Екклесиаст 7 глава

Книга Екклезиаста, или Проповедника
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Доброе имя дороже изысканного аромата,1 как день смерти лучше дня рождения.

Ліпше добре ім'я, ніж дорога олія, і день смерти, ніж день народження.

Лучше идти туда, где оплакивают умерших, чем туда, где пируют,2 ибо смерть ожидает каждого человека,3 и живому стоит задумываться об этом.4

Ліпше йти у дім, де плачуть, ніж у дім, де бенкетують, бо такий кінець кожного чоловіка, і живучий приймає це до серця.

Лучше невзгоды, чем смех, ибо печаль на лице — во благо сердцу.

Ліпше смуток від сміху, бо від смутного виду добрим стає серце.

Сердце мудрых — там, где плач, а сердце глупцов — в местах веселья.

Серце мудрого у домі смутку, серце ж дурня в домі радости.

Лучше от мудрого упрек, чем от глупца славословье,5

Ліпше слухати догану мудрого, ніж пісні дурнів,

ибо восторги глупца — что треск горящих сучьев под котлом! И это тщета!

бо як тріскання тернини під казаном, так сміх дурного. Це теж марнота.

Притесняя других, и мудрый глупеет, а взятки развращают сердце.

Насильство чинить мудрого дурним, а подарунки псують серце.

Конец дела лучше его начала,6 терпеливый лучше надменного.

Ліпший кінець справи, ніж її початок. Ліпше покірний духом, ніж гордовитий. В біді чи гаразді — будь рівнодушний.

Не торопись сердиться, ибо сердиться свойственно глупцам.

Не спішись до гніву духом, бо гнів гніздиться в серці дурнів.

И не сетуй: „Почему прежде было лучше, чем в нынешние дни?“, потому что не мудрость задает такой вопрос.

Не кажи, що часи колишні були ліпші, ніж теперішні, бо то не мудрість піддала тобі це питання.

Хороша мудрость вместе с наследством — на пользу всем, кто видит солнце.

Ліпша мудрість, ніж спадщина: вона корисна тим, що бачать сонце.

Под сенью мудрости как под сенью серебра.7 Польза знания в том, что мудрость хранит тебя в живых.8

Під захистом мудрости, як під захистом грошей; а перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто її має.

Взгляни на дела Божьи. То, что Он искривил, — кто выправит?

Розглянь уважно діло Боже: хто бо може випростати те, що він скривив?

В день счастливый наслаждайся счастьем, а в день беды присмотрись: и то, и это сотворил Бог, чтобы не мог человек понять, что будет впереди.9

У день щастя будь щасливий, а в день нещастя розважай: Бог однаково створив і цей і той, щоб ніхто не міг дійти, що буде після нього.

Всякого насмотрелся я в тщетной этой жизни: бывает, что праведник гибнет по праведности своей, а бывает, что и нечестивый благоденствует в нечестии своем.

Усе я бачив за днів моєї марноти: і праведника, що у своїй праведності гине, і безбожника, що у своїй безбожності довгий вік тягне.

В праведности и в мудрствовании не перестарайся: зачем причинять себе вред?

Не будь надмірно справедливим, ані занадто мудрим: чого б тобі себе губити?

Не злодействуй и не безумствуй: зачем сокращать свою жизнь?10

Не будь надто злим, і не будь дурним: чого б тобі не у свій час вмирати?

Хорошо с одним делом справляться и другого не забывать: кто пред Богом благоговеет — избежит крайностей.

Добре, коли триматимеш одне та й другого з рук не пустиш, бо хто боїться Бога, тому одне й друге поталанить.

Мудрость придает больше силы мудрому, чем покровительство десяти градоначальников.11

Мудрість дає мудрому більше сили, ніж десять старшин у місті.

Нет такого праведника на земле, который творил бы только доброе и не согрешил.

Нема на світі такого праведника, що чинить добро, ніколи не згрішивши.

Каждое слово людское близко к сердцу не принимай, иначе услышишь, как злословит тебя твой же слуга —

Не вважай на кожне слово, що говорять, щоб не почути тобі часом, як власний твій слуга тебе проклинає.

не раз доходило до сердца твоего, что и сам ты злословил других!..

Сам бо добре знаєш, як часто ти також проклинав інших.

Всё это мудростью я проверял и говорил: „Стану мудрее!“, но мудрость всё равно была далека от меня.

Усього того я досвідчивсь мудрістю. Я мовив: Хочу бути мудрим! Та це було для мене недосяжне.

Былое — далеко да глубоко, кому откроется глубина?

Далеко те, що було, глибоко, преглибоко — хто його знайде?

И обратил я сердце мое к тому, чтобы познать, искать и исследовать мудрость и смысл всего, чтобы понять, в чем глупость нечестивых и безумие глупцов.

Я звернувся моїм серцем до того, щоб довідатись, вислідити й розшукати мудрість та розум; і я спізнав, що нечестивість є безумство і дурнота — божевілля.

И убедился я, что горше смерти — женщина, которая устраивает западню,12 чье сердце — сеть, а руки — оковы.13 Человек, угодный Богу, вырвется, но грешник попадется!

І я дізнався, що жінка гіркіша від смерти, що її серце — тенета й петлі, а її руки — пута. Хто Богові вгоден, той вирветься від неї; а грішник ускочить у її руки.

Сказал Экклезиаст: „Шаг за шагом рассуждая, искал я ответы, и вот к чему пришел в итоге:

От що знайшов я, каже Когелет, прикладаючи одне до одного, щоб знайти оцінку речей.

искала душа моя человека и не находила,14 среди мужчин — один на тысячу, а среди женщин так и не нашел.

Її моя душа шукає й досі, та не находить: на тисячу знайшов я одного чоловіка, а жінки між усіма я не знайшов ні одної.

А уж если что нашел — то нашел, что создал Бог человека честным, а люди пустились во всяческие хитросплетения“.

Лише оце, бач, ізнайшов я, що Бог сотворив людину прямодушною, вона ж стала шукати вигадок.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

1 [1] — Букв.: елея в знач. благовония, душистого масла; в оригинале игра слов и звукопись, не передаваемая при переводе: тов шем мишше́мен тов.

2 [2] — Букв.: в дом плача… в дом пира; подобное в ст. 4.

2 [3] — Букв.: ибо таков конец всякого человека.

2 [4] — Букв.: и живой положит (это) на сердце свое.

5 [5] — Букв.: песнь.

8 [6] — Или: конец речи лучше ее начала.

12 [7] — Друг. возм. пер.: под тенью мудрости — как под тенью серебра. Или: под защитой денег.

12 [8] — Один из возможных смыслов этого речения: мудрость и богатства преходящи, подобно тени. Они могут обеспечить лишь временное благополучие.

14 [9] — Или (ближе к букв.): чтобы не мог человек постигнуть ничего из того, (что будет) после него.

17 [10] — Или: зачем тебе умирать до срока?

19 [11] — Букв.: (чем) от десяти правителей, которые в городе.

26 [12] — Друг. возм. пер.: (потому что) она западня.

26 [13] — Ср. Притч 5 и 7.

28 [14] — Это высказывание напоминает речение Диоге́на Синопского (V—IV вв. до Р. Х.): «Ищу человека!»

« 6 глава 8 глава »