Ісаї 58 глава

Книга пророка Ісаї
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

Закричи з усіх сил і не стримуйся, здійми свій голос, як трубу, і сповісти Моєму народові їхні гріхи, і домові Якова — їхні беззаконня!

Взыва́й гро́мко, не уде́рживайся; возвы́сь го́лос твой, подо́бно трубе́, и укажи́ наро́ду Моему́ на беззако́ния его́, и до́му Иа́ковлеву — на грехи́ его́.

Мене з дня на день вони шукають і бажають пізнати Мої дороги. Як народ, який чинив праведність, і який не залишив суду свого Бога, просять у Мене тепер праведного суду і бажають наблизитися до Бога,

Они́ ка́ждый день и́щут Меня́ и хотя́т знать пути́ Мои́, как бы наро́д, поступа́ющий пра́ведно и не оставля́ющий зако́нов Бо́га своего́; они́ вопроша́ют Меня́ о суда́х пра́вды, жела́ют приближе́ния к Бо́гу:

кажучи: Як це, що ми постили, а Ти не бачив? Ми упокорювали наші душі, а Ти не пізнав? Бо в дні вашого посту ви знаходите ваші бажання і всіх, які поруч вас, ви колете!

«Почему́ мы пости́мся, а Ты не ви́дишь? смиря́ем ду́ши свои́, а Ты не зна́ешь?» — Вот, в день поста́ ва́шего вы исполня́ете во́лю ва́шу и тре́буете тя́жких трудо́в от други́х.

Якщо на суди і бійки постите і б’єте бідного кулаками, навіщо для Мене постите, щоб сьогодні Я прислухався до звуку вашого голосіння?

Вот, вы пости́тесь для ссор и ра́спрей и для того́, что́бы де́рзкою руко́ю бить други́х; вы не пости́тесь в э́то вре́мя так, что́бы го́лос ваш был услы́шан на высоте́.

Не такий піст Я вибрав і день, щоб людина впокорювала свою душу! Коли ти не зігнеш, як кільце, свою шию і не постелиш мішковину та попіл, то не назвете такий піст прийнятним.

Тако́в ли тот пост, кото́рый Я избра́л, день, в кото́рый томи́т челове́к ду́шу свою́, когда́ гнёт го́лову свою́, как тростни́к, и подстила́ет под себя́ ру́бище и пе́пел? Э́то ли назове́шь посто́м и днём, уго́дным Го́споду?

Ні, не такий піст Я вибрав! — говорить Господь. Але звільни всякі кайдани неправедності, розв’яжи вузол насильних угод, відішли побитих на свободу і порви всяку неправедну розписку.

Вот пост, кото́рый Я избра́л: разреши́ око́вы непра́вды, развяжи́ у́зы ярма́, и угнетённых отпусти́ на свобо́ду, и расто́ргни вся́кое ярмо́;

Розділи з голодним свій хліб, а бідних, які без даху, введи у свій дім. Якщо побачиш нагого, зодягни, і не погордуй родичем з твого потомства.

раздели́ с голо́дным хлеб твой, и скита́ющихся бе́дных введи́ в дом; когда́ уви́дишь наго́го, оде́нь его́, и от единокро́вного твоего́ не укрыва́йся.

Тоді проб’ється твоє ранкове світло, і швидко зійде твоє зцілення, і перед тобою піде твоя праведність, і Божа слава огорне тебе.

Тогда́ откро́ется, как заря́, свет твой, и исцеле́ние твоё ско́ро возрастёт, и пра́вда твоя́ пойдёт пред тобо́ю, и сла́ва Госпо́дня бу́дет сопровожда́ть тебя́.

Тоді закличеш — і Бог тебе вислухає. Ще, коли ти говориш, Він скаже: Ось Я! Якщо відкинеш від себе кайдани і посягання рук, і слово нарікання,

Тогда́ ты воззовёшь, и Госпо́дь услы́шит; возопиёшь, и Он ска́жет: «вот Я!» Когда́ ты удали́шь из среды́ твое́й ярмо́, переста́нешь поднима́ть перст и говори́ть оскорби́тельное,

і даси голодуючому хліба від усієї своєї душі, і наситиш пригнічену душу, тоді твоє світло засяє в темряві, і твоя темрява буде як полудень.

и отда́шь голо́дному ду́шу твою́ и напита́ешь ду́шу страда́льца: тогда́ свет твой взойдёт во тьме, и мрак твой бу́дет как по́лдень;

І твій Бог буде завжди з тобою. І наситишся так, як бажає твоя душа, і твої кості погрубішають, і будеш, як напоєний сад, і як джерело, в якому не забракло води.

и бу́дет Госпо́дь вождём твои́м всегда́, и во вре́мя за́сухи бу́дет насыща́ть ду́шу твою́ и утучня́ть ко́сти твои́, и ты бу́дешь, как напо́енный водо́ю сад и как исто́чник, кото́рого во́ды никогда́ не иссяка́ют.

І твої вічно пустинні місця забудуються, і твої основи будуть вічні — з роду в рід. І назвешся відбудовником мурів, і принесеш спокій стежкам, що в середині.

И застро́ятся пото́мками твои́ми пусты́ни вековы́е: ты восстано́вишь основа́ния мно́гих поколе́ний, и бу́дут называ́ть тебя́ восстанови́телем разва́лин, возобнови́телем путе́й для населе́ния.

Якщо повернеш свою ногу стосовно субот, щоб не чинити своїх бажань у святий день, і назвеш суботи радісними, святими для твого Бога, не піднімеш свою ногу на діло, і не викажеш у гніві слово зі своїх уст,

Е́сли ты уде́ржишь но́гу твою́ ра́ди суббо́ты от исполне́ния при́хотей твои́х во свято́й день Мой, и бу́дешь называ́ть суббо́ту отра́дою, святы́м днём Госпо́дним, че́ствуемым, и почти́шь её тем, что не бу́дешь занима́ться обы́чными твои́ми дела́ми, угожда́ть твое́й при́хоти и пустосло́вить, —

а будеш надіятися на Господа, то Він підніме тебе на вершину добробуту землі й нагодує тебе спадком Якова, твого батька. Адже Господні уста це сказали!

то бу́дешь име́ть ра́дость в Го́споде, и Я возведу́ тебя́ на высо́ты земли́ и дам вкуси́ть тебе́ насле́дие Иа́кова, отца́ твоего́: уста́ Госпо́дни изрекли́ э́то.

« 57 глава 59 глава »