Исаия 59 глава

Книга пророка Исаии
Под редакцией Кулаковых → Переклад Хоменка

Разве не спасает ГОСПОДЬ рукой Своей? Разве слух Его ослаб и не услышит Он?

Рука Господня не закоротка, щоб рятувати, і вухо його не глухе, щоб чути.

Нет, это грехи ваши встали стеной между вами и Богом, лицо Свое Он сокрыл от вас из-за пороков ваших и не внемлет вам.

Ні! Це ваші беззаконня вас від Бога відлучили, ваші гріхи обличчя його від вас закрили, щоб вас не чути.

Руки ваши кровью осквернены, пальцы ваши — пороком, ложь — на устах ваших, неправда1 — на языке!

Бо руки ваші заплямлені кров'ю, пальці ваші — беззаконням. Уста ваші брехню промовляють, язик шепоче зраду.

Никто к правде не призывает, никто без обмана не ищет защиты в суде, опираются на пустые слова, говорят только ложь; зачинают они преступление, рождают злодеяние.

Ніхто не позиває справедливо, ніхто не судиться по правді. Вони звіряються на ніщоту і порожнє говорять, горе зачинають і породжують нещастя.

Высиживают яйца змеиные, сети паучьи ткут; съест человек такое яйцо — умрет, а раздавит — змея из него выползет.

Висиджують гадючі яйця, тчуть павутиння. Хто їсть їхні яйця, вмирає; як їх роздавити, гадюка з них вилазить.

Но из паутины лжи не соткать одежды, не укрыться ею как покрывалом. Порочны все дела их, руки их насилие вершат.

їхнє павутиння не придатне на одежу; їхнім виробом не можна вкритись. Учинки їхні — учинки беззаконні, в руках у них — діла насильства.

Ноги их к злу устремляются, спешат они кровь невинную проливать, помыслы их — порочны, всюду несут они разруху и гибель.

Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні — думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах.

Стези миролюбия неведомы им, справедливости на путях их не встретишь, избрали они для себя кривые тропы, и кто идет по ним, мирно жить не будет.

Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках. Вони йдуть кривими дорогами; хто ними ходить, той не знає миру.

Потому и далека от нас справедливость, праведность нас не достигает; жаждем света — а кругом только тьма, сияния жаждем — а ходим в полном мраке;

Тому далеко від нас право, і справедливість нас не досягає. Ми ждали світла — аж ось темнота, ясности — та ходимо в пітьмі.

как слепые, бредем вдоль стены на ощупь, как безглазые, спотыкаемся в полдень, будто в потемках; среди сильных мы — как мертвецы.

Ми мацаємо, як сліпі стіну, та ходимо навпомацки, немов безокі. Ми спотикаємось опівдні, неначе смерком, живемо в темноті, немов мертві.

Стонем, как голуби, ревем, как медведи, ждем справедливости, но нет ее, спасения — как далеко оно от нас!

Ми всі ведмедями ревемо абож увесь час воркуємо голубами. Суду чекаємо, — його ж немає; спасіння, — та воно від нас далеко.

Много у нас пред Тобой преступлений, обличают нас наши грехи; остаются с нами преступления наши, и грехи наши нам известны.

Бо переступів наших сила перед тобою, і гріхи наші проти нас свідчать; бо переступи наші з нами, і ми знаємо добре наші беззаконня.

Изменили мы ГОСПОДУ, от Него отступились, от Бога нашего отвернулись, говорили о насилии и измене, лживые речи рождало сердце наше.

Ми збунтувалися й Господа зреклися, від Бога нашого ми відступилися; про гніт ми говорили й зраду, у серці шемрали слова неправди.

Справедливость отошла от нас, и праведность встала поодаль; на площади истина споткнулась, и честность не может войти к нам —

Право відкинуто назад, стоїть оддалік справедливість, бо на майдані спіткнулася правда, чесність не має туди входу.

так не стало правды у нас. Кто зла не творит, тому несдобровать. И увидел ГОСПОДЬ, что нет справедливости, и огорчился.

Правда зникла; хто ж зла цурається, того обдирають. Господь це побачив і обурився, що суду немає.

Увидел Он, что нет защитника,2 и был сокрушен, ибо некому было за нас заступиться. Тогда Он Сам одержал победу, и праведность Его была Ему опорой.

Побачив, що нема нікого, і здивувався, що заступника немає. Тоді його рамено з'явилось йому на підмогу, і справедливість його підтримала.

Облекся Он в праведность, как в броню, возложил на главу Свою шлем спасения, облачился в отмщение, как в одежду, и в ревность облекся, как в плащ.

Одягся у справедливість, мов у броню; шолом спасіння на голові в нього. Він надягнув відплату, як одежу; горливістю; немов плащем, покрився.

По делам воздаст Он им: противникам — яростью, врагам — возмездием, и побережьям3 воздаст.

Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм — гнівом, і ворогам своїм — покаранням.

Трепетать будут пред именем ГОСПОДА на западе и пред славой Его — на востоке. Обрушится Он, как горный поток, что движим дуновением ГОСПОДНИМ.4

На заході побачать ім'я Господнє, і на сході його славу, бо він прийде, як бистрий потік, який жене подих Господній.

«И придет Искупитель к жителям Сиона, к сынам Иакова, что от злодейств отрешились», — изрек сие Сам ГОСПОДЬ.

Та для Сіону він прийде Викупителем, для тих із потомків Якова, що навернуться від бунту, — слово Господнє.

«И вот Мой с ними Завет, — говорит ГОСПОДЬ, — дух Мой, что на тебе, и слова, которые вложил Я в уста тебе, — всегда будут на твоих устах и на устах потомства твоего, — говорит ГОСПОДЬ, — отныне и навеки!»

Щождо мене, то мій завіт з ними, каже Господь. Дух мій, що на тобі, і слова мої, що я вклав тобі в уста, не відступлять від моїх уст і від уст твоїх потомків і від уст потомків твоїх потомків, — слово Господнє, — віднині й повіки.

Примечания:

Под редакцией Кулаковых

3 [1] — Или: порок / беззаконие / зло.

16 [2] — Букв.: никого.

18 [3] — Или: островам.

19 [4] — Или: нагрянет враг, как поток, — дунет Господь и сметет его!

« 58 глава 60 глава »