Екклесиаст 8 глава

Книга Екклезиаста, или Проповедника
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Кто, как не мудрый, может всё разъяснить? Мудростью освещается лик человека и смягчается суровость лица.1

Хто знає мудрих? І хто знає розв’язку слова? Мудрість людини освітлює її обличчя, а безсоромний своїм обличчям буде зненавиджений.

Так я скажу: слово уст царевых исполняй ради клятвы пред Богом.

Зберігай те, що виходить з уст царя, і щодо слова Божої клятви не спішися.

От лица царева уйти не спеши, но и дел дурных не отстаивай. Ибо что царь захочет, то и сделает.

Підеш від його обличчя, не стій в поганому слові. Бо він вчинить усе, що тільки забажає,

Слово царское властью обладает, и кто возразит царю: „Что ты творишь“?

оскільки як цар він говорить з владою, і хто йому скаже: Що зробиш?

Кто заповедь соблюдает — тому царь не причинит зла, сердце мудрого знает и сроки, и порядок.2

Хто береже заповідь, не пізнає злого слова, і серце мудрого знає час суду.

У всего есть свой срок и свой порядок, однако выпадают на долю человека и тяжкие бедствия.

Адже для всякого діла є час і суд, бо знання людини велике в нього.

Да и не знает человек, что будет впереди. И кто о будущем ему возвестит?

Адже немає того, хто знає, що буде, бо хто йому сповістить, як буде?

И не властен человек над ветром,3 не может его удержать, не властен он и над временем собственной смерти, отпуска нет на войне, и не спасется злодей злодейством своим.

Немає чоловіка, що має владу над духом, аби заборонити духові. І немає сили в день смерті, і немає звільнення у війну, і безбожність не спасе того, що її має.

И всё это я перевидал, сердцем вникая в дела, что творятся под солнцем, постигая, как с жестокостью4 господствует над человеком человек.

І я побачив це все, і я віддав моє серце на всяке творіння, яке створене під сонцем, те, чим чоловік володів над чоловіком, аби йому заподіяти зло.

Но повидал я и другое: погребают люди злодея и расходятся от места погребения,5 и забывает город о его злодействах… И это тщета.

І тоді я побачив безбожних, яких несли до гробниць, пішли зі святого місця, а їх хвалили в місті, за те, що так чинили. І це ж марнота.

Где не спешат карать злодеянья, там и тягою к злодеяньям наполняются людские сердца.

Адже немає швидкого протиставлення того тим, що чинять погане. Через це заспокоєне було серце людських синів у них, щоби чинити зло.

По сто раз творит грешник злые дела, и всё же продлевается его жизнь. Но знаю я: благо будет тем, кто благоговеет пред Богом, в благоговенье пред Ним пребывает.

Хто згрішив, робив відтоді зло і довго перед тим. Бо ж знаю я, що буде добре тим, котрі бояться Бога, щоб вони боялися Його обличчя.

И не будет блага злодею, и недолговечен он, словно тень, потому что нет в нем благоговенья перед Богом.

І не буде добра для безбожного, і не продовжить днів у тіні той, хто не боїться Божого обличчя.

Вот еще какая тщета творится на земле: праведным порой выпадает удел злодеев, а злодеям — удел праведных. Я сказал и об этом: тщета!

Є марнота, що вчинена на землі, оскільки є праведні, з якими стається за ділами безбожних, і є безбожні, з якими стається за ділами праведних. Я сказав, що й це марнота.

И воспел я хвалу веселью, ибо нет ничего лучшего для человека под солнцем, как есть, пить да веселиться… Пусть сопровождает это труды человека во все отпущенные ему Богом дни под солнцем.

І я хвалив веселість, бо немає добра для людини під сонцем, хіба що їсти, пити і веселитися, і воно прийде до нього в його труді в дні його життя, які йому Бог дав під сонцем.

Устремил я сердце свое к познанию мудрости и всех дел, что творятся на земле, и не смыкал очей ни днем ни ночью.6

Цьому я віддав своє серце, щоб пізнати мудрість і побачити плутанину, зроблену на землі, бо і вдень, і вночі не бачить сну своїм очам.

И видел я все дела Божьи, только вот не постичь человеку всего того, что творится под солнцем, сколько б ни старался он. И как не хвались мудрый всеми познаниями своими — всего не постичь!

І я побачив усі Божі творіння, що людина не зможе осягнути творіння, зроблене під сонцем. І скільки б людина не намагалася осягнути, то не осягне. І скільки б мудрий не говорив, що пізнав, не зможе осягнути.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Или: бесстыдство лица; ср. Притч 7:13.

5 [2] — Или: правосудие / справедливость; то же в след. стихе.

8 [3] — Или: духом.

9 [4] — Или: во зло / к ущербу.

10 [5] — Букв.: от места святого; пер. всего стиха предположителен.

16 [6] — Или (ближе к букв.): и ни днем ни ночью не видят их очи сна.

« 7 глава 9 глава »