Филимона 1 глава

Послання св. апостола Павла до Филимона
Переклад Куліша та Пулюя → Пераклад Васіля Сёмухі

Павел, вязник Ісуса Христа, та Тимотей брат, Филимонові, нашому любому і помічникові,

Павал, вязень Ісуса Хрыста, і Цімафей брат, Філімону любаснаму і супрацоўніку нашаму,

та любій Апфиї, та Архипові, товаришові воїну нашому і домашній твоїй церкві:

і Апфіі, (сястры) любаснай, і Архіпу, спадзьвіжніку нашаму, і дамовай тваёй царкве:

Благодать вам і мир од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

мілата вам і мір ад Бога Айца нашага і Госпада Ісуса Хрыста.

Дякую Богу моєму всякого часу, згадуючи тебе в молитвах моїх,

Дзякую Богу майму, заўсёды спамінаючы цябе ў малітвах маіх,

чуючи про любов твою та віру, що маєш до Господа Ісуса і до всїх сьвятих,

чуючы пра тваю любоў і веру, якую маеш да Госпада Ісуса і да ўсіх сьвятых,

щоб спільність віри твоєї була дїйственна в розумінню всякого добра, яке в вас є через Христа Ісуса.

каб дзеяньне веры тваёй было чыннае ў спазнаньні ўсякага ў вас дабра ў Хрысьце Ісусе.

Велику бо маємо радість і утїху з любови твоєї, бо серця сьвятих дізнали одради через тебе, брате.

Бо мы маем вялікую радасьць і ўцеху ў любові тваёй, бо табою, браце, супакоены сэрцы сьвятых.

Тим, хоч велику сьміливость маю в Христї, наказувати тобі, що треба,

Таму, маючы вялікую ў Хрысьце адвагу загадваць табе, што трэба,

та ради любови лучче благаю, бувши таким, як Павел, старець, тепер же і вязник Ісуса Христа;

зь любові лепей прашу, ня хто які там, а я, Павал — старац, а цяпер вязень Ісуса Хрыста;

благаю тебе про мого сина, котрого я породив у кайданах моїх, Онисима,

прашу цябе за сына майго Анісіма, якога нарадзіў я ў кайданах маіх:

колись тобі непотрібного, тепер же тобі й менї вельми потрібного, котрого я послав,

ён быў калісьці нягодны табе, а цяпер годны табе і мне: я вяртаю яго;

ти ж його, чи то серце моє, прийми.

а ты прымі яго, як маё сэрца.

Хотїв був я при собі держати його, щоб замість тебе служив менї в кайданах благовістя;

Я хацеў пры сабе яго ўтрымаць, каб ён замест цябе паслужыў мне ў кайданах за зьвеставаньне;

та без твоєї волї не хотїв я нїчого зробити, щоб не мов по неволї добро твоє було, а по волї.

але без тваёй згоды нічога не хацеў зрабіць, каб добрая справа твая была ня мусовая, а з добрае волі.

Бо може тому розлучивсь на час, щоб на віки прийняв єси його,

Бо, можа быць, ён на тое часова адлучыўся, каб ты прыняў яго назаўсёды,

вже не яко слугу, а вище слуги, яко брата любого, найбільше менї, скілько ж більше тобі, і по тїлу, і в Господї.

ужо ня як раба, а вышэйшага за раба, брата любаснага, асабліва мне, а тым болей табе, і па плоці і ў Госпадзе.

Коли ж маєш мене за спільника, прийми його, як мене.

І вось, калі маеш за супольніка мяне, дык прымі яго, як мяне.

Коли ж чим обидив тебе, або (чим) винуватий, на менї те полїчи.

Калі ж ён чым пакрыўдзіў цябе, альбо вінаваты табе, лічы гэта на мне.

Я, Павел, написав рукою моєю: я оддам, щоб не казати тобі, що і сам себе менї завинуватив.

Я, Павал, напісаў маёю рукою: «я заплачу»; не кажу табе пра тое, што ты і самім сабою мне вінаваты.

Так, брате, нехай маю потїху з тебе в Господї; звесели серце моє в Господї.

Так, браце, дай мне скарыстацца табою ў Госпадзе; супакой маё сэрца ў Госпадзе.

Надїявшись на слухняність твою, написав я тобі, знаючи, що і більш, нїж говорю, зробиш.

Спадзяючыся на слухмянасьць тваю, а напісаў табе, ведаючы, што ты зробіш і болей, чым прашу.

Разом же наготов менї і господу; надїюсь бо, що молитвами вашими буду дарований вам.

А разам падрыхтуй мне і памяшканьне; бо, спадзяюся, што па малітвах вашых я буду дараваны вам.

Витають тебе Єпафрас, товариш, неволї моєї в Христї Ісусї, Марко, Аристарх, Димас, Лука, помічники мої.

Вітае цябе Эпафрас, вязень разам са мною дзеля Ісуса Хрыста,

Благодать Господа нашого Ісуса Христа з духом вашим. Амінь.

Марк, Арыстарх, Дымас, Лукаш, супрацоўнікі мае.

« 3 глава 1 глава »