самотнік, і ня мае нікога ён іншага: ні сына, ні брата няма ў яго; і ня мае канца ён турботам сваім, і не насыціцца вока яго багацьцем. «На каго ж я працую, і даброцяў душу сваю пазбаўляю?» І гэта — марнасьць і прапалая справа!
челове́к одино́кий, и друго́го нет; ни сы́на, ни бра́та нет у него́; а всем труда́м его́ нет конца́, и глаз его́ не насыща́ется бога́тством. «Для кого́ же я тружу́сь и лиша́ю ду́шу мою́ бла́га?» И э́то — суета́ и недо́брое де́ло!