Бог дае чалавеку багацьце, і маёмасьць, і славу, і душы ягонай ніякай нястачы няма ані ў чым, чаго зажадае; ды ня даў яму Бог карыстацца з таго, а чужы чалавек спажывае: гэта — марнасьць і ліхая нядоля!
Бог даёт челове́ку бога́тство и иму́щество и сла́ву, и нет для души́ его́ недоста́тка ни в чём, чего́ не пожела́л бы он; но не даёт ему́ Бог по́льзоваться э́тим, а по́льзуется тем чужо́й челове́к: э́то — суета́ и тя́жкий неду́г!