От Иоанна 21 глава

Евангелие от Иоанна святое благовествование
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Хоменка

После этого явил Себя снова Иисус ученикам на море Тивериадском, явил же так.

По тому Ісус з'явився своїм учням при Тиверіядському морі. З'явився ж так:

Были вместе Симон Петр и Фома, называемый Близнец, и Нафанаил из Каны Галилейской, и сыновья Зеведеевы, и из учеников Его двое других,

Симон Петро, Тома, на прізвисько Близнюк, Натанаїл з Кани Галилейської, сини Заведеєві та ще двоє інших його учнів були разом.

Говорит им Симон Петр: иду ловить рыбу. Говорят ему: идем и мы с тобой. Вышли и сели в лодку, и в ту ночь не поймали ничего.

Тож каже до них Симон Петро: «Іду ловити рибу.» А ті йому: «Підемо й ми з тобою.» Отож пішли і сіли в човен. Тієї ночі, однак, не вловили нічого.

И когда утро уже наступало, стал Иисус на берегу, но не знали ученики, что это Иисус.

А як настав уже ранок, стояв над берегом Ісус, та не знали учні, що то — Ісус.

Говорит им Иисус: друзья, есть ли у вас что-нибудь к хлебу? Они ответили Ему: нет.

Каже до них Ісус: «Дітоньки, чи маєте що з'їсти?» Ті йому відповіли: «Ні.»

Он же сказал им: закиньте сеть по правую сторону лодки, и найдете. Они закинули и уже не могли ее вытащить от множества рыбы.

Тоді він каже до них: «Закиньте лишень сіті праворуч від човна, то знайдете.» І закинули, та неспроможні були вже і витягнути їх: така була там сила риби!

Говорит тогда ученик тот, которого любил Иисус, Петру: это Господь. Симон же Петр, услышав, что это Господь, опоясался одеждой (ибо он был наг) и бросился в море.

Каже тоді отой учень, що його любив Ісус, до Петра: «То — Господь!» Симон же Петро, вчувши, що то Господь, підперезав одежу, був бо роздягнений, — та й кинувся в море!

Другие же ученики приплыли в лодке (были они недалеко от земли: около двухсот локтей), таща сеть с рыбой.

А інші учні припливли човном, — були бо неподалеку від землі, ліктів зо двісті, — та й притягнули сіті з рибою.

Когда же они сошли на землю, видят разложенные горящие уголья и рыбу, на них лежащую, и хлеб.

Коли, отже, вийшли на землю, бачать — жар розкладено, а на ньому риба й хліб.

Говорит им Иисус: принесите из тех рыб, что вы поймали сейчас,

І мовить їм Ісус: «А принесіть тієї риби, що ви її тепер наловили.»

Вошел Симон Петр в лодку и вытащил на землю сеть, полную больших рыб, числом сто пятьдесят три; и хотя их было столько, не разорвалась сеть.

Пішов Симон Петро, витягнув на землю сіті, повні великої риби — сто п'ятдесят три! — і хоч стільки її було, сіті не перервалися.

Говорит им Иисус: идите, ешьте. Никто из учеников не смел спросить Его: Ты Кто? — зная, что это Господь.

Мовить до них Ісус: «Ходіть но снідати!» І ніхто з учнів не зважився його питати: «Хто ти?» — знали бо, що то Господь.

Приходит Иисус и берет хлеб и дает им, и рыбу также.

Підходить тоді Ісус, бере хліб, роздає їм, а й рибу теж.

Это уже в третий раз явился Иисус ученикам, восстав из мертвых.

Це втретє вже з'явивсь Ісус учням по тому, як з мертвих воскрес.

Итак, когда они поели, говорит Симону Петру Иисус: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня больше, чем они? Говорит Ему: да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему: паси ягнят Моих.

Коли ж поснідали, каже Ісус до Симона Петра: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене більш, ніж оці?» — «Так, Господи, — відрікає той йому, — ти знаєш, що люблю тебе.» Тож мовить йому: «Паси мої ягнята!»

Говорит ему снова, во второй раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Говорит Ему: да, Господи, Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему: будь пастырем овец Моих.

І знову, вдруге каже до нього: «Симоне Йонин! Чи любиш мене?» «Так, Господи, — відвічає йому, — ти знаєш, що люблю тебе.» І мовить йому: «Паси мої вівці!»

Говорит ему в третий раз: Симон, сын Иоанна, любишь ли ты Меня? Опечалился Петр, что Он сказал ему в третий раз: любишь ли ты Меня? и сказал Ему: Господи, всё Ты знаешь. Ты знаешь, что я люблю Тебя. Говорит ему Иисус: паси овец Моих.

І втретє йому каже: «Симоне Йонин! Чи любиш ти мене?» І засмутився Петро, що аж утретє його питає: «Чи любиш мене», — то й каже йому: «Господи, ти все знаєш, ти знаєш, що тебе люблю!» І каже йому Ісус: «Паси мої вівці!

Истинно, истинно говорю тебе: когда ты был молод, то опоясывал себя сам и шел, куда хотел; когда же состаришься, протянешь руки твои, и другой опояшет тебя и поведет, куда не хочешь.

Істинно, істинно говорю тобі: Коли ти молодший був, то підперізувався сам і ходив, куди сам бажав. А як постарієшся, то руки свої простягнеш, і підпереже тебе інший та й поведе, куди ти не схочеш.»

А это Он сказал, давая понять, какою смертью он прославит Бога. И сказав это, говорит ему: следуй за Мною.

Сказав же він це, вказуючи, якою то смертю прославить Бога. І промовивши те, сказав йому Ісус: «Іди за мною!»

Обернувшись, Петр видит, что следом идет ученик, которого любил Иисус, тот самый, который и припал на вечери к груди Его и сказал: Господи, кто есть предающий Тебя?

І обернувшись, бачить Петро, що за ним іде учень, що його любив Ісус і що під час вечері схилився йому на груди та й запитав: «Господи, хто той, що тебе зрадить?»

Итак, увидев его, Петр говорит Иисусу: Господи, а он что?

Тож побачивши його Петро, каже Ісусові: «Господи, а цей що?»

Говорит ему Иисус: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе? Ты за Мною следуй.

«Якщо я хочу, — відрікає йому Ісус, — щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло? Ти йди за мною!»

Итак разнеслось это слово между братьями, что ученик тот не умрет. Но не сказал ему Иисус, что он не умрет, но: если Я хочу, чтобы он пребывал, доколе Я не приду, что тебе?

Отож розповсюдилась чутка серед братів, мовляв, не вмре отой учень. Та не сказав йому Ісус, що не вмре, лише так: «Якщо я хочу, щоб залишився він, аж поки я прийду, то яке тобі до того діло?»

Он и есть тот ученик, который свидетельствует об этом и написал это, и мы знаем, что истинно его свидетельство.

Це той учень, який оте свідчить і який оте написав, і знаємо, що його свідчення — правдиве.

Есть же и многое другое, что сотворил Иисус: если бы о всём том писалось, думаю, что и самому миру не вместить тех книг, которые стали бы писать.

Є багато ще й іншого, що сподіяв Ісус, — та якби оте все поодинці записати, то, гадаю, і самий світ не змістив би написаних книг. Амінь.

« 20 глава 1 глава »