Йова 10 глава

Книга Йова
Українська Біблія. Турконяк → Аверинцев: отдельные книги

Знеможений моєю душею, стогнучи, випущу на Нього мої слова. Викажу, охоплений, гіркоту моєї душі

Тошной стала мне моя жизнь! Жалобам моим волю дам, в горечи души моей заговорю!

і скажу Господу: Не вчи мене безбожно чинити! І чому Ти мені так присудив?

Скажу Богу: не засуживай меня, открой, за что Ты на меня напал?

Хіба добре Тобі, якщо безбожно чинитиму, адже Ти відкинув діла моїх рук, а раду безбожних Ти прийняв?

Что за выгода Тебе неправду творить, отвергать творение Твоих же рук, а над умыслом злых являть свет?

Невже Ти бачиш, як бачить смертний, хіба Ти бачиш, як бачить людина?

Разве плотские очи у Тебя и разве зришь Ты, как зрит человек;

Чи Твоє життя є людським, чи Твої роки людські?

разве дни Твои, как человека дни, и, как дни мужа, — годы Твои, —

Адже Ти відшукав моє беззаконня і вистежив мої гріхи.

что Ты допытываешься о моей вине и о грехе моем чинишь сыск,

Бо Ти знаєш, що я не чинив безбожно. Але хто є той, який спасає з Твоїх рук?

хоть ведомо Тебе, что невинен я? А из Твоих рук не избавит никто.

Твої руки зліпили мене і створили мене, після цього, змінивши, Ти мене уразив.

Твои руки дали мне вид; а после Ты обернулся — и меня сгубил!

Згадай, що Ти мене утворив з глини, і знову повертаєш мене в землю.

Вспомни, что из глины Ты создал меня а ныне возвращаешь меня в прах!

Хіба не як молоко Ти мене видоїв, витиснув мене, подібно до сиру?

Не Ты ли вылил меня, как молоко, и, как творог, сгустил меня?

Шкірою і тілом Ти мене одягнув, кістьми і сухожиллями Ти мене зшив.

Кожей и мясом Ты облек меня, костями и жилами скрепил Ты меня,

Життя і милосердя Ти мені дав, а Твій нагляд оберіг мій дух.

жизнь и милость даровал Ты мне, и я дышал, Тобою храним.

Маючи це в собі, знаю, що все можеш, ніщо для Тебе не є непосильним.

Но вот что скрывал Ты в сердце Твоем знаю, вот что у Тебя на уме:

Адже коли грішу, Ти наді мною сторожиш, і безвинним від беззаконня Ти мене не зробив.

Ты выследишь меня, чуть погрешу, и больше мне чистым не быть!

Бо якщо буду безбожний, горе мені! Якщо ж буду праведний, не можу піднятися, бо я є повний безчестя.

Если виновен я — горе мне! А если прав я — мне головы не поднять; я насыщен стыдом и горем пьян.

Адже на мене полюють, наче на лева, щоб убити. І знову, повернувшись, Ти страшно нищиш мене,

Чуть ободрюсь, Ты травишь меня, как льва, противу меня дивно велик:

обновляючи проти мене моє випробування, — гнів великий Ти виказав мені та навів на мене випробування.

послуха за послухом выводишь Ты, умножаешь ярость Твою, и новая рать на меня идет!

Тож навіщо Ти мене вивів з лона матері, і я не помер, і мене око не побачило б,

Зачем Ты из чрева вывел меня? Пускай бы я умер, не увиден никем,

і став би я, наче той, якого не існувало? Тож чому з лона я не був покладений у могилу?

как будто и не было меня, из утробы в могилу перенесен!

Хіба не коротким є час мого життя? Дозволь мені трохи спочити,

Вот, недолги дни мои! Отступи ж от меня и дай вздохнуть,

поки я піду, звідки не повернуся, у землю темряви і мороку,

прежде, чем без возврата уйду в страну, где мрак и смертная тень,

в землю вічної темряви, де немає світла, і де не побачити життя смертної людини.

где темная темень и мерцает мгла, в ту неустроенную страну, где даже и самый свет — тьма».