Эклезіяста 7 глава

Кніга Эклезіяста, альбо Прапаведніка
Пераклад Васіля Сёмухі → Синода́льный перево́д

 
 

Імя добрае лепш за масьць дарагую, а дзень сьмерці — за дзень нараджэньня.
 
До́брое и́мя лу́чше дорого́й ма́сти, и день сме́рти — дня рожде́ния.

Лепей хадзіць у дом жалобы па мёртвым, чым у харомы банкету; бо такі ёсьць канец усякаму чалавеку, і жывы бярэ гэта да сэрца свайго.
 
Лу́чше ходи́ть в дом пла́ча об уме́ршем, не́жели ходи́ть в дом пи́ра; и́бо тако́в коне́ц вся́кого челове́ка, и живо́й прило́жит э́то к своему́ се́рдцу.

Смутак лепшы за сьмех; таму што пры смутку асобы сэрца робіцца лепш.
 
Се́тование лу́чше сме́ха; потому́ что при печа́ли лица́ се́рдце де́лается лу́чше.

Сэрца мудрых — у доме плачу, а сэрца бязглуздых — у доме вясёлым.
 
Се́рдце му́дрых — в до́ме пла́ча, а се́рдце глу́пых — в до́ме весе́лья.

Лепей слухаць дакоры ад мудрага, чым слухаць пахвалы ад неразумных;
 
Лу́чше слу́шать обличе́ния от му́дрого, не́жели слу́шать пе́сни глу́пых;

бо сьмех неразумных ёсьць тое, што й трэск сухога ядлоўцу пад горшчыкам. І гэта — марнасьць!
 
потому́ что смех глу́пых то же, что треск терно́вого хво́роста под котло́м. И э́то — суета́!

Уціскаючы іншых, разумны дурнее, і хабар сэрца псуе.
 
Притесня́я други́х, му́дрый де́лается глу́пым, и пода́рки по́ртят се́рдце.

Канец працы лепшы за пачатак яе; цярплівы лепшы за пыхлівага.
 
Коне́ц де́ла лу́чше нача́ла его́; терпели́вый лу́чше высокоме́рного.

Не сьпяшайся да гневу духам тваім, бо гняздуецца гнеў у сэрцы бязглуздых.
 
Не будь ду́хом твои́м поспе́шен на гнев, потому́ что гнев гнезди́тся в се́рдце глу́пых.

Не кажы: «чаму гэта колісь было лепей, чым сёньня?» — не зь вялікага розуму ты папытаўся пра гэта.
 
Не говори́: «отчего́ э́то пре́жние дни бы́ли лу́чше ны́нешних?», потому́ что не от му́дрости ты спра́шиваешь об э́том.

Добрая мудрасьць — як і добрая спадчына, асабліва ж бо тым, што сонца бачаць:
 
Хороша́ му́дрость с насле́дством, и осо́бенно для ви́дящих со́лнце:

бо пад шатамі мудрасьці, як пад шатамі срэбра; а перавага пазнаньня ў тым, што мудрасьць жыцьцё зьберагае таму, хто яе мае.
 
потому́ что под се́нью её то же, что под се́нью серебра́; но превосхо́дство зна́ния в том, что му́дрость даёт жизнь владе́ющему е́ю.

Прыгледзься да дзеяў Божых: хто можа выправіць тое, што Ён зрабіў крывым.
 
Смотри́ на де́йствование Бо́жие: и́бо кто мо́жет вы́прямить то, что Он сде́лал кривы́м?

У добрыя дні карыстайся з дабротаў, а ў ліхія дні разважай: і тое і іншае стварыў Бог, каб ня мог чалавек нічога сказаць пасьля сябе.
 
Во дни благополу́чия по́льзуйся бла́гом, а во дни несча́стья размышля́й: то и друго́е соде́лал Бог для того́, что́бы челове́к ничего́ не мог сказа́ть про́тив Него́.

Нагледзеўся я ў дні марноты сваёй усялякага ўдосыць: справядлівы гіне ў сваёй справядлівасьці; бязбожны доўга жыве ў бязбожнасьці сваёй.
 
Всего́ насмотре́лся я в су́етные дни мои́: пра́ведник ги́бнет в пра́ведности свое́й; нечести́вый живёт до́лго в нече́стии своём.

Ня будзь лішне строгі, і не выстаўляйся залішне мудрым; навошта табе нішчыць сябе?
 
Не будь сли́шком строг, и не выставля́й себя́ сли́шком му́дрым; заче́м тебе́ губи́ть себя́?

Не ўпадай у грахі і ня будзь шалёны; навошта табе паміраць заўчасна?
 
Не предава́йся греху́, и не будь безу́мен: заче́м тебе́ умира́ть не в своё вре́мя?

Добра, калі трымацьмешся толькі аднога і не адымеш рукі ад другога; бо хто богабаязны, той пазьбегне ўсяго благога.
 
Хорошо́, е́сли ты бу́дешь держа́ться одного́ и не отнима́ть руки́ от друго́го; потому́ что кто бои́тся Бо́га, тот избежи́т всего́ того́.

Мудрасьць робіць мудрага мацнейшым за дзесяць уладароў, якія ў горадзе.
 
Му́дрость де́лает му́дрого сильне́е десяти́ власти́телей, кото́рые в го́роде.

Няма чалавека справядлівага на зямлі, які рабіў бы дабро і не грашыў;
 
Нет челове́ка пра́ведного на земле́, кото́рый де́лал бы добро́ и не греши́л бы;

таму не на ўсякае сказанае слова зважай, каб не пачуць табе, як твой раб цябе ганіць.
 
поэ́тому не на вся́кое сло́во, кото́рое говоря́т, обраща́й внима́ние, что́бы не услы́шать тебе́ раба́ твоего́, когда́ он злосло́вит тебя́;

Бо многа выпадкаў ведае сэрца тваё, калі сам ты ганіў іншых.
 
и́бо се́рдце твоё зна́ет мно́го слу́чаев, когда́ и сам ты злосло́вил други́х.

Я ўсё гэта мудрасьцю выпрабаваў; я сказаў: «буду я мудры»; але мудрасьць далёка ад мяне.
 
Всё э́то испыта́л я му́дростью; я сказа́л: «бу́ду я му́дрым»; но му́дрость далека́ от меня́.

Далёка тое, што ёсьць, і глыбока-глыбока: хто дастане яго?
 
Далеко́ то, что бы́ло, и глубоко́-глубоко́: кто пости́гнет его́?

І паклаў я на сэрца помысел мой, каб дазнацца, дасьледаваць, і знайсьці мудрасьць і розум, і каб ведаць бязбожнасьць дурноты, невуцтва і шаленства.
 
Обрати́лся я се́рдцем мои́м к тому́, что́бы узна́ть, иссле́довать и изыска́ть му́дрость и ра́зум, и позна́ть нече́стие глу́пости, неве́жества и безу́мия, —

І знайшоў я, што горш за сьмерць жанчына, таму што яна — сетка, і сэрца ў яе — пастка, рукі ў яе — кайданы; любасны Богу ўратуецца ад яе, а грэшніка схопіць яна.
 
и нашёл я, что го́рче сме́рти же́нщина, потому́ что она́ — сеть, и се́рдце её — силки́, ру́ки её — око́вы; до́брый пред Бо́гом спасётся от неё, а гре́шник уло́влен бу́дет е́ю.

Вось гэта знайшоў я, сказаў Эклезіяст, выпрабоўваючы адно за адным.
 
Вот э́то нашёл я, сказа́л Екклесиа́ст, испы́тывая одно́ за други́м.

Чаго яшчэ шукала душа мая, і я не знайшоў? Мужчыну аднаго з тысячы я знайшоў, а жанчыны сярод іх усіх не знайшоў.
 
Чего́ ещё иска́ла душа́ моя́, и я не нашёл? — Мужчи́ну одного́ из ты́сячи я нашёл, а же́нщину ме́жду все́ми и́ми не нашёл.

Толькі гэта знайшоў я, што Бог стварыў чалавека праведнага, а людзі кінуліся ў вымудры ўсякія.
 
То́лько э́то я нашёл, что Бог сотвори́л челове́ка пра́вым, а лю́ди пусти́лись во мно́гие по́мыслы.

Примечания:

 
Пераклад Васіля Сёмухі
3−4 У друкаванай версіі з двух вершаў зроблены адзін, ён гучыць так: «Смутак лепшы за сьмех; а сэрца бязглуздых — у доме вясёлым». Прапушчана два выраження. Павінна быць: «3 Смутак лепшы за сьмех; таму што пры смутку асобы сэрца робіцца лепш. 4 Сэрца мудрых — у доме плачу, а сэрца бязглуздых — у доме вясёлым.»
 
 


2007–2024. Зроблена з любоўю для тых, што любяць і шукаюць Бога. Калі ў вас ёсць пытанні ці пажаданні, то пішыце нам: bible-man@mail.ru.