К Римлянам 9 глава

Послание к Римлянам
Библейской Лиги ERV → Сучасний переклад

Я истину говорю вам во Христе. Я не лгу, и пусть моя совесть, находящаяся во власти Святого Духа, будет мне в этом свидетелем:

1-2 Правду кажу, я — в Христі. Я не обманюю, і сумління моє, освячене Духом Святим, свідок у тому, що в серці моєму велика скорбота й постійний біль за юдейський народ.

в сердце моём великая печаль и боль

за свой народ. Я так близок к тому, чтобы себе самому пожелать оказаться отлучённым от Христа ради спасения моих братьев и сестёр, моих соплеменников.

3-4 І я б майже бажав бути проклятим і відлученим від Христа заради братів і сестер моїх, й земних родичів — ізраїльтян. Їм належить право бути всиновленими, як дітям Господнім, успадкувати Славу і заповіти Божі. Всевишній також дав їм Закон Мойсеїв, служіння в Храмі й Свої обітниці.

Они — избранные дети Божьи, им принадлежит право быть признанными детьми Божьими, увидеть славу Божью и принять соглашение, заключённое Богом со Своим народом. Им был дарован Закон Моисея, истинный обряд богослужения в храме и обещания Божьи.

Это они — потомки наших великих отцов, они — земная семья Христа, Бога над всем, благословенного вовеки. Аминь!

Їм належать великі патріархи, й вони були земною родиною Христа. Нехай Той, Хто є Богом [8] над усіма, буде благословенний на віки! Амінь.

Я ни в коем случае не утверждаю, что Божье обещание народу израильскому не исполнилось, однако не все, кто произошли от Израиля, на самом деле израильтяне.

Я не кажу, що Господь не здержав Слово Своє, але ж не всі, хто родом з Ізраїлю, — справжні ізраїльтяни.[9]

И если они потомки Авраама, то это ещё не значит, что все они, — истинные дети Авраама. Как сказал Бог: «Твоими единственными законными потомками будут дети Исаака».

І не всі ті істинні діти Авраамові, хто є його нащадками. Бо як Бог сказав: «Від Ісаака будуть названі нащадки твої».

Это означает, что не все потомки Авраама, — истинные дети Божьи, а лишь те, которые родились во исполнение Божьего обещания Аврааму.

Це означає, що не ті діти Божі, хто народився від плоті людської, а ті, хто народився завдяки Божій обітниці. То саме вони зватимуться нащадками Авраамовими.

Обещание же гласило: «Через год, когда Я вернусь, у Сарры родится сын».

І ось як в обітниці сказано: «В призначений час Я повернуся, і в Сари народиться син».

И это ещё не всё. Ревекка также имела сыновей, у которых был один отец, — наш предок Исаак.

Більше того, Ревекка також завагітніла. І були в неї сини від одного чоловіка, нашого праотця Ісаака.

И перед тем как родились оба сына, ещё до того как они совершили что-либо хорошее или плохое, Бог сказал Ревекке: «Старший сын будет служить младшему».

11-12 І перш ніж ті сини народилися, перш ніж вони вчинили щось добре чи зле, Бог сказав Ревецці: «Старший син твій служитиме молодшому». І сталося так, щоб міг здійснюватися Божий намір, за вибором Його. Він не грунтується на вчинках, він залежить від Божого заклику.

Бог сказал это ещё до их рождения, потому что мальчик, которого Он избрал, был избран на основании того, что Бог решил избрать его во исполнение Своего намерения призвать именно его, а не на основании их поступков.

Как сказано в Писаниях: «Я любил Иакова, но ненавидел Исава».

Як сказано у Святому Писанні: «Я полюбив Якова, та зненавидів Ісава».

Что же сказать теперь? Ведь Бог не бывает несправедлив, не так ли? Разумеется, не бывает!

І що ж ми тепер скажемо? Чи буває Бог несправедливим? Звісно, ні!

Он сказал Моисею: «Я помилую того, кого Сам решу помиловать, и сжалюсь над тем, над кем Сам решу сжалиться».

Бо сказав Він Мойсею: «Я помилую того, кого Сам вирішу помилувати, і зглянусь над тим, над ким Сам вирішу зглянутись».

Это значит, что Бог выбирает, кому из людей оказать милость, независимо от человеческих желаний или усилий.

Тож милість Божа не залежить від чийогось бажання або чиїхось зусиль, лише від Самого Бога.

Но согласно Писаниям, Бог сказал фараону: «Я сделал тебя царём для того, чтобы через тебя явить всем Мою силу и имя Моё было провозглашено по всей земле».

У Святому Писанні Бог каже фараонові: «Я підніс тебе й зробив царем для того, щоб показати через тебе Мою владу, і щоб Моє ім’я було сповіщене всьому світові».

Так вот, Бог проявляет милость к тому, кого Сам избирает для милости Своей, и ожесточает тех, кого Сам выбирает для этого.

Отже, Бог милує тих, кого Сам обирає, і робить впертими тих, кого Сам вибирає.

Вы, может быть, скажете мне: «Если Бог руководит нашими поступками, то почему же, в таком случае, Он винит нас за грехи?»

І хтось може спитати мене: «Якщо Бог керує нашими вчинками, то чому ж Він досі звинувачує нас? Бо, зрештою, хто ж може протистояти волі Бога?»

Да, но кто же ты, смертный человек, чтобы задавать такие вопросы Богу? Ведь не спрашивает же глиняный горшок у горшечника: «Почему ты создал меня таким?»

Але хто ж ти є, чоловіче добрий, щоб сперечатися з Богом? Глиняний глечик не питає гончара: «Навіщо Ти зробив мене таким?»

И разве глина не подвластна воле горшечника, когда он превращает кусок глины в особый сосуд или в простой кувшин?

Хіба гончар не має влади над глиною, щоб з одного й того ж місива зробити дві різні посудини: чашу для урочистостей і звичайний глечик?

Бог хотел проявить Свой гнев и показать Свою силу, но Всевышний проявил большое терпение по отношению к людям, которые вызывали у Него гнев и которым было назначено уничтожение.

А Богу, коли Він хотів виявити гнів Свій і силу Свою, все ж таки не забракувало терпіння й жалю до людей, які викликали в Нього той великий гнів, і які були засуджені до знищення.

Он терпел, чтобы проявить Свою безграничную милость людям, которые должны были обрести Его милосердие и которых Он приготовил к принятию Своей славы.

Він терпів їх, щоб показати багатство Слави Своєї тим, хто приймає Його милосердя, кого Він приготував одержати Славу Його.

Мы именно те люди, которых Он призвал не только из иудеев,

Це ті з нас, кого Він покликав не лише від юдеїв, а й від поган. Та невже хтось наважиться протидіяти всесильним діянням Божим?

Как сказано в Писаниях в книге Осии: «Тех, кто не принадлежит к народу Моему, Я назову Своим народом, и нелюбимый народ Я назову любимым».

Як сказано у Святому Писанні, у пророка Осії: «Тих, хто не був Моїм народом, Я назву Своїм народом. Жінку, яку не любили, Я назву коханою».

А также: «И в том же самом месте, где в прошлом сказал Бог: „Вы — не Мой народ”, в том самом месте их назовут детьми живого Бога».

А також: На тому ж місці, де Бог сказав їм: «Ви — не Мій народ», там їх назвуть дітьми живого Бога».

И Исаия восклицает по поводу Израиля: «Даже если дети Израиля числом своим подобны песчинкам на дне морском, то только небольшое число их будет спасено,

27-28 Саме так Ісая провіщав про Ізраїль: «Навіть якщо ізраїльтян буде так багато, немов того піску морського, однак лише декілька врятується, бо вирок Свій Господь на землі учинить до кінця і без зволікань».

так как Господь быстро исполнит Свой суд над людьми на земле».

И как предсказал Исаия: «Если бы Господь Всемогущий не оставил нам потомков, то ныне мы уподобились бы Содому и стали как Гоморра».

І ще Ісая провістив: «Якби Господь Всемогутній не залишив для нас нащадків, ми б стали як Содом і Ґоморра».

Что же сказать теперь? Мы приходим к заключению, что язычники, не искавшие праведности, всё же обрели праведность через веру.

Що ж на це сказати? Ми робимо висновок, що погани, які не прагнули праведності, здобули її — ту праведність, що є наслідком віри.

Но народ Израиля, следовавший указаниям закона, который мог привести к оправданию перед Богом, не преуспел в этом.

А люди Ізраїлю, які йшли за Законом, що приніс би праведність, не жили відповідно до того Закону.

Почему же? Потому что они искали оправдания перед Богом не через веру, а через свои дела. Они не доверились Богу и споткнулись о камень преткновения,

Чому? Тому що вони чинили так не через віру, а через вчинки свої. І спіткнулися вони об камінь спотикання.

как и сказано в Писаниях: «Смотри же, Я положу в Сионе камень преткновения, камень, о который люди спотыкаются. Но кто верит в Него, никогда не разочаруется».

Так сказано у Святому Писанні: «Поглянь, Я кладу в Сіоні камінь спотикання, який існує саме для спокуси, але той, хто вірить у Нього, не розчарується».

« 8 глава 10 глава »