Деяния 23 глава

Деяния святых апостолов
Синодальный перевод → Пераклад праваслаўнай царквы

 
 

Павел, устремив взор на синедрион, сказал: мужи братия! я всею доброю совестью жил пред Богом до сего дня.
 
Пільна гле́дзячы на сінедрыён, Павел сказаў: мужы́ браты́! я з усёй добрасумле́ннасцю жыў перад Богам да гэтага дня.

Первосвященник же Анания стоявшим перед ним приказал бить его по устам.
 
І тут першасвята́р Ана́нія загада́ў тым, якія стаялі по́бач з ім, біць яго па ву́снах.

Тогда Павел сказал ему: Бог будет бить тебя, стена подбелённая! ты сидишь, чтобы судить по закону, и, вопреки закону, велишь бить меня.
 
Тады Павел сказаў яму́: Бог будзе біць цябе, сцяна́ пабе́леная: ты сядзíш, каб судзíць мяне па закону, ды, паруша́ючы закон, зага́дваеш біць мяне.

Предстоящие же сказали: первосвященника Божия поносишь?
 
Тыя, што стаялі побач, сказалі: першасвятара́ Божага зневажа́еш?

Павел сказал: я не знал, братия, что он первосвященник; ибо написано: «начальствующего в народе твоём не злословь».
 
Павел сказаў: я не ведаў, браты́, што ён першасвята́р; бо напíсана: пра нача́льніка народа твайго не кажы́ ліхо́га.

Узнав же Павел, что тут одна часть саддукеев, а другая фарисеев, возгласил в синедрионе: мужи братия! я фарисей, сын фарисея; за чаяние воскресения мёртвых меня судят.
 
Павел жа, даве́даўшыся, што тут адна частка садуке́яў, а другая фарысе́яў, усклíкнуў у сінедрыёне: мужы́ браты́! я фарысе́й, сын фарысе́я; за надзею і ўваскрасе́нне мёртвых мяне су́дзяць.

Когда же он сказал это, произошла распря между фарисеями и саддукеями, и собрание разделилось.
 
Калі ж ён сказаў гэта, узнікла сутыкне́нне паміж фарысе́ямі і садуке́ямі, і сход падзялíўся;

Ибо саддукеи говорят, что нет воскресения, ни Ангела, ни духа; а фарисеи признают и то и другое.
 
бо садуке́і кажуць, што няма ўваскрасе́ння, ні Ангела, ні ду́ха; а фарысе́і прызнаю́ць і тое, і другое.

Сделался большой крик; и, встав, книжники фарисейской стороны спорили, говоря: ничего худого мы не находим в этом человеке; если же дух или Ангел говорил ему, не будем противиться Богу.
 
Узня́ўся вялікі крык; і, уста́ўшы, кніжнікі з фарысе́йскага боку спрача́ліся, ка́жучы: нічога дрэ́ннага мы не знахо́дзім у чалавеку гэтым; калі ж дух ці Ангел прамаўля́ў да яго, давайце не будзем працíвіцца Богу.

Но как раздор увеличился, то тысяченачальник, опасаясь, чтобы они не растерзали Павла, повелел воинам сойти взять его из среды их и отвести в крепость.
 
Але паколькі сутыкне́нне ўзмацня́лася, то тысячанача́льнік, баючы́ся, каб яны не разарва́лі Паўла, загада́ў воінам спусцíцца, каб забраць яго ад іх і адве́сці ў крэ́пасць.

В следующую ночь Господь, явившись ему, сказал: дерзай, Павел; ибо, как ты свидетельствовал о Мне в Иерусалиме, так надлежит тебе свидетельствовать и в Риме.
 
У насту́пную ноч Гасподзь, явíўшыся яму, сказаў: мацу́йся, Павел; бо як све́дчыў ты пра Мяне ў Іерусаліме, так нале́жыць табе све́дчыць і ў Ры́ме.

С наступлением дня некоторые Иудеи сделали умысел, и заклялись не есть и не пить, доколе не убьют Павла.
 
Калі ж настаў дзень, некато́рыя з Іудзеяў, учынíўшы змо́ву, далí сабе клятву не есці і не піць, пакуль не заб’юць Паўла;

Было же более сорока сделавших такое заклятие.
 
а было́ больш за сорак тых, што ўчынíлі гэтую змо́ву;

Они, придя к первосвященникам и старейшинам, сказали: мы клятвою заклялись не есть ничего, пока не убьём Павла.
 
яны, прыйшо́ўшы да першасвятаро́ў і старэ́йшын, сказалі: кля́тваю паклялíся мы самíм сабе не есці нічога, пакуль не заб’ём Паўла.

Итак, ныне же вы с синедрионом дайте знать тысяченачальнику, чтобы он завтра вывел его к вам, как будто вы хотите точнее рассмотреть дело о нём; мы же, прежде нежели он приблизится, готовы убить его.
 
Дык цяпер вы з сінедрыёнам паве́даміце тысячанача́льніку, каб заўтра вы́веў яго да вас, як быццам вы збіра́ецеся дакла́дней дасле́даваць справу яго; а мы, перш чым ён наблíзіцца, гатовы забіць яго.

Услышав о сём умысле, сын сестры Павловой пришёл и, войдя в крепость, уведомил Павла.
 
Пачуўшы пра заса́ду, сын сястры́ Паўлавай прыйшоў і, увайшо́ўшы ў крэпасць, паве́даміў Паўлу.

Павел же, призвав одного из сотников, сказал: отведи этого юношу к тысяченачальнику, ибо он имеет нечто сказать ему.
 
Павел жа, паклíкаўшы аднаго з сотнікаў, сказаў: завядзí гэтага юнака́ да тысячанача́льніка, бо ён ма́е нешта паве́даміць яму.

Тот, взяв его, привёл к тысяченачальнику и сказал: узник Павел, призвав меня, просил отвести к тебе этого юношу, который имеет нечто сказать тебе.
 
Той, узя́ўшы яго, прывёў да тысячанача́льніка і сказаў: вя́зень Павел паклíкаў мяне і папрасіў прыве́сці да цябе гэтага юнака́, які ма́е нешта сказаць табе.

Тысяченачальник, взяв его за руку и отойдя с ним в сторону, спрашивал: что такое имеешь ты сказать мне?
 
Тысячанача́льнік, узя́ўшы яго за руку́ і адышоўшы з ім убок, спытаў: што ж маеш ты паве́даміць мне?

Он отвечал, что Иудеи согласились просить тебя, чтобы ты завтра вывел Павла пред синедрион, как будто они хотят точнее исследовать дело о нём.
 
І ён сказаў: Іудзеі дамо́віліся папрасíць цябе, каб заўтра ты прывёў Паўла ў сінедрыён, бы́ццам дзе́ля таго, каб дакла́дней пра яго распыта́ць;

Но ты не слушай их; ибо его подстерегают более сорока человек из них, которые заклялись не есть и не пить, доколе не убьют его; и они теперь готовы, ожидая твоего распоряжения.
 
але ты не давяра́й ім, бо на яго робяць заса́ду больш за сорак чалавек з іх, якія далí сабе кля́тву, што не будуць есці і піць, пакуль не заб’юць яго; і яны цяпер напагато́ве, чака́ючы твайго распараджэ́ння.

Тогда тысяченачальник отпустил юношу, сказав: никому не говори, что ты объявил мне это.
 
Тысячанача́льнік адпусцíў юнака́, загада́ўшы: нікому не кажы́, што ты паве́даміў мне гэта.

И, призвав двух сотников, сказал: приготовьте мне воинов пеших двести, конных семьдесят и стрелков двести, чтобы с третьего часа ночи шли в Кесарию.
 
І, паклíкаўшы двух сотнікаў, ён сказаў: падрыхту́йце дзве́сце ўзбро́еных во́інаў, каб ішлі ў Кесары́ю, і се́мдзесят ко́ннікаў, і дзве́сце кап’яно́сцаў, на трэцюю гадзíну но́чы;

Приготовьте также ослов, чтобы, посадив Павла, препроводить его к правителю Феликсу.
 
і ўю́чную жывёлу прывядзíце, каб, пасадзíўшы Паўла, даста́віць яго цэлым і здаровым да правíцеля Фе́лікса.

Написал и письмо следующего содержания:
 
Напісаў ён і пасла́нне такога зместу:

«Клавдий Лисий достопочтенному правителю Феликсу — радоваться.
 
Кла́ўдзій Лíсій — высокашано́ўнаму правíцелю Фе́ліксу: ра́давацца;

Сего человека Иудеи схватили и готовы были убить; я, придя с воинами, отнял его, узнав, что он Римский гражданин.
 
гэтага чалавека, якога Іудзеі схапілі і збіра́ліся забіць, я, прыйшо́ўшы з воінамі, адабра́ў, калі вы́светліў, што ён Ры́мскі грамадзя́нін;

Потом, желая узнать, в чём обвиняли его, привёл его в синедрион их
 
жада́ючы ж даве́дацца, на якой падста́ве абвінава́чвалі яго, я прывёў яго ў сінедрыён іхні

и нашёл, что его обвиняют в спорных мнениях, касающихся закона их, но что нет в нём никакой вины, достойной смерти или оков.
 
і вы́явіў, што яны абвінава́чваюць яго з-за спрэ́чных пытанняў закону іх, але няма на ім абвінава́чання ні ў чым, ва́ртым смерці або ако́ваў;

А как до меня дошло, что Иудеи злоумышляют на этого человека, то я немедленно послал его к тебе, приказав и обвинителям говорить на него перед тобою. Будь здоров».
 
калі ж мне дане́слі, што Іудзеямі рыхту́ецца змова су́праць гэтага чалавека, я адразу паслаў яго да цябе, загада́ўшы і абвінава́ўцам гаварыць су́праць яго перад табою; быва́й здаро́вы.

Итак, воины, по данному им приказанию, взяв Павла, повели ночью в Антипатриду.
 
Тады воіны, як было́ ім зага́дана, узялí Паўла і павялí яго ўначы́ ў Антыпатры́ду,

А на другой день, предоставив конным идти с ним, возвратились в крепость.
 
а на другі дзень, пакíнуўшы ко́ннікаў ісці з ім, вярну́ліся ў крэпасць.

А те, придя в Кесарию и отдав письмо правителю, представили ему и Павла.
 
Тыя ж, прыйшоўшы ў Кесары́ю і адда́ўшы пасла́нне правíцелю, паставілі перад ім і Паўла.

Правитель, прочитав письмо, спросил, из какой он области, и, узнав, что из Киликии, сказал:
 
Правіцель прачытаў пасла́нне і запыта́ў, з якой ён вобласці, а, даве́даўшыся, што з Кілікíі,

я выслушаю тебя, когда явятся твои обвинители. И повелел ему быть под стражею в Иродовой претории.
 
сказаў: я вы́слухаю цябе, калі прыбу́дуць і абвінава́ўцы твае. І загада́ў трыма́ць яго пад ва́ртаю ў Ірадавай прэто́рыі.



2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.