Ісаї 13 глава

Книга пророка Ісаї
Переклад Хоменка → Синодальный перевод (СВ)

Слово про Вавилон, що уздрів Ісая, син Амоса.

Пророчество о Вавилоне, которое изрек Исаия, сын Амоса:

Підніміть стяг на горі лисій, кликніть воєнним кличем, махніть рукою, щоб увіходили вони крізь княжі брами!

«Поднимите знамя на открытой горе, возвысьте голос; махните им рукой, чтобы шли в ворота властелинов.

Щоб вилити мій гнів, я повелів моїм посвяченим воякам, я витязів моїх покликав, що раді моїй славі.

Я дал повеление избранным Моим и призвал для совершения гнева Моего сильных Моих, торжествующих в величии Моем».

Ось гомін по горах, немов сила народу. Ось гамір царств і зібраних народів: Господь сил чинить перегляд бойового війська.

Большой шум на горах, как бы от многолюдного народа, мятежный шум царств и народов, собравшихся вместе: Господь Саваоф обозревает боевое войско.

Вони прийшли з далекої країни з самого краю неба — Господь і знаряддя його гніву, щоб зруйнувати всю землю.

Идут из отдаленной страны, от края неба, Господь и орудия гнева Его, чтобы сокрушить всю землю.

Ридайте, бо день Божий близько, він надійде як спустошення від Всемогутнього!

Рыдайте, ибо день Господа близок, идет как разрушительная сила от Всемогущего.

Тому руки в кожного зомліють, серце в кожного розтане.

Оттого руки у всех опустились, и сердце у каждого человека растаяло.

Вони злякались: болі та судороги їх ухопили, їх корчить, немов породіллю. Стуманівши, глядять один на одного; лиця в них розжарились.

Ужаснулись, судороги и боли схватили их; мучатся, как рождающая, с изумлением смотрят друг на друга, лица у них разгорелись.

Ось день Господній наступає невблаганний; обурення й палкий гнів, щоб обернути землю на пустиню та загладити грішників з неї.

Вот, приходит день Господа лютый, с гневом и пылающей яростью, чтобы сделать землю пустыней и истребить с нее грешникoв ее.

Тому небесні зорі та їхні Косарі не дадуть свого світла; сонце, сходячи, потемніє, і місяць не буде більше світити.

Звезды небесные и созвездия не дадут своего света; солнце померкнет при восходе своем, и луна не засияет светом своим.

Я покараю світ за його злобу, безбожників за їхній злочин. Покладу край гордині пишних, принижу бундючних тиранів.

«Я накажу мир за зло и нечестивых — за беззакония их, и положу конец высокоумию гордых, и уничижу надменность притеснителей;

Зроблю людей рідкішими, ніж золото щире, смертних — ніж золото офірське.

сделаю так, что люди будут дороже чистого золота и мужи — дороже золота офирского.

Тому й небо стрясеться, земля зрушиться з свого місця від обурення Господа сил у день його палкого гніву.

Для этого потрясу небо, и земля сдвинется с места своего от ярости Господа Саваофа в день пылающего гнева Его».

І кожен, мов налякана козуля, мов вівці, полишені пустопаш, повернеться до люду свого; кожен утече в рідну землю.

Тогда каждый, как преследуемая серна и как покинутые овцы, обратится к народу своему, и каждый побежит в свою землю.

Кого знайдуть, того буде пробито, і кого схоплять — від меча загине.

Но кто попадется, будет пронзен, и кого схватят, тот падет от меча.

Їхніх немовляток убиватимуть у них перед очима, доми їхні пограбують, жіноцтво їх збезчестять.

И младенцы их будут разбиты пред глазами их; дома их будут разграблены, и жены их — обесчещены.

Ось я мідян на них спрямую, яким байдуже срібло, які на золото не ласі.

«Вот, Я подниму против них мидян, которые не ценят серебра и не пристрастны к золоту.

Луки їхні вбиватимуть хлоп'яток, не пощадять і плоду матері в утробі, дітей не буде жалувати їхнє око.

Луки их сразят юношей и не пощадят плода чрева: глаз их не сжалится над детьми.

І Вавилон, царств окраса, оздоба гордости халдеїв, стане мов Содом і Гомора, що їх Бог зруйнував.

И Вавилон, краса царств, гордость халдеев, будет ниспровержен Богом, как Содом и Гоморра, —

Ніхто не оселиться там повіки, не буде жити там із роду й до роду. Араб шатра там не розіпне, і пастухи зо стадом там не будуть спочивати.

не заселится никогда, и в роды родов не будет жителей в нем: не раскинет аравитянин шатра своего, и пастухи со стадами не будут отдыхать там.

Звірі пустині там заляжуть, пугачів буде повно в їхніх домівках. Там житимуть струсі, волохачі там будуть стрибати.

Но будут обитать в нем звери пустыни, и дома наполнятся филинами; и страусы поселятся, и косматые будут скакать там.

Шакали витимуть у їхніх палацах, гієни — по розкішних замках. Близько його година, і не загаються дні його.

Шакалы будут выть в чертогах их, и гиены — в увеселительных домах».

« 12 глава 14 глава »