Неемії 9 глава

Книга Неемії
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

На двадцять четвертий день цього місяця зібралися сини Ізраїля в пості та в мішковині і з попелом на своїй голові.

На двадцать четвертый день этого месяца собрались сыны Израилевы для поста, одетые в мешковину, с прахом на головах.

І сини Ізраїля відділилися від усякого чужого сина, стали і визнали свої гріхи та гріхи їхніх батьків.

Потомки израильтян отделились от всех иноплеменников — они стояли и исповедовались в своих грехах и в провинностях своих отцов.

І вони стали на своєму місці, прочитали з книги закону Господа, свого Бога, прославляли Господа і поклонялися Господу, своєму Богові.

Так они стояли и четверть дня читали свиток Божьего закона, а четверть дня — исповедовались и поклонялись Господу, своему Богу.

А наступні стали з левітів: Ісус і сини Кадміїла, Сехенія, син Саравія, сини Хананія, і заголосили гучним голосом до Господа, їхнього Бога.

На возвышении для левитов стояли Ешуа, Бани, Кадмиэл, Шеванья, Бунни, Шеревья, Бани и Кенани и громко взывали к Господу, своему Богу.

І сказали левіти — Ісус і Кадміїл: Устаньте, благословіть Господа, нашого Бога від віку і навіки! І хай благословлять Ім’я Твоєї слави, і хай підносять над усяке благословення і хвалу.

Левиты Ешуа, Кадмиэл, Бани, Хашавнея, Шеревья, Ходия, Шеванья и Петахья провозгласили: «Поднимитесь, благословляйте Господа вашего Бога от века и до века! Пусть благословляют люди славное Твое имя — оно превыше любых благословений, любой хвалы!

І сказав Ездра: Ти Сам єдиний Господь. Ти створив небо, небо небес і все їхнє розташування, землю і все, що є в ній, моря і все, що в них, і Ти все оживляєш, і небесні війська Тобі поклоняються.

Это Ты, Господи, только Ты — сотворил Ты небеса, небеса небес и всё воинство их, землю и всё, что на ней, воды и всё, что в них, всему этому даешь Ты жизнь, и воинство небесное поклоняется Тебе.

Ти — Господь Бог! Ти вибрав Аврама, вивів його з країни халдеїв і дав йому ім’я — Авраам.

Это Ты, Господи — Бог, избравший Аврама, Ты вывел его из Ура халдейского и дал ему имя Авраам.

І знайшов його серце вірним перед Тобою, і склав з ним завіт, щоб дати йому та його нащадкам землю ханаанців, хетів, аморейців, ферезейців, євусейців, ґерґесейців. І Ти виконав Свої слова, бо Ти — праведний.

Ты счел сердце его верным и заключил с ним завет, обещав отдать его потомству землю ханаанеев, хеттов, амореев, периззеев, евусеев и гиргашеев. Ты исполнил обещанное, ибо Ты праведен!

Ти побачив приниження наших батьків у Єгипті, і їхній крик Ти почув біля Червоного моря.

Ты увидел беду отцов наших в Египте, услышал вопль их у Красного моря,

Ти дав ознаки в Єгипті на фараонові, на всіх його рабах і на всьому народі його землі, бо Ти пізнав, що повелися принизливо з ними, і Ти зробив Собі Ім’я до цього дня.

явил знамения и чудеса фараону со всеми слугами его и всему народу той страны, видя упорство их — и прославил имя Свое по сей день.

Ти розділив море перед ними, і вони пройшли посеред моря по суші, а тих, які гналися за ними, Ти кинув у глибину, наче камінь у велику воду.

Перед отцами нашими Ты рассек море, посреди моря их посуху провел, а преследователей низринул в пучины, словно камень в могучий поток.

Хмарним стовпом Ти вів їх удень, а стовпом вогню — уночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали іти.

Ты шел впереди отцов наших днем в облачном столбе, а ночью — в огненном, освещая им путь, по которому они шли.

Ти спустився на гору Синай і заговорив до них з неба, Ти дав їм праведні суди і праведні закони, приписи та добрі заповіді.

Ты сошел на гору Синай и говорил с ними с небес, Ты дал им праведные повеления, истинный Закон, установления и заповеди благие.

Ти об’явив їм Твою святу суботу, Ти заповів їм заповіді, приписи і закон через Мойсея, Твого раба.

Ты открыл им святую Свою субботу, через Моисея передал им заповеди, установления и законы.

Ти дав їм хліб з неба — їм досита, і Ти дав їм воду з каменя в їхній спразі. Ти сказав їм увійти успадкувати землю, над якою Ти простягнув Свою руку, щоб їм дати.

Они голодали — Ты послал им хлеб с небес, жаждали — воду извел из скалы. Ты отправил их наследовать землю, которую Своей рукой им был готов передать.

А вони — наші батьки — згорділи і твердою вчинили свою шию, і не послухалися Твоїх заповідей.

Но они, наши отцы, упорствовали, не склоняли головы, не слушали заповедей Твоих,

Вони відмовилися послухатися і не згадали Твоїх чудес, які Ти вчинив посеред них, і твердою зробили свою шию, і дали початок, щоб повернутися до свого рабства в Єгипті. Ти — Бог, Який прощаєш гріхи, милосердний і милостивий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти їх не залишив.

отказывались слушать и не помнили о чудесах, которые Ты с ними сотворил. Не склонили они головы, и в мятеже избрали главаря, кто поведет их назад в египетское рабство — но Ты Бог прощающий, милостивый и терпеливый, Твой гнев медлит, а Твоя любовь велика, Ты не покинул их.

І ще зробили собі вилите теля і сказали: Це боги, які вивели нас з Єгипту. І спричинили великі обурення.

Они сделали литого тельца и называли его богом, который вывел их из Египта, совершая великое кощунство —

Ти ж у Своєму великому милосерді не залишив їх у пустелі. Не забрав від них хмарний стовп удень, щоб вести їх дорогою, і стовп вогню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали іти.

но Ты по великой Своей милости не оставил их в пустыне, не лишил указующего путь облачного столпа днем и огненного ночью, освещая им путь, по которому они шли.

Ти дав Твого доброго Духа, щоб навчати їх, і Твою манну Ти не затримав від їхніх уст, і Ти дав їм воду в їхній спразі.

Для наставления Ты дал им Дух Твой благой, не лишил их и манны для пропитания, а когда страдали от жажды — давал им воду.

Сорок років Ти їх годував у пустелі, не бракувало їм нічого. Одяг їхній не зносився, їхнє взуття не подерлося.

Сорок лет Ты поддерживал их в пустыне, и ни в чем они не нуждались: одежде не было сносу, и ноги не опухали.

Ти дав їм царства, і народи Ти для них розподілив, і вони успадкували землю Сеона, царя Есевона, і землю Оґа, царя Васана.

Ты отдал им народы и царства, каждый уголок вручил им в надел: овладели они землей Сихона, землей царя хешбонского, и землей Ога, царя хашанского.

І помножив Ти їхніх синів, як небесні зірки, і Ти їх вів у землю, про яку сказав їхнім батькам, і вони успадкували її.

Умножил Ты их детей, словно звезды на небе, ввел их в страну, которую их отцам обещал дать в наследие.

Ти вигубив перед ними тих, хто жив на ханаанській землі, і видав їх, їхніх царів і народи землі в їхні руки, щоб зробити їм так, як до вподоби перед ними.

Туда и пришли потомки, и завладели этой страной, а Ты покорил им ее хананейских жителей: и царей, и народы предал в их руки, чтобы поступили с ними, как пожелают.

Вони захопили високі міста, і успадкували доми, повні всякого добра, висічені стави, виноградники, оливкові сади і всяке їстівне дерево — дуже багато. І їли, наситилися, розповніли і зажили у Твоєму великому добрі.

И они захватили укрепленные города и плодородные поля, овладели домами, переполненными всяким добром, вырытыми колодцами, виноградниками, масличными и плодовыми деревьями в изобилии. И они насытились полученным, насладились великой Твоей благостью —

Та вони змінилися й відступили від Тебе, покинули Твій закон за своїм тілом і повбивали Твоїх пророків, які свідчили між ними, щоб повернути їх до Тебе, і викликали сильний гнів.

и заупрямились, восстали против Тебя, забросили твой закон, убивали Твоих пророков, которые напоминали им о покаянии, а Тебе ответили великим кощунством.

І Ти видав їх у руки тих, хто їх гнітив, і вони їх засмутили. І в час їхнього смутку вони заволали до Тебе, і Ти почув з Твого неба, і у Твоєму великому милосерді Ти дав їм спасителів і врятував їх з руки тих, хто їх гнобив.

Тогда Ты на беду им предавал их в руки угнетателей — а они в беде вызвали к тебе, и Ты с небес слышал их и по великому Своему милосердию посылал им избавителей, чтобы избавили их от руки угнетателей.

Та коли вони отримали спокій, то повернулися, щоб чинити зло перед Тобою. І Ти їх залишив у руках їхніх ворогів, і ті панували над ними. І знову вони заволали до Тебе, і Ти вислухав з неба, і спас їх у Твоєму великому милосерді.

Но они, едва передохнув, снова начинали творить пред Тобой зло, и ты оставлял их врагам, которые правили ими — а они каялись и взывали к Тебе, и ты с небес слышал их и избавлял по великому Своему милосердию, и так многократно.

І Ти їм засвідчив, щоб повернути їх до Твого закону, та вони не послухалися, але грішили у Твоїх заповідях і в судах, якими, коли їх чинитиме людина, то житиме ними. І дали спини, щоб не слухатися, і твердою вчинили свою шию, і не послухалися.

Так ты убеждал их вернуться к Закону Твоему, но они упорно отказывались слушать Твои заповеди и грешили против правосудия Твоего — а ведь в этом человек и находит жизнь, если только исполнит! Но шея их окаменела, голова их не склонилась, они были непослушны.

Ти їм терпів багато років і засвідчив їм Твоїм Духом, рукою Твоїх пророків. Та вони не послухали, і Ти видав їх у руки народів землі.

Долгие годы Ты терпеливо наставлял их Своим Духом, но они не стали слушать, и тогда Ты предал их в руки язычников.

Та у Твоєму великому милосерді Ти не зробив їм кінця і не залишив їх, бо Ти є сильний, милосердний і милостивий.

Но по великому Своему милосердию Ты не истребил их до конца и не оставил их, ведь Ты — Бог милостивый и терпеливый.

Тепер же, Боже наш, сильний, великий, могутній і грізний, Який зберігаєш завіт і Своє милосердя,

И теперь, Боже наш, Бог великий, могучий и страшный, верно хранящий завет, да не сочтешь Ты ничтожным то страдание, что обрушилось на нас: на царей, на вождей, на священников и на пророков, на наших отцов и на весь Твой народ со дней царей ассирийских и по сю пору.

Ти праведний в усьому, що найшло на нас, бо Ти вчинив по правді, а ми згрішили,

Но во всем, что нас постигло, видна Твоя правда, ибо дела Твои истинны, а мы творили зло.

і наші царі, наші володарі, наші священики і наші батьки не виконали Твого закону і не прислухалися до Твоїх заповідей і Твоїх свідчень, якими Ти їм засвідчив.

Ни цари наши, ни вожди наши, ни священники и отцы наши не соблюдали Твоего Закона и не слушали заповедей Твоих и наставлений, которыми Ты их убеждал.

І вони у Твоєму царстві та у Твоїй великій доброті, яку Ти їм дав, на просторій і жирній землі, яку Ти дав перед ними, не служили Тобі й не відвернулися від своїх злих учинків.

В собственном своем царстве, при великих твоих благодеяниях, на земле широкой и обильной, которой ты их наделил, не служили они Тебе, не оставляли злых своих дел.

Ось сьогодні ми і земля, яку Ти дав нашим батькам, щоб їсти її плід, є рабами

И вот сегодня мы — рабы. В той самой стране, которую Ты дал нашим отцам, чтобы они вкушали ее плоды и пользовались ее благами — теперь мы в ней рабы.

у царів, яких Ти поставив над нами за наші гріхи, і щоб панували над нашими тілами і над нашою худобою, як їм до вподоби, і ми є у великому смутку.

Обильный ее урожай — для царей, которых Ты поставил над нами за наши грехи. Распоряжаются они и нашими телами, и скотом нашим, как пожелают, а мы в большой беде.

« 8 глава 10 глава »