Екклесиаст 7 глава

Книга Екклезиаста, или Проповедника
Под редакцией Кулаковых → Українська Біблія. Турконяк

Доброе имя дороже изысканного аромата,1 как день смерти лучше дня рождения.

Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження.

Лучше идти туда, где оплакивают умерших, чем туда, где пируют,2 ибо смерть ожидает каждого человека,3 и живому стоит задумываться об этом.4

Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця.

Лучше невзгоды, чем смех, ибо печаль на лице — во благо сердцу.

Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим.

Сердце мудрых — там, где плач, а сердце глупцов — в местах веселья.

Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості.

Лучше от мудрого упрек, чем от глупца славословье,5

Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних.

ибо восторги глупца — что треск горящих сучьев под котлом! И это тщета!

Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота.

Притесняя других, и мудрый глупеет, а взятки развращают сердце.

Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності.

Конец дела лучше его начала,6 терпеливый лучше надменного.

Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.

Не торопись сердиться, ибо сердиться свойственно глупцам.

Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних.

И не сетуй: „Почему прежде было лучше, чем в нынешние дни?“, потому что не мудрость задает такой вопрос.

Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості.

Хороша мудрость вместе с наследством — на пользу всем, кто видит солнце.

Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце.

Под сенью мудрости как под сенью серебра.7 Польза знания в том, что мудрость хранит тебя в живых.8

Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає.

Взгляни на дела Божьи. То, что Он искривил, — кто выправит?

Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив?

В день счастливый наслаждайся счастьем, а в день беды присмотрись: и то, и это сотворил Бог, чтобы не мог человек понять, что будет впереди.9

У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.

Всякого насмотрелся я в тщетной этой жизни: бывает, что праведник гибнет по праведности своей, а бывает, что и нечестивый благоденствует в нечестии своем.

Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі.

В праведности и в мудрствовании не перестарайся: зачем причинять себе вред?

Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму.

Не злодействуй и не безумствуй: зачем сокращать свою жизнь?10

Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час.

Хорошо с одним делом справляться и другого не забывать: кто пред Богом благоговеет — избежит крайностей.

Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому.

Мудрость придает больше силы мудрому, чем покровительство десяти градоначальников.11

Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті.

Нет такого праведника на земле, который творил бы только доброе и не согрешил.

Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить.

Каждое слово людское близко к сердцу не принимай, иначе услышишь, как злословит тебя твой же слуга —

І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає,

не раз доходило до сердца твоего, что и сам ты злословил других!..

бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.

Всё это мудростью я проверял и говорил: „Стану мудрее!“, но мудрость всё равно была далека от меня.

Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, —

Былое — далеко да глубоко, кому откроется глубина?

і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде?

И обратил я сердце мое к тому, чтобы познать, искать и исследовать мудрость и смысл всего, чтобы понять, в чем глупость нечестивых и безумие глупцов.

Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних.

И убедился я, что горше смерти — женщина, которая устраивает западню,12 чье сердце — сеть, а руки — оковы.13 Человек, угодный Богу, вырвется, но грешник попадется!

І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.

Сказал Экклезиаст: „Шаг за шагом рассуждая, искал я ответы, и вот к чему пришел в итоге:

Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум,

искала душа моя человека и не находила,14 среди мужчин — один на тысячу, а среди женщин так и не нашел.

який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов.

А уж если что нашел — то нашел, что создал Бог человека честным, а люди пустились во всяческие хитросплетения“.

Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: елея в знач. благовония, душистого масла; в оригинале игра слов и звукопись, не передаваемая при переводе: тов шем мишше́мен тов.

2 [2] — Букв.: в дом плача… в дом пира; подобное в ст. 4.

2 [3] — Букв.: ибо таков конец всякого человека.

2 [4] — Букв.: и живой положит (это) на сердце свое.

5 [5] — Букв.: песнь.

8 [6] — Или: конец речи лучше ее начала.

12 [7] — Друг. возм. пер.: под тенью мудрости — как под тенью серебра. Или: под защитой денег.

12 [8] — Один из возможных смыслов этого речения: мудрость и богатства преходящи, подобно тени. Они могут обеспечить лишь временное благополучие.

14 [9] — Или (ближе к букв.): чтобы не мог человек постигнуть ничего из того, (что будет) после него.

17 [10] — Или: зачем тебе умирать до срока?

19 [11] — Букв.: (чем) от десяти правителей, которые в городе.

26 [12] — Друг. возм. пер.: (потому что) она западня.

26 [13] — Ср. Притч 5 и 7.

28 [14] — Это высказывание напоминает речение Диоге́на Синопского (V—IV вв. до Р. Х.): «Ищу человека!»

« 6 глава 8 глава »