Єзекіїла 17 глава

Книга пророка Єзекіїля
Українська Біблія. Турконяк → Синода́льный перево́д

І було до мене Господнє слово, що промовляло:

И бы́ло ко мне сло́во Госпо́дне:

Людський сину, розкажи оповідання, і скажи притчу до дому Ізраїля,

сын челове́ческий! предложи́ зага́дку и скажи́ при́тчу к до́му Изра́илеву.

і скажеш: Так говорить Господь: Великий орел великокрилий, великих розмірів, повний кігтів, який має задум прибути до Лівану, і він взяв вибрані кедри,

Скажи́: так говори́т Госпо́дь Бог: большо́й орёл с больши́ми кры́льями, с дли́нными пе́рьями, пуши́стый, пёстрый, прилете́л на Лива́н и снял с ке́дра верху́шку,

м’які верхівки він зрізав і приніс їх у землю Ханаану, доставив їх до міста, оточеного мурами.

сорва́л ве́рхний из молоды́х побе́гов его́ и принёс его́ в зе́млю Ханаа́нскую, в го́роде торго́вцев положи́л его́;

І він взяв з насіння землі, і дав його на плодовите поле біля великої води, поставив його на видному місці.

и взял от се́мени э́той земли́, и посади́л на земле́ се́мени, помести́л у больши́х вод, как сажа́ют и́ву.

І воно зійшло, і стало немічним виноградником, малим за розмірами, непоказним. Його галузки — на ньому і його коріння було під ним. І він став виноградником, і випустив галузки, і простягнув свої гілки.

И оно́ вы́росло, и сде́лалось виногра́дною лозо́ю, широ́кою, ни́зкою ро́стом, кото́рой ве́тви клони́лись к ней, и ко́рни её бы́ли под не́ю же, и ста́ло виногра́дною лозо́ю, и дало́ о́трасли, и пусти́ло ве́тви.

І був інший — великий, великокрилий орел з багатьма кігтями, і ось цей виноград, що сплетений з ним, і його коріння — до нього. І він підняв до нього свої галузки, щоб напоїти його разом із землею свого саду.

И ещё был орёл с больши́ми кры́льями и пуши́стый; и вот, э́та виногра́дная лоза́ потяну́лась к нему́ свои́ми корня́ми и простёрла к нему́ ве́тви свои́, что́бы он полива́л её из боро́зд расса́дника своего́.

Він росте на гарній рівнині біля великої води, щоб випустити паростки і принести плід, аби стати великим виноградником.

Она́ была́ поса́жена на хоро́шем по́ле, у больши́х вод, так что могла́ пуска́ть ве́тви и приноси́ть плод, сде́латься лозо́ю великоле́пною.

Через це скажи: Так говорить Господь: Чи випрямиться? Чи не зігниє його м’яке коріння і плід, і чи не посохне все, що з нього виросло? І не потрібно могутнього плеча ні численного народу, щоби його вирвати з його корінням.

Скажи́: так говори́т Госпо́дь Бог: бу́дет ли ей успе́х? Не вы́рвут ли корне́й её, и не оборву́т ли плодо́в её, так что она́ засо́хнет? все молоды́е ве́тви, отро́сшие от неё, засо́хнут. И не с большо́ю си́лою и не со мно́гими людьми́ сорву́т её с корне́й её.

І ось він росте. Чи випрямиться? Хіба не засохне зовсім [1] , як тільки торкнеться до нього гарячий вітер? Разом зі своєю землею те, що сходить, засохне.

И вот, хотя́ она́ поса́жена, но бу́дет ли успе́х? Не иссо́хнет ли она́, как ско́ро коснётся её восто́чный ве́тер? иссо́хнет на гря́дах, где вы́росла.

І до мене було Господнє слово, що промовляло:

И бы́ло ко мне сло́во Госпо́дне:

Людський сину, скажи ж домові, що засмучує: Хіба ви не знаєте, що це було? Скажи: Коли прийде цар Вавилону проти Єрусалима, і візьме його царя та його володарів, і відведе їх до себе у Вавилон.

скажи́ мяте́жному до́му: ра́зве не зна́ете, что э́то зна́чит? — Скажи́: вот, пришёл царь Вавило́нский в Иерусали́м, и взял царя́ его́ и князе́й его́, и привёл их к себе́ в Вавило́н.

І візьме із царського насіння, і складе з ним завіт, і введе його в клятву. І візьме володарів землі,

И взял друго́го из ца́рского ро́да, и заключи́л с ним сою́з, и обяза́л его́ кля́твою, и взял си́льных земли́ той с собо́ю,

щоби були на немічне царство, аби зовсім не піднеслися, щоби берегли його завіт і його дотримувалися.

что́бы ца́рство бы́ло поко́рное, что́бы не могло́ подня́ться, что́бы сохраня́ем был сою́з и стоя́л твёрдо.

І він відділиться від нього, щоб послати своїх послів до Єгипту, щоб дали йому коней і численний народ. Чи випрямиться? Чи врятується той, що чинить навпаки? І чи врятується той, хто переступає завіт?

Но тот отложи́лся от него́, посла́в посло́в свои́х в Еги́пет, что́бы да́ли ему́ коне́й и мно́го люде́й. Бу́дет ли ему́ успе́х? Уцеле́ет ли тот, кто э́то де́лает? Он нару́шил сою́з — и уцеле́ет ли?

Живу Я, — говорить Господь, — хіба не скінчиться посеред Вавилону в тому місці, де є цар, що його поставив, — той, хто зневажив Мою клятву, і хто переступив Мій завіт з ним.

Живу́ Я, говори́т Госпо́дь Бог: в местопребыва́нии царя́, кото́рый поста́вил его́ царём, и кото́рому да́нную кля́тву он презре́л, и нару́шил сою́з свой с ним, он умрёт у него́ в Вавило́не.

І фараон не вчинить з ним війну великою силою ні численною юрбою, споруджуючи вали і будуючи машини для метання, щоб вигубити душі.

С вели́кою си́лою и с многочи́сленным наро́дом фарао́н ничего́ не сде́лает для него́ в э́той войне́, когда́ бу́дет насы́пан вал и постро́ены бу́дут оса́дные ба́шни на поги́бель мно́гих душ.

І він зневажив клятву, щоб переступити завіт, і ось Я дав Свою руку, і зробив йому це все. Хіба він врятується?

Он презре́л кля́тву, что́бы нару́шить сою́з, и вот, дал ру́ку свою́ и сде́лал всё э́то; он не уцеле́ет.

Через це скажи: Так говорить Господь: Живу Я, і Мій завіт, який він переступив, і Мою клятву, яку він зневажив, хіба не дам її на його голову.

Посему́ так говори́т Госпо́дь Бог: живу́ Я! кля́тву Мою́, кото́рую он презре́л, и сою́з Мой, кото́рый он нару́шил, Я обращу́ на его́ го́лову.

І Я розтягну на нього сіть, і він упіймається в його пастці.

И заки́ну на него́ сеть Мою́, и по́йман бу́дет в тенёта Мои́; и приведу́ его́ в Вавило́н, и там бу́ду суди́ться с ним за вероло́мство его́ про́тив Меня́.

У кожному своєму бої впадуть від меча, а тих, що залишаться, Я розсію на всякий вітер. І пізнаєте, що Я, Господь, сказав!

А все беглецы́ его́ из всех полко́в его́ паду́т от меча́, а оста́вшиеся разве́яны бу́дут по всем ветра́м; и узна́ете, что Я, Госпо́дь, сказа́л э́то.

Тому-то так говорить Господь: Я візьму вибрані кедри, з верхівки їхнього серця зрубаю і посаджу на високій горі.

Так говори́т Госпо́дь Бог: и возьму́ Я с верши́ны высо́кого ке́дра, и посажу́; с ве́рхних побе́гов его́ ото́рву не́жную о́трасль и посажу́ на высо́кой и вели́чественной горе́.

І повішу його на високій горі Ізраїля, і насаджу, і випустить паростки, і зродить плід, і буде великим кедром, і під ним спочине всякий звір, і під його тінню спочине всякий птах, і його галуззя буде оновлене.

На высо́кой горе́ Изра́илевой посажу́ его́, и пу́стит ве́тви, и принесёт плод, и сде́лается вели́чественным ке́дром, и бу́дут обита́ть под ним вся́кие пти́цы, вся́кие перна́тые бу́дут обита́ть в тени́ ветве́й его́.

25 І всі дерева рівнини пізнають, що Я — Господь, Який понижає високе дерево та піднімає вгору понижене дерево, і Який висушує зелене дерево, і дає рости сухому дереву. Я, Господь, сказав і зроблю!

И узна́ют все дерева́ полевы́е, что Я — Госпо́дь, высо́кое де́рево понижа́ю, ни́зкое де́рево повыша́ю, зелене́ющее де́рево иссуша́ю, а сухо́е де́рево де́лаю цвету́щим: Я — Госпо́дь, сказа́л и сде́лаю.

« 16 глава 18 глава »