мы будет стоять на судилище Божьем.

Бо напісана: «Жыву Я, — кажа Госпад, — перада Мною схіліцца ўсякае калена, і ўсякі язык будзе вызнаваць Бога».
 
Ибо написано:«живу Я, говорит Господь, пред Мной склонится всякое колено, и всякий язык признается в любви к Богу»

Дык таму кожны з нас за сябе дасьць справаздачу Богу.
 
Тогда каждый из нас за себя даст отчёт Богу.

Дык ня будзем больш судзіць адзін аднаго, але судзіце лепш пра тое, каб як не пакласьці перад братам спатыкненьня ці згаршэньня.
 
Итак, давайте не будет друг друга осуждать, а лучше рассуждать о том, как не дать брату споткнуться или отступиться.

Я ведаю і перакананы ў Госпадзе Ісусе, што няма нічога нячыстага праз сябе; толькі таму, хто лічыць нешта нячыстым, гэта нячыстае.
 
Я знаю и убеждён в Господе Иисусе, что нет ничего самого по себе нечистого, только для того, кто считает что-то нечистым — нечисто.

А калі дзеля ежы засмучаецца брат твой, ты ўжо не паводле любові ходзіш. Не губі тваёю ежаю таго, за каго памёр Хрыстос.
 
Если же из-за еды опечален твой брат, то уже не по любви поступаешь. Не губи своей едой того, за кого умер Помазанник.

Дык няхай ня блюзьняць на вашае добрае.
 
Пусть не злословят то, что для вас хорошо.

Бо Валадарства Божае — гэта ня ежа і пітво, але праведнасьць, і супакой, і радасьць у Духу Сьвятым.
 
Ведь Царство Божье не еда и питьё, но справедливость, покой и радость в Святом Духе.

Бо хто ў гэтым служыць Хрысту, той даспадобы Богу і варты між людзьмі.
 
Кто в этом служит Помазаннику, тот приятен Богу и признан людьми.

Дык таму будзем імкнуцца да таго, што [служыць] дзеля супакою і ўзаемнага збудаваньня.
 
Итак, давайте будем стремиться к тому, что приносит покой и взаимное созидание.

Не руйнуй дзеля ежы справы Божай. Усё, па праўдзе, чыстае, але ліхое для чалавека, які есьць праз спатыкненьне.
 
Из-за еды не разрушай дело Божье. Ведь всё чисто, но зло человеку, который ест потому, что споткнулся.

Добра ня есьці мяса, і ня піць віна, і [не рабіць] нічога, ад чаго брат твой спатыкаецца, ці згаршаецца, ці слабее.
 
Хорошо не есть мяса и не пить вина и вообще ничего, отчего брат твой спотыкается.

Ты маеш веру? Мей сам у сабе перад Богам. Шчасьлівы той, хто ня судзіць сябе ў тым, што спрабуе.
 
Ты имеешь веру? Держи её при себе, перед Богом. Благословен, кто не осуждает себя за то, что избирает.

А хто сумняецца, калі есьць, асуджаны, бо [робіць] не паводле веры; а ўсё, што не паводле веры, — грэх.
 
А сомневающийся, если съел — осужден, потому что не по вере, а всё, что не по вере — грех.



2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.