Исаия 59 глава

Книга пророка Исаии
Под редакцией Кулаковых → Пераклад Васіля Сёмухі

 
 

Разве не спасает ГОСПОДЬ рукой Своей? Разве слух Его ослаб и не услышит Он?
 
Вось, рука Госпада не пакарацела, каб ратаваць, і вуха Яго не ацяжэла, каб чуць.

Нет, это грехи ваши встали стеной между вами и Богом, лицо Свое Он сокрыл от вас из-за пороков ваших и не внемлет вам.
 
А беззаконьні вашыя зрабілі падзел паміж вамі і Богам вашым, і грахі вашыя адварочваюць аблічча Яго ад вас, каб ня чуць.

Руки ваши кровью осквернены, пальцы ваши — пороком, ложь — на устах ваших, неправда1 — на языке!
 
Бо рукі вашыя апаганены крывёю і пальцы вашыя — беззаконьнем; вусны вашыя кажуць ману, язык ваш вымаўляе няпраўду.

Никто к правде не призывает, никто без обмана не ищет защиты в суде, опираются на пустые слова, говорят только ложь; зачинают они преступление, рождают злодеяние.
 
Ніхто не падае голасу за праўду, і ніхто не заступаецца за ісьціну: спадзяюцца на пустое і хлусяць, зачынаюць ліха і спараджаюць ліхадзейства;

Высиживают яйца змеиные, сети паучьи ткут; съест человек такое яйцо — умрет, а раздавит — змея из него выползет.
 
выседжваюць зьмяіныя яйкі і ткуць павуціну: хто паесьць яек іх, — памрэ, а калі раздушыць, — выпаўзе яхідна.

Но из паутины лжи не соткать одежды, не укрыться ею как покрывалом. Порочны все дела их, руки их насилие вершат.
 
Павуціньне іхняе на вопратку няпрыдатнае, і яны не накрыюцца сваім творам; учынкі іхнія — учынкі няправедныя, і насільле ў руках у іх.

Ноги их к злу устремляются, спешат они кровь невинную проливать, помыслы их — порочны, всюду несут они разруху и гибель.
 
Ногі іхнія бягуць ад ліха, і яны сьпяшаюцца праліваць нявінную кроў; думкі іхнія — думкі бязбожныя; спусташэньне і пагібель на сьцежках іхніх.

Стези миролюбия неведомы им, справедливости на путях их не встретишь, избрали они для себя кривые тропы, и кто идет по ним, мирно жить не будет.
 
Шляху спакойнага яны ня ведаюць, і няма суду на сьцежках іхніх; шляхі іхнія скрыўленыя, і ніхто, калі ідзе па іх, ня ведае спакою.

Потому и далека от нас справедливость, праведность нас не достигает; жаждем света — а кругом только тьма, сияния жаждем — а ходим в полном мраке;
 
Таму і далёкі ад нас суд, і правасудзьдзе не дастае нас: чакаем сьвятла, і вось цемра, — азарэньня, і ходзім у змроку.

как слепые, бредем вдоль стены на ощупь, как безглазые, спотыкаемся в полдень, будто в потемках; среди сильных мы — как мертвецы.
 
Адчуваем, як сьляпыя сьцяну, і, як без вачэй, ходзім навобмацак; спатыкаемся аполудні, як упоцемках, сярод жывых — як мёртвыя.

Стонем, как голуби, ревем, как медведи, ждем справедливости, но нет ее, спасения — как далеко оно от нас!
 
Усе мы равем, як мядзьведзі, і вуркочам, як галубы; чакаем суду, і няма яго, — ратунку, але ён далёкі ад нас.

Много у нас пред Тобой преступлений, обличают нас наши грехи; остаются с нами преступления наши, и грехи наши нам известны.
 
Бо злачынствы нашыя шматлікія перад Табою, і грахі нашыя сьведчаць супроць нас; бо злачынствы нашыя з намі і беззаконьні нашыя мы ведаем.

Изменили мы ГОСПОДУ, от Него отступились, от Бога нашего отвернулись, говорили о насилии и измене, лживые речи рождало сердце наше.
 
Мы здрадзілі і зманілі перад Госпадам, і адступіліся ад Бога нашага; гаварылі паклёп і здраду, зачыналі і нараджалі з сэрца ілжывыя словы.

Справедливость отошла от нас, и праведность встала поодаль; на площади истина споткнулась, и честность не может войти к нам —
 
І суд адступіў назад, і праўда стала здалёку, бо ісьціна спатыкнулася на плошчы, і сумленнасьць ня можа ўвайсьці.

так не стало правды у нас. Кто зла не творит, тому несдобровать. И увидел ГОСПОДЬ, что нет справедливости, и огорчился.
 
І ня стала ісьціны, і той, хто бяжыць ад ліха, падпадае пад зьнявагу. І Гасподзь убачыў гэта, і агідна было вачам Яго, што няма суду,

Увидел Он, что нет защитника,2 и был сокрушен, ибо некому было за нас заступиться. Тогда Он Сам одержал победу, и праведность Его была Ему опорой.
 
і бачыў, што няма чалавека, і зьдзіўляўся, што няма заступніка; і памагла Яму сіла Яго, і праўда Ягоная падтрымала Яго.

Облекся Он в праведность, как в броню, возложил на главу Свою шлем спасения, облачился в отмщение, как в одежду, и в ревность облекся, как в плащ.
 
І Ён усклаў на Сябе праўду, як браню, і шлем ратунку — галаву Сваю; і апрануўся ў шату мсьцівасьці, як у вопратку, і пакрыў Сябе руплівасьцю, як плашчом.

По делам воздаст Он им: противникам — яростью, врагам — возмездием, и побережьям3 воздаст.
 
Па меры адпомсты, паводле гэтай меры Ён дасьць праціўнікам Сваім — лютасьць, ворагам Сваім — помстаю, выспам аддасьць мусовую плату.

Трепетать будут пред именем ГОСПОДА на западе и пред славой Его — на востоке. Обрушится Он, как горный поток, что движим дуновением ГОСПОДНИМ.4
 
І збаяцца імені Госпада на захадзе і славы Яго — на ўсходзе сонца. Калі вораг прыйдзе як рака, — подых Госпада прагоніць яго.

«И придет Искупитель к жителям Сиона, к сынам Иакова, что от злодейств отрешились», — изрек сие Сам ГОСПОДЬ.
 
І прыйдзе Адкупнік Сіёна і сыноў Якава, што адвярнуліся ад бязбожнасьці, кажа Гасподзь.

«И вот Мой с ними Завет, — говорит ГОСПОДЬ, — дух Мой, что на тебе, и слова, которые вложил Я в уста тебе, — всегда будут на твоих устах и на устах потомства твоего, — говорит ГОСПОДЬ, — отныне и навеки!»
 
І вось, запавет Мой зь імі, кажа Гасподзь: Дух Мой, які на табе, і словы Мае, якія ўклаў Я ў вусны твае, не адступяць ад вуснаў тваіх і ад вуснаў нашчадкаў тваіх і ад вуснаў нашчадкаў нашчадкаў тваіх, кажа Гасподзь, ад сёньня і давеку.

Примечания:

 
Под редакцией Кулаковых
3  [1] — Или: порок / беззаконие / зло.
16  [2] — Букв.: никого.
18  [3] — Или: островам.
19  [4] — Или: нагрянет враг, как поток, — дунет Господь и сметет его!
 
 


2007–2024. Сделано с любовью для любящих и ищущих Бога. Если у вас есть вопросы или пожелания, то пишите нам: bible-man@mail.ru.