Наум 3 глава

Книга пророка Наума
Новый русский перевод → Переклад Хоменка

Горе кровавому городу, полному лжи, в котором не прекращаются воровство и грабеж!

Ой, горе місту крови, повному брехень, грабіжницькому, — здирству кінця не видно!

Слышны щелканье кнута, стук колес, топот скачущих лошадей и грохот колесниц.

Ось чути ляскіт бича, чути, як гуркотять колеса, басують коні, скачуть колісниці.

Несется конница, сверкают мечи, блестят копья! Множество пораженных, целые груды трупов, мертвым телам нет числа, люди спотыкаются об эти тела.

Летить кіннота, мечі блискають, вилискують ратища; сила поляглих, купи мертвих, трупам немає краю, — всі спотикаються об трупи.

И всё это — за великое распутство блудницы, пленительной и искусной в чарах, покоряющей народы своим распутством и племена — своим чародейством.

А все це за велику силу блудів блудниці чудової вроди, спритної до чарів, що блудами своїми продає народи, і сім'ї — чарами своїми.

«Я против тебя, — возвещает Господь Сил, — Я задеру твой подол тебе на лицо, Я покажу народам твою наготу и царствам — твой срам.

Оце я проти тебе, — слово Господа сил. Закину на обличчя тобі подолки твого плаття, твою голизну покажу народам і царствам — твій сором.

Я забросаю тебя грязью, буду относиться к тебе с презрением и выставлю тебя на всеобщее обозрение.

Жбурну на тебе брудом, я тебе знеславлю і виставлю на насміх.

И будет так, что каждый, кто увидит тебя, побежит от тебя и скажет: „Ниневия в руинах, кто будет её оплакивать?“ Где найду Я того, кто утешит её?»

І станеться: кожний, хто тебе побачить, утече від тебе й скаже: «Збурена Ніневія! Хто її пожаліє? Де мені для неї утішителів шукати?»

Разве ты лучше города Фивы[2], расположенного на Ниле[3] и окруженного водой? Река была его защитою, и вода — его стеною.

Хіба ж ти ліпша від Но-Аммону, що був розлігся на ріках, що воду мав навколо себе, що валом йому було море, і море було йому муром?

Куш[4] и Египет были его безграничной силой, Пут и Ливия были в числе его союзников.

Етіопія і Єгипет були його потугою, і їй кінця не було; Пут та Лівія — його помічниками.

Но он всё же был взят в плен и отправлен в изгнание. Его младенцы разбиты на перекрестках всех улиц. О его знатных людях бросали жребий, и всех их заковали в цепи.

Та й він пішов у неволю, потяг у полон, а його немовлята теж були розбиті на перехрестях усіх вулиць; на його знатних кинуто жереб, і всіх його вельмож закуто в кайдани.

Так и ты — опьянеешь, скроешься и будешь искать защиты от врага.

Ти теж уп'єшся, будеш непритомна; ти теж шукатимеш від ворога притулку.

Твои крепости подобны инжиру со спелыми плодами: если тряхнуть их, то они упадут прямо в рот тому, кто ест.

Усі твої твердині будуть, наче смоковини зо спілими первоплодами: як їх потрясти, то падають у рот тому, що їх із'їсти хоче.

Взгляни на свои войска — они трусливы, как женщины! Ворота твоей земли распахнуты настежь для твоих врагов, а их засовы пожрал огонь.

Глянь на народ твій: та то ж жіноцтво серед тебе! Ворота твого краю відкриті навстіж ворогам твоїм, вогонь жере твої засуви.

Начерпай воды и запасись ею на время осады, укрепи свою оборону. Иди, намеси глины и сделай кирпичи, чтобы укрепить ими свои стены.

Черпай же собі воду на час облоги, скріпи твої твердині. Увійди у грязь і міси глину, візьми у руки форму на цеглини.

Огонь поглотит тебя, меч сразит тебя и, как саранча, пожрет тебя. Размножайся, как кузнечик, размножайся, как саранча!

Там пожере тебе вогонь, меч посіче тебе, він пожере тебе, як гусінь! Множись, як сарана!

Торговцев у тебя стало больше, чем звезд на небе, но, подобно саранче, они опустошат землю и улетят.

Розмножуй твоїх купців над зорі, що на небі! Гусінь розсіється і розлетиться.

Твоя охрана, как саранча, твои военачальники, как полчища саранчи, которые располагаются на стенах в холодные дни, но как пригреет солнце, разлетаются, а куда, никто не знает.

Твої князі, неначе сарана; твої урядовці, неначе стрибунців рій, що розташовується табором на мурах за холодної днини, — але як зійде сонце, вона вмить зникає, і місця, де була, не знати.

Царь Ассирии, спят твои пастухи[5], отдыхают твои приближенные. Твои люди рассеяны по горам, и некому их собрать.

Поснули пастирі твої, асирійський царю! Витязі твої відпочивають, народ твій по горах розбігся, і нікому його збирати.

Твоя рана неизлечима, твое ранение смертельно. Все, кто услышит новость о твоем падении, будут ей рукоплескать, ведь кто не испытал на себе твою бесконечную жестокость?

На твою рану нема ліків, тяжке твоє нещастя! Хто лиш почує вість про тебе, заплеще в долоні над тобою: над ким бо не переходила безнастанно твоя злоба!

Примечания:

Новый русский перевод

8 [2] — Букв.: Но-Аммон. Ассирия завоевала Фивы в 663 г. до н. э.

8 [3] — Или: расположенного между реками.

9 [4] — Территория южнее Египта.

18 [5] — То есть правители.

« 2 глава 1 глава »