Римлянам 14 глава

Послание к Римлянам святого апостола Павла
Перевод Еп. Кассиана → Переклад Огієнка

Немощного о вере принимайте и не спорьте о мнениях.

Слабо́го в вірі приймайте, але не для суперечок про погляди.

Один верит и ест всё, а немощный ест овощи,

Один бо вірує, що можна їсти все, а не́мічний споживає ярину́.

Кто ест, не уничижай того, кто не ест, и кто не ест, не осуждай того, кто ест; ибо Бог принял его.

Хто їсть, нехай не погорджує тим, хто не їсть. А хто не їсть, нехай не осуджує того, хто їсть, — Бог бо прийняв його.

Ты кто, осуждающий чужого раба? Пред своим господином он стоит или падает. И будет восставлен, ибо силен Господь восставить его.

Ти хто такий, що судиш чужого раба? Він для пана свого стоїть або падає; але він усто́їть, бо має Бог силу поставити його.

Ибо один различает день от дня; а другой судит одинаково о каждом дне. Каждый в собственном убеждении да будет твёрд.

Один вирі́знює день від дня, інший же про кожен день судить одна́ково. Нехай кожен за власною думкою тримається свого переко́нання.

Кто считается с днем, для Господа считается, и кто ест, для Господа ест, ибо благодарит Бога; и кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.

Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.

Ибо никто из нас не живёт для себя, и никто не умирает для себя.

Бо ніхто з нас не живе сам для себе, і не вмирає ніхто сам для себе.

Ибо, живём ли — для Господа живём, умираем ли — для Господа умираем. И потому, живём ли или умираем — мы Господни.

Бо коли живемо́ — для Господа живемо́, і коли вмира́ємо — для Господа вмираємо. І чи живемо́, чи вмира́ємо — ми Господні!

Ибо для того Христос умер и ожил, чтобы стать Ему Господом и над мёртвыми и над живыми,

Бо Христос на те й умер, і ожив, щоб панувати і над мертвими, і над живими.

А ты что осуждаешь брата твоего? Или и ты, что уничижаешь брата твоего? Ибо все мы предстанем на суд Божий.

А ти на́що осуджуєш брата свого́? Чи чого ти пого́рджуєш братом своїм? Бо всі станемо перед судним престолом Божим.

Ибо написано: Живу Я, говорит Господь: предо Мною преклонится всякое колено, и всякий язык исповедает Бога.

Бо написано: „Я живу, каже Госпо́дь, і схи́литься кожне коліно передо Мною, і ви́знає Бога кожен язик!“

Итак каждый из нас за себя даст отчет Богу.

Тому кожен із нас сам за себе дасть відповідь Богові.

Не станем же больше судить друг друга; но лучше судите о том, как бы не ставить на пути брата преткновения или соблазна.

Отож, не будемо більше осуджувати один о́дного, але краще судіть про те, щоб не давати братові спотика́ння та спокуси.

Я знаю и убеждён в Господе Иисусе, что нет ничего в себе самом нечистого, разве как для того, кто считает что-либо нечистым: для того оно нечисто.

Я знаю, і пересвідчений у Господі Ісусі, що нема нічо́го нечистого в само́му собі; тільки коли хто вважає що за нечисте, тому́ воно нечисте.

Ибо если за пищу брат твой огорчается, ты уже не по любви поступаешь. Не губи твоей пищей того, за кого Христос умер.

Коли ж через поживу сумує твій брат, то вже не за любов'ю пово́дишся ти, — не губи своєю поживою того́, за кого Христос був умер.

Итак да не хулится ваше доброе.

Нехай ваше добре не зневажа́ється.

Ибо Царство Божие не пища и питие, но праведность и мир и радость в Духе Святом.

Бо Царство Боже не пожи́ва й питво́, але праведність, і мир, і радість у Дусі Святім.

Ибо кто так служит Христу, тот угоден Богу и уважаем людьми.

Хто цим служить Христові, той Богові милий і шано́ваний поміж людьми́.

Итак будем стремиться к тому, что служит к миру и ко взаимному назиданию.

Отож, пильнуймо про мир, та про те, що на збудува́ння один о́дного!

Ради пищи не разрушай дела Божия. Всё чисто, но плохо человеку, который ест с преткновением.

Не руйнуй діла Божого ради поживи, — усе бо чисте, але зле люди́ні, що їсть на спотика́ння.

Хорошо не есть мяса и не пить вина и не делать ничего такого, от чего брат твой претыкается.

Добре не їсти м'яса, ані пити вина, ані робити такого, від чого брат твій гірши́ться, або споку́шується, або слабне.

Веру, которую ты имеешь, имей для себя, пред Богом. Блажен тот, кто не осуждает себя за то решение, которое принимает.

Ти маєш віру? Май її сам про себе перед Богом. Блаженний той, хто не осуджує самого себе за те, про що випробо́вується!

А сомневающийся, если ест, осужден, потому что не по вере, а всё, что не по вере, — грех.

А хто має сумнів, коли їсть, буде осу́джений, бо не робить із віри, а що не від віри, те гріх.

отсутствует во всех древнейших рукописях

« 13 глава 15 глава »