Бытие 17 глава

Бытие, Пятикнижие Моисея
Синодальный перевод → Переклад Куліша та Пулюя

Аврам был девяноста девяти лет, и Господь явился Авраму и сказал ему: Я Бог Всемогущий; ходи предо Мною и будь непорочен;

А як було Аврамові девятьдесять і девять год віку, явивсь Господь Аврамові, і рече йому: Я Бог всемогущий. Ходи передо мною і бувай щирий і праведен.

и поставлю завет Мой между Мною и тобою, и весьма, весьма размножу тебя.

І вчиню заповіт мїй проміж мною й тобою, і намножу тобі потомків безлїч.

И пал Аврам на лицо своё. Бог продолжал говорить с ним и сказал:

І впав Аврам ниць на лице своє, і рече йому Бог і глаголе:

Я — вот завет Мой с тобою: ты будешь отцом множества народов,

Се я, що вчинив заповіт мій з тобою, що будеш ти праотець купи народів.

и не будешь ты больше называться Аврамом, но будет тебе имя: Авраам, ибо Я сделаю тебя отцом множества народов;

І не зватимуть уже тебе на імя Аврам, а буде імя твоє Авраам, бо я вчинив тебе отцем купи народів.

и весьма, весьма распложу тебя, и произведу от тебя народы, и цари произойдут от тебя;

І зрощу тебе вельми велико і вчиню тебе народами, і царі виходитимуть із тебе.

и поставлю завет Мой между Мною и тобою и между потомками твоими после тебя в роды их, завет вечный в том, что Я буду Богом твоим и потомков твоих после тебя;

І поставлю мій заповіт між мною й тобою, і потомками твоїми по тобі в їх родах про віковічний заповіт, щоб менї бути Богом тобі і потомкам твоїм по тобі.

и дам тебе и потомкам твоим после тебя землю, по которой ты странствуешь, всю землю Ханаанскую, во владение вечное; и буду им Богом.

І дам тобі і потомству твойму по тобі землю, що в нїй тепер чужениця єси, всю Канаан землю на віковічню державу, і буду їх Богом.

И сказал Бог Аврааму: ты же соблюди завет Мой, ты и потомки твои после тебя в роды их.

І рече Бог Авраамові: Ти ж заповіт мій певнити меш, ти й потомки твої по тобі в їх роди.

Сей есть завет Мой, который вы должны соблюдать между Мною и между вами и между потомками твоими после тебя: да будет у вас обрезан весь мужеский пол;

Ось заповіт, що ви певнити мете між мною й вами й потомством твоїм по тобі. Усяке хлопя між вами мусить бути обрізано.

обрезывайте крайнюю плоть вашу: и сие будет знамением завета между Мною и вами.

Обрізувати метеся ж ви на тїлї вашої передньої шкірки, і се буде ознакою заповіту між мною й вами.

Восьми дней от рождения да будет обрезан у вас в роды ваши всякий младенец мужеского пола, рождённый в доме и купленный за серебро у какого-нибудь иноплеменника, который не от твоего семени.

І в вісїм день віку мусить бути кожне хлопя обрізане проміж вами з роду в рід, і той хто родивсь у господї, і той, кого куплено за гроші, що не з твого роду.

Непременно да будет обрезан рождённый в доме твоём и купленный за серебро твоё, и будет завет Мой на теле вашем заветом вечным.

Хто родивсь у твоїй господї і кого куплено за гроші, повинен бути обрізаний; і сим робом заповіт мій буде на вашому тїлї про заповіт віковічний.

Необрезанный же мужеского пола, который не обрежет крайней плоти своей, истребится душа та из народа своего, ибо он нарушил завет Мой.

А необрізаний музького полу, такий що тїло його передньої шкірки необрізане, такого викоренити з народу його; він поламав заповіт мій.

И сказал Бог Аврааму: Сару, жену твою, не называй Сарою, но да будет имя ей: Сарра;

І рече Бог Авраамові далїй: Жену твою Сару не мусиш уже звати на імя Сара, а Сарра буде імя її.

Я благословлю её и дам тебе от неё сына; благословлю её, и произойдут от неё народы, и цари народов произойдут от неё.

І благословлю її, і дам тобі сина від неї, і буде вона народами, царі в народів із неї будуть.

И пал Авраам на лицо своё, и рассмеялся, и сказал сам в себе: неужели от столетнего будет сын? и Сарра, девяностолетняя, неужели родит?

І впав Авраам ниць і осьміхнувсь; і рече в думцї своїй: Столітнёму б то появити сина? І як би то Сарра девятьдесятолїтна да вродила?

И сказал Авраам Богу: о, хотя бы Измаил был жив пред лицом Твоим!

Рече ж Авраам до Бога: Нехай хоч Ізмаель живе перед тобою.

Бог же сказал: именно Сарра, жена твоя, родит тебе сына, и ты наречёшь ему имя: Исаак; и поставлю завет Мой с ним заветом вечным и потомству его после него.

Рече ж Бог до Авраама: Стеменно, Сарра жена твоя вродить сина тобі, і наречеш імя йому Ізаак, і поставлю завіт мій із ним про завіт вічнїй із потомством його по йому.

И об Измаиле Я услышал тебя: вот, Я благословлю его, и возращу его, и весьма, весьма размножу; двенадцать князей родятся от него; и Я произведу от него великий народ.

Тай про Ізмаеля вислухав я тебе, і ось благословлю його і вирошчу його і намножу його велико: дванайцять князїв появить, і дам йому бути народом великим.

Но завет Мой поставлю с Исааком, которого родит тебе Сарра в сие самое время на другой год.

Завіт же мій поставлю з Ізааком, що тобі вродить Сарра о 'цїй самій добі, в лїто друге.

И Бог перестал говорить с Авраамом и восшёл от него.

Скіньчив же Бог слово до його, і знявся Бог од Авраама.

И взял Авраам Измаила, сына своего, и всех рождённых в доме своём, и всех купленных за серебро своё, весь мужеский пол людей дома Авраамова; и обрезал крайнюю плоть их в тот самый день, как сказал ему Бог.

І взяв Авраам Ізмаеля, сина свого, і всю доморослу челядь свою, і всїх купленних за гроші, і ввесь музький пол зміж людей господи Авраамової, тай пообрізував крайню плоть їх того самого дня, як промовив йому Бог.

Авраам был девяноста девяти лет, когда была обрезана крайняя плоть его.

Авраамові ж було девятьдесять і девять год, як обрізано крайню плоть йому.

А Измаил, сын его, был тринадцати лет, когда была обрезана крайняя плоть его.

А Ізмаелеві, синові його, було тринайцять літ, як обрізано крайню плоть його.

В тот же самый день обрезаны были Авраам и Измаил, сын его,

Того ж самого дня обрізано Авраама й сина його Ізмаеля.

и с ним обрезан был весь мужеский пол дома его, рождённые в доме и купленные за серебро у иноплеменников.

І з ним обрізані були всї чоловіки в господї в його, і ті що понароджувались у домівцї в його, і понакуповувані за срібло в інороднїх народів.

« 16 глава 18 глава »