Плач Єремії 5 глава

Плач Єремії
Українська Біблія. Турконяк → Библейской Лиги ERV

Господи, згадай те, що сталося з нами. Поглянь і подивися на наше приниження.

Господи, вспомни, что с нами случилось, посмотри на наш позор.

Наш спадок обернувся іншим, наші доми — чужинцям.

Наша земля другим народам была отдана, чужестранцам наши дома достались.

Ми стали сиротами, немає батька. Наші матері — як вдови.

Сиротами мы стали без отца, а наши матери как вдовы.

Від наших днів наші дерева в заміну прийшли.

Должны мы воду питьевую покупать, и за дрова должны платить мы.

Нас переслідують, дихають на нашу шию. Ми стомилися, ми не маємо спокою.

Ярмо на шею нас заставили надеть, изнемогаем мы, а отдыха нам нет.

Єгипет дав руку, Ассур — на насичення хлібом.

С Египтом и Ассирией мы соглашение заключили, чтоб хлеба вдоволь получить.

Наші батьки згрішили, їх немає. Ми прийняли наші беззаконня.

Против Тебя грешили наши предки, и, хотя их больше нет в живых, мы всё же за их грехи страдаем.

Раби нами заволоділи, немає того, хто визволяє з їхніх рук.

Рабы теперь над нами правят, и некому от них спасти нас.

Нашими душами принесемо наш хліб від леза меча пустелі.

Хлеб достаём себе в пустыне, жизнью рискуя от меча.

Наша шкіра від обличчя навали голоду почорніла, як піч.

От жгучего голода наша кожа горяча как печь.

Жінок упокорили в Сіоні, дівчат — у містах Юди.

Враги насилуют женщин Сиона, бесчестят их в городах иудейских.

Володарі повішені були за свої руки, старці не були прославлені.

Враги повесили наших князей, они не почитают наших старцев.

Вибрані піднімали жорна, і молоді в колодах послабли.

Наших юношей они заставили на мельнице зерно молоть, отроки спотыкаются под тяжестью дров.

І старців не стало біля брами, і вибрані не співали своїх пісень.

Старцы уже не сидят у городских ворот, и юноши не поют.

Не стало радості нашого серця, наші хороводи обернулися на плач.

Радость ушла из наших сердец, а наши танцы обратились в плач над мёртвыми.

Упав вінець з нашої голови. Горе ж нам, бо ми згрішили.

Корона с головы упала нашей, несчастья к нам пришли за то, что грешили мы.

Через це наше серце стало хворим, тому наші очі стали темними, —

Оттого ослабели наши сердца и притупились глаза наши.

за гору Сіон, бо вона була знищена, лисиці пройшлися через неї.

Гора Сион пустынной стала, лисицы бегают по ней.

Ти ж, Господи, навіки поселишся, Твій престол — з роду в рід.

Но Ты, Господи, правишь вечно. Твой престол стоит из поколения в поколение.

Невже навіки забудеш про нас, залишиш нас на довгі дні?

Почему Ты забыл нас навсегда? Зачем Ты покинул нас на долгое время?

Поверни нас, Господи, до Себе, і повернемося! І обнови наші дні, як раніше.

Возврати нас к Себе, Господи, мы с радостью к Тебе вернёмся. Сделай нашу жизнь как прежде!

Адже Ти зовсім відкинув [1] нас, сильно на нас розгнівавшись.

Неужели Ты совсем отверг нас? Неужели безграничен гнев Твой против нас?