1 Царств 3 глава

Первая книга Царств
Синодальный перевод → Переклад Огієнка

Отрок Самуил служил Господу при Илии; слово Господне было редко в те дни, видения были не часты.

А о́трок Самуїл служив Господе́ві при Ілії. А Господнє слово було рідке́ за тих днів, видіння не було часте́.

И было в то время, когда Илий лежал на своём месте, — глаза же его начали смежаться, и он не мог видеть, —

І сталося того дня, коли Ілі́й лежав на своєму місці, а очі його стали затемня́тися, він не міг бачити,

и светильник Божий ещё не погас, и Самуил лежал в храме Господнем, где ковчег Божий;

і поки Божий світильник ще не погас, а Самуїл лежав у Господньому храмі, там, де Божий ковче́г,

воззвал Господь к Самуилу: И отвечал он: вот я!

то покли́кав Господь до Самуїла: „Самуїле, Самуїле!“ А він відказав: „Ось я!“

И побежал к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя; пойди назад, ложись. И он пошёл и лёг.

І побіг він до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Я не кликав. Вернися, лягай“. І він пішов і ліг.

Но Господь в другой раз воззвал к Самуилу: Он встал, и пришёл к Илию вторично, и сказал: вот я! ты звал меня. Но тот сказал: я не звал тебя, сын мой; пойди назад, ложись.

А Господь далі покликав: „Самуїле, Самуїле!“ І встав Самуїл, і пішов до Ілія та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. А той відказав: „Не кликав я, си́ну мій. Вернися, лягай“.

Самуил ещё не знал тогда голоса Господа, и ещё не открывалось ему слово Господне.

А Самуїл ще не пізнав голосу Господа, і ще не відкрилося йому Господнє слово.

И воззвал Господь к Самуилу ещё в третий раз. Он встал и пришёл к Илию и сказал: вот я! ты звал меня. Тогда понял Илий, что Господь зовёт отрока.

А Господь далі покли́кав Самуїла третій раз. І він устав, і пішов до Ілі́я та й сказав: „Ось я, бо ти кликав мене“. І зрозумів Ілій, що то Господь кличе о́трока.

И сказал Илий Самуилу: пойди назад и ложись, и когда Зовущий позовёт тебя, ты скажи: «говори, Господи, ибо слышит раб Твой». И пошёл Самуил и лёг на месте своём.

І сказав Ілій до Самуїла: „Іди, лягай. І якщо знову покличе тебе, то скажеш: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає Тебе!“ І пішов Самуїл, та й ліг на своє місце.

И пришёл Господь, и стал, и воззвал, как в тот и другой раз: Самуил, Самуил! И сказал Самуил: говори, Господи, ибо слышит раб Твой.

І ввійшов Господь, і став, і покли́кав, як перед тим: „Самуїле, Самуїле!“ А Самуїл відказав: „Говори, Господи, бо раб Твій слухає!“

И сказал Господь Самуилу: вот, Я сделаю дело в Израиле, о котором кто услышит, у того зазвенит в обоих ушах;

І сказав Господь до Самуїла: „Ось Я зроблю́ таку річ серед Ізраїля, що в кожного, хто почує про неї, задзвени́ть в обох ву́хах його.

в тот день Я исполню над Илием всё то, что Я говорил о доме его; Я начну и окончу;

Того дня Я виконаю над Ілі́єм все, що Я говорив про дім його, від поча́тку й до кінця.

Я объявил ему, что Я накажу дом его навеки за ту вину, что он знал, как сыновья его нечествуют, и не обуздывал их;

І розповім йому, що Я суджу́ дім його навіки за гріх, про який він знав, що сини його богозневажають, та не спиняв їх.

и посему клянусь дому Илия, что вина дома Илиева не загладится ни жертвами, ни приношениями хлебными вовек.

Тому́ присягнув Я домом Ілі́я, що не очиститься гріх Ілі́євого дому жертвою та жертвою хлібною навіки“.

И спал Самуил до утра, и отворил двери дома Господня; и боялся Самуил объявить видение сие Илию.

I лежав Самуїл аж до ра́нку, і відчинив двері Господнього дому. А Самуїл боявся розповісти Ілі́єві про те видіння.

Но Илий позвал Самуила и сказал: сын мой, Самуил! Тот сказал: вот я!

І покликав Ілі́й Самуїла, та й сказав: „Самуїле, сину мій!“ А той сказав: „Ось я!“

И сказал Илий: что сказано тебе? не скрой от меня; то и то сделает с тобою Бог, и ещё больше сделает, если ты утаишь от меня что-либо из всего того, что сказано тебе.

І сказав він: „Що́ то за річ, про яку Він говорив до тебе? Не крий правди передо мною. Нехай Господь зробить тобі так, і нехай додасть, якщо ти скажеш неправду передо мною про щось зо всього того, що говорив Він до тебе!“

И объявил ему Самуил всё и не скрыл от него ничего. Тогда сказал Илий: Он — Господь; что Ему угодно, то да сотворит.

І розповів йому Самуїл усе те, і не сказав неправди перед ним. А той сказав: „Він — Господь, нехай зробить те, що́ добре в оча́х Його!“

И возрос Самуил, и Господь был с ним; и не осталось ни одного из слов его неисполнившимся.

І вироста́в Самуїл, а Господь був із ним, і не опустивані жодного зо всіх Його слів.

И узнал весь Израиль от Дана до Вирсавии, что Самуил удостоен быть пророком Господним.

І ввесь Ізра́їль, від Дана аж до Беер-Шеви, пізнав, що Самуїл вірний, як пророк Господній.

И продолжал Господь являться в Силоме после того, как открыл Себя Самуилу в Силоме через слово Господне.

А Господь далі показувався в Шіло́, бо Господь явився був у Шіло́ Самуїлові в слові Господньому.

« 2 глава 4 глава »