2 Тимофія 4 глава

Друге послання св. апостола до Тимофія
Українська Біблія. Турконяк → Перевод Десницкого

[Тому] свідчу перед Богом та Ісусом Христом, Який має судити живих і мертвих підчас Свого приходу і у Своєму Царстві.

Перед Богом и Христом Иисусом, Который будет судить живых и мертвых, когда явится установить Свое Царство, заклинаю тебя:

Проповідуй Слово, утверджуй за сприятливих і несприятливих обставин, докоряй, потішай, закликай — з усякою терпеливістю і повчанням.

проповедуй это Слово настойчиво, при всяком удобном и неудобном случае, и будь терпеливым учителем: обличай, упрекай, призывай!

Бо настане час, коли не слухатимуть здорового вчення, а виберуть собі вчителів за своїми пожадливостями, щоб лестили слух,

Ведь придет время, когда здравого учения не станут держаться, а будут созывать каких попало учителей себе по вкусу, лишь бы услышать приятное.

аби відвернути вуха від істини та схилитися до небилиць.

Да, люди перестанут слушать истину и обратятся к басням.

Ти ж будь тверезий в усьому, терпи злидні, виконуй діло благовісника, звершуй своє служіння.

Но ты всегда будь трезв и в страданиях терпелив, трудолюбиво возвещай Евангелие, исполняй свое служение.

Адже я вже стаю жертвою, і настає час мого відходу.

А я уже возложенная на алтарь жертва, настал час моего ухода.

Я звершив добрий подвиг, свій біг закінчив, віру зберіг.

Я славно боролся, завершил свой забег и веру сберег.

А тепер приготовлено мені вінець праведності, який того дня дасть мені Господь, справедливий Суддя, і не лише мені, а й усім, хто полюбив Його прихід.

Теперь готов для меня венец праведности, и в назначенный день вручит мне его Господь, праведный судья — и не только мне, но и всем, кто любит Его и ждет Его пришествия.

Постарайся незабаром прибути до мене.

Постарайся прийти ко мне поскорей.

Адже Димас, полюбивши нинішній вік, мене покинув, — він подався до Солуня, Крискент — до Галатії, а Тит — до Далматії.

Ведь Демас меня оставил: он предпочел нынешний мир и отправился в Фессалонику. Крес ушел в Галатию, Тит — в Далмацию.

Зі мною лише Лука. Візьми Марка, приведи із собою, бо він мені дуже потрібний для служіння.

Со мной один Лука. Возьми с собой и приведи Марка, он пригодится мне для служения.

Тихика ж я послав в Ефес.

А Тихика я отослал в Эфес.

Ідучи, принеси плаща, якого я залишив у Троаді в Карпа, і книги, особливо пергаментні.

Когда придешь, захвати с собой плащ, который я оставил в Троаде у Карпа, и книги, особенно те, что на пергаменте.

Олександр, коваль, накоїв мені багато лиха; [нехай] Господь віддасть йому за його вчинками.

Медник Александр причинил мне много вреда — воздаст ему Господь по его делам.

Остерігайся його й ти, бо надто противиться нашим словам!

Остерегайся его и ты, он очень противился нашей проповеди.

При моїй першій обороні нікого не було зі мною, але всі мене покинули. Хай не буде їм це зараховано.

Когда в суде я в первый раз говорил в свою защиту, со мной не было никого, все оставили меня — да не спросится с них за это!

А Господь став при мені й підкріпив мене, аби через мене сповнилася проповідь: щоб усі язичники почули, і я був визволений з пащі лева.

Но со мной был Господь, Он придавал мне сил, чтобы Его весть прозвучала из моих уст и услышали ее все народы — и так я был вырван из львиной пасти.

[І] Господь визволить мене від усякого лихого діла і спасе для Свого Небесного Царства. Йому слава навіки-віків. Амінь [1].

Господь избавит меня от всякого злодейства и спасет для своего Царства на небесах — слава Ему во веки веков, аминь!

Привітай Прискилу й Акилу та дім Онисифора.

Приветствуй Приску, Акилу и домашних Онесифора.

Ераст залишився в Коринті, а Трохима я зоставив хворим у Мілеті.

Эраст остался в Коринфе, а Трофима я оставил больного в Милете.

Постарайся прийти до зими. Вітають тебе Евул, Пуд, Лін, Клавдія і всі брати.

Постарайся прийти до зимы! Приветствуют тебя Эвбул, Пуд, Лин и Клавдия, и с ними все братья.

Господь [Ісус Христос] — з твоїм духом! Благодать — з вами! [Амінь].

Господь да пребудет с духом твоим, благодать со всеми вами!

« 3 глава 1 глава »